Цьогоріч виповнилося 125 років від дня народження видатного вченого, одного з основоположників науки і передової техніки в галузі будівництва і будівельних матеріалів, академіка Академії наук України, доктора технічних наук, професора Бориса Савелійовича Лисіна, вся діяльність якого тісно пов'язана з Київським політехнічним інститутом.
Б.С. Лисін народився 23 липня 1883 року в Новограді-Волинськом. Після навчання в Рівненському реальному училищі в 1903 році він вступив до Київського політехнічного інституту. У 1909 році успішно закінчив політехнічний інститут і був запрошений на кафедру будівельних матеріалів і мінеральних речовин, де працював викладачем і асистентом відомого вченого професора К.Г. Дементьєва. З перших днів роботи на кафедрі Б.С. Лисін бере активну участь у науковій роботі, укладанні підручників з хімічної технології силікатів. У 1917 році колектив КПІ обирає Б.С. Лисіна головою Ради викладачів інституту. В тому ж році він був делегатом першої Всеросійської наради з реформи вищої школи в Петрограді, де представляв праці викладачів КПІ.
Уся діяльність Б.С. Лисіна як науковця та інженера була спрямована на розвиток силікатної промисловості України та вивчення мінерально-сировинних ресурсів для її забезпечення. Саме такий напрям наукової діяльності Б.С. Лисіна став вагомою причиною залучення вченого в 1919 році до роботи в Комісії з вивчення природних ресурсів України, яку очолював великий учений, перший президент Академії наук України академік В.І. Вернадський.
Плідною була і викладацька діяльність ученого: у 1921 році Б.С. Лисін заснував кафедру силікатів КПІ і впродовж багатьох років очолював її. Одним з головних своїх завдань Борис Савелійович завжди вважав підготовку висококваліфікованих фахівців у галузі хімії і технології силікатів. Ця кафедра стала загальновизнаним центром підготовки кадрів для промисловості та наукових установ, на її базі створено вітчизняну наукову школу силікатів, основним напрямом роботи якої були глибокі дослідження мінеральної сировини та технології її раціонального використання. Важливим педагогічним досягненням професора Б.С. Лисіна була організація реального дипломного проектування, зокрема за проектами студентів КПІ було збудовано і реконструйовано декілька цегельних, цементних, фарфоро-фаянсових заводів тощо, а студенти, які брали участь у їх проектуванні, стали потім керівниками підприємств і відомими вченими.
З 1923 по 1928 рік він працює також деканом хімічного факультету КПІ.
Оглядаючи науковий доробок академіка Лисіна, слід зазначити, що він був першим, хто здійснив наукову систематизацію родовищ українських глин, зокрема каолінів, – високоякісної сировини для виробництва кераміки, фарфору і фаянсу. Активна діяльність Б.С. Лисіна допомогла значно підвищити якість продукції та ефективність роботи підприємств силікатної промисловості. Було визначено та уточнено характеристики багатьох родовищ українських глин з геологічної, технологічної та економічної точок зору. По кожному родовищу наведені оцінка якості, властивості глин та їх запаси, схематичне описання існуючого заводу тощо. Ці висновки мали велике значення. Вони підтвердили перевагу багатьох глин України над закордонними і можливість їх широкого експорту. Всі ці дані не втратили своєї актуальності і в наш час.
Свою наукову роботу Б.С. Лисін проводив одночасно в Київському політехнічному інституті та Академії наук України. Його заслуги отримали гідне визнання, і на початку 1939 року вченого обрали академіком АН України за спеціальністю “Хімія і технологія силікатів”. У 1940 році він був призначений також директором Інституту мінеральної сировини АН України.
Наукова діяльність Б.С. Лисіна була перервана Великою Вітчизняною війною. Після її закінчення наукова діяльність набула нових напрямків. Великі масштаби відбудовних робіт потребували виробництва будівельних матеріалів на основі дешевої місцевої сировини або частин зруйнованих споруд, і Б.С. Лисін запропонував цілий ряд таких матеріалів, що широко використовувалися на практиці. Велику увагу було приділено розробці методів визначення фізико-механічних властивостей і хімічного складу сировинних матеріалів, напівпродуктів та кінцевої продукції силікатних виробництв. Упровадження в промисловість розроблених ученим методів контролю сировини та параметрів технологічних процесів сприяло підвищенню якості продукції, зниженню витрат палива та сировини.
У 1950-х роках він організує новий цикл досліджень структури в'яжучих і розчинів методом цементографії та вперше встановлює залежність між формуванням структур, умовами твердіння та їх фізико-хімічними властивостями. Особлива увага приділяється використанню місцевої сировини та промислових відходів для виробництва в'яжучих.
Під керівництвом Б.С. Лисіна розроблені сучасні технології виробництва кам'яного литва та інших будівельних виробів і матеріалів (плити, бордюри, бруківка, щебінь та ін.), сировиною для яких служать металургійні шлаки та деякі гірські породи. Детально досліджено процес кристалізації у виливках. Дано рекомендації щодо оптимальних температур кристалізації литва різних складів та уповільнення охолодження виливок для запобігання їхньому пошкодженню.
Велику увагу Б.С. Лисін приділяв таким фундаментальним питанням хімії скла, як визначення склоутворюючої здатності оксидів, ролі іонів-модифікаторів у формуванні склоутворюючої сітки, розробка наукових засад технології різних типів полив для кераміки. Цей цикл робіт мав велике наукове і прикладне значення та отримав широке вітчизняне і міжнародне визнання. В 1950 році Б.С. Лисіну спільно з кандидатом технічних наук О.В. Череповою присуджено Сталінську премію СРСР за дослідження та впровадження ефективних безолов'яних та безсвинцевих емалей.
Справжній український патріот, академік Б.С. Лисін виховав цілу плеяду визначних учених і фахівців у галузі технології будівельних матеріалів та неорганічного матеріалознавства, серед яких академіки, доктори і кандидати наук, лауреати Державних премій СРСР та України, які плідно працювали та працюють на багатьох підприємствах і в наукових установах України та за її межами.
Наукові напрями й традиції, започатковані Б.С. Лисіним, розвиваються в нашому університеті і сьогодні з урахуванням новітніх досягнень науки про силікати та з використанням сучасного обладнання. Враховуючи видатний внесок Б.С. Лисіна в розвиток силікатної науки та промисловості, кращим студентам кафедри надається стипендія його імені.
На честь вшанування 125-річчя від дня народження академіка Б.С. Лисіна за ініціативою Новоград-Волинської міськради одній з центральних вулиць присвоєно ім'я видатного уродженця цього міста, а 24 серпня, в День Незалежності України, на місцевому поштамті проведено урочисте погашення іменного маркованого конверту, випущеного Укрпоштою. В цих заходах брав участь завідувач кафедри хімічної технології кераміки та скла член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, професор Б.Ю. Корнілович, онук видатного вченого.
Борис Савелійович залишив по собі світлу пам'ять у сучасній українській громаді. Він – взірець ученого і людини, для якого питання престижу науки, честі і порядності зливались воєдино.