У процесі розбудови міжнародної діяльності у звітному 2013 році університетом закладалися нові традиції і механізми, вирішувались завдання, важливі як для КПІ, так і для всієї України. Серед них: здійснення інституціональних змін на основі акумуляції міжнародного досвіду, посилення міжнародної проектної, освітньої і наукової діяльності, використання механізмів розвитку міжнародної співпраці через створення спільних міжнародних структур, розширення програм подвійного диплома, мережування в регіональних і глобальних програмах, міжнародний трансфер технологій тощо.
До індикаторів рейтингу кафедр і до індивідуальних рейтингів науково-педагогічних працівників введено показники міжнародної діяльності.
Загальна активність у міжнародному просторі
Розбудова міжнародної співпраці відбувалась на тлі зростаючої загальної активності в цій сфері.
У 2013 році порівняно з 1999 роком кількість міжнародних заходів збільшилась у 8 разів. Наш університет представляв Україну в 38 країнах, а в КПІ побували делегації з 43 країн світу. Серед тих, хто відвідав НТУУ "КПІ", були прем'єр-міністр Чорногорїї Міло Джуканович; міжнародні експерти комітету Ради Безпеки ООН; заступник Генерального секретаря ЦК Компартії В'єтнаму Ле Хонг Ань; голова Канадського бюро міжнародної освіти Карен Макбрайд; заступник міністра оборони Казахстану С.М. Громов; заступник генерального секретаря Державного фонду стипендіатів КНР Као Шихай; виконавчий директор JST (Японська агенція з питань науки і технологій) Мішіо Обара; колишній міністр закордонних справ Канади, президент Вінніпезького університету Л. Ексуорсі; перший секретар міськкому Компартії Китаю м. Хейчжоу Чень Івей та ін.
Ми активно співпрацювали з послами США, Канади, Бразилії, Аргентини, Німеччини, Франції, Польщі, Росії, Японії, Китаю та ін. Лише на рівні університету з цими країнами було здійснено 118 переговорів, зустрічей, заходів.
Серед найважливіших результатів роботи ДМС варто відзначити такі.
Відносини з Польщею. Яскравою демонстрацією відносин дружби України і Польщі стало відкриття пам'ятника видатному вихованцю КПІ, всесвітньо відомому фізико-хіміку професору Войцеху Свєнтославському і круглий стіл державних, політичних і громадських діячів України і Польщі "Войцех Свєнтославський – людина, яка зближує народи України і Польщі".
Японський напрям. Тут уже протягом 10 років рушійною силою виступає Українсько-Японський центр. За рік Центром було проведено 114 заходів, у т.ч. традиційний ярмарок "Study in JAPAN Fair", міжнародний семінар "Уроки Чорнобиля для Фукусіми"; "Вогні скорботи" на вшанування пам'яті жертв землетрусу і цунамі в Японії; від Японії до КПІ було передано засоби енергоаудиту на суму 1 000 $. Наш університет відвідали Нобелівський лауреат д-р Нойорі; президент STS-форуму (Science and Technology for Society) – щорічного світового зібрання організаторів науки і видатних учених світу, так званого "Наукового Давосу"– пан Омі; віце-президент Токійського університету проф. Мацумото; директор найпотужнішого синхронного центру світу – японського SPring-8, сучасного світового лідера переходу до пікотехнологій – проф. Ішікава. Крім того, КПІ відвідали 342 громадянина Японії, а всього в заходах УЯЦ взяли участь більше 13 000 осіб. На курсах японської мови та мистецтв навчалось близько 600 киян.
У 2013 році завдяки підтримці посла Японії Т. Саката, підписано нові угоди про співпрацю з 7 університетами Японії (протягом 12 останніх років ми мали лише угоду з японським університетом Тохоку). Ще 3 угоди готуються. Укладено в тому числі й 3 угоди про студентську мобільність.
Китайський напрям. На рівні представників уряду КНР підтримуються нові ініціативи КПІ щодо розвитку співробітництва з КНР на новому рівні. Це, насамперед, "Програма 4-х принципів" (створення спільних науково-інноваційних і освітніх центрів КПІ в КНР, розширення підготовки кадрів для КНР, контактів у людському вимірі). На її виконання створено опорний пункт Наукового парку КПІ в провінції Ляонін та Українсько-Китайський центр КПІ в структурі Шеньянського аерокосмічного університету, діяльність яких успішно розвивається.
Підписано угоду про створення спільного українсько-китайського університету з Народним урядом міста Хейчжоу провінції Гуандун. Реалізація даного проекту може вивести всю систему міжнародної діяльності університету на якісно новий рівень і принести прибуток.
За підтримки посла Китаю в Україні Чжан Сіюня просуваються переговори щодо відкриття в КПІ Інституту Конфуція і викладання китайської мови для цільової підготовки інженерів для спільних українсько-китайських підприємств. Це посилить позиції КПІ в розвитку економічного та науково-інноваційного співробітництва з Китаєм на стратегічну перспективу.
Активно розвивалися контакти університету та його підрозділів і з іншими країнами.
Одним із головних результатів спільної роботи ДМС з ДНР та іншими підрозділами стало зростання кількості освітніх міжнародних проектів і грантів.
Після реалізації – через перші проекти TEMPUS – інституціональних змін на рівні університету процеси модернізації тепер сфокусовано на змісті навчального процесу. Це завдання вирішується факультетами, інститутами, які відчули потребу в проектах TEMPUS (серед 29 заявок, поданих від університету в 2013 році, більшість складали заявки за фаховими напрямами від підрозділів, причому 6 з них виграли). На сьогодні університет є учасником 10 проектів за програмою TEMPUS, що є найкращим результатом серед університетів України, та трьох проектів за програмою EURASIA.
Завдяки освітнім проектам розширюється мережа спільних міжнародних структур. Запрацювали ще 5 спільних центрів з партнерами із США, КНР, Польщі, Норвегії, Словаччини (загальна їх кількість наближається до 50):
– на ФЕА – центр відновлюваної енергетики спільно з Посольством Польщі;
– на ХТФ клас дистанційної освіти за проектом EURASIA "Стале виробництво";
– на ХТФ навчальний центр з американською компанією ІТ "Honeywell Україна";
– аудиторний комплекс для дистанційного навчання за програмою "Подвійний диплом" з Центрально-Європейським університетом м. Скалиця, Словаччина.
Також спільно з департаментом навчальної роботи задля наближення кафедр до міжнародної експертизи і акредитації спеціальностей розпочато контакти з європейськими агенціями гарантування якості вищої освіти: з Європейською асоціацією гарантій якості вищої освіти ENQA, з Мережею агентств гарантій якості вищої освіти Центральної та Східної Європи CEENQA, з Міжнародною організацією інженерної педагогіки IGIP.
Міжнародна експертиза наших спеціальностей і їхня подальша акредитація – це складний і достатньо витратний процес, досвіду якого університетам України ще бракує. Але розпочинати цей процес для КПІ дуже важливо.
Спільно з ДНВР проводиться багато студентських міжнародних заходів.
Підвищуються показники міжнародної академічної мобільності. За 4 проектами програми Європейського Союзу ERASMUS MUNDUS, учасником яких є університет, використано 455 тис. € на включене навчання та стажування студентів, аспірантів, викладачів університету. Ще 1,2 млн грн – за програмою мобільності Уряду України "100+100+100". За програмою Фулбрайта (США) – 150 тис. $.
Уперше в американській програмі мобільності Фулбрайта одночасно вибороли гранти зразу 3 студенти КПІ (із 21 гранта для України).
За 11 програмами типу "Подвійний диплом" з університетами Німеччини, Франції, Кореї, Болгарії, Бразилії, Чехії, Греції, Словаччини 67 студентів КПІ виїжджали в 2013 році на включене навчання.
Загальна кількість поїздок за чотирма проектами ERASMUS у 2013 році склала 60.
А всього в 2013 році виїжджали за кордон 162 наших студенти.
Важливим у наших зусиллях з ДНВР стала перемога в 2013 році ще одного проекту в конкурсі ERASMUS MUNDUS.
Таким чином, у 2014 році кількість діючих проектів європейської мобільності досягла 5. Завдяки цьому приблизно 200 представників України зможуть навчатися і стажуватись в університетах 6 європейських країн.
Спільно з департаментом науки та інноватики у 2013 р. були створені Національні контактні пункти нової програми ЄС "Горизонт 2020" в галузі ІТ та в галузі збереження навколишнього середовища. За 7-ю РП Європейського Союзу на сьогодні виконуються 4 проекти.
Посилено супровід міжнародних проектів з трансферу технологій: в 2013 році університет виграв 2 проекти в цій сфері (за програмою УНТЦ та за 7-ю РП Європейського Союзу).
Новий проект NoGAP фінансується УНТЦ і спрямований на поширення системи підготовки фахівців з інноваційного менеджменту для країн СНД, зокрема Азербайджану і Грузії.
Трансфер технологій покладено і в основу проекту "Сталий кампус" з Вінніпезьким університетом. Його мета – перенесення канадських технологій і досвіду на терени КПІ. Нині за фінансової підтримки канадської CIDA формується проект по утепленню корпусу №7. До того ж у рамках проекту "Сталий кампус" КПІ отримав паролі безкоштовного доступу до мережі бібліотек США та Канади, які передаються до НДЧ та бібліотеки КПІ.
З боку ДМС також здійснюється підтримка проектів, започаткованих департаментом перспективного розвитку і Науковим парком “Київська політехніка”. Так, КПІ вперше вийшов з пропозиціями технологій з кібернетичної безпеки та чистої води на рівень структур ООН.
Отже, 2013 рік став роком суттєвого посилення проектного підходу за всіма напрямами навчальної, наукової, студентської роботи та перспективного розвитку.
До рівня передових університетів світу: внесок факультетів
За інтегральним рейтингом міжнародної діяльності до першої п'ятірки лідерів у 2013 році пробилися два нових факультети – ФБМІ та ФАКС.
Якщо поглянути на інтегральний рейтинг факультетів за останні 3 роки, то видно, що найбільш стабільні показники з міжнародної діяльності демонструє ХТФ, який посилює свої позиції з року в рік.
За індексом академічної мобільності всіх випередив ФБМІ. Студенти, аспіранти, викладачі факультету у 2013 році виїжджали на стажування, міжнародні конференції, наукову роботу та спортивні змагання до Німеччини, Нідерландів, Польщі, Франції, Росії, Іспанії, Чехії, Кореї, Португалії, Норвегії, Литви, В'єтнаму, Грузії, Румунії, Словаччини та навіть Колумбії. В останньому випадку вони представляли Україну і КПІ на чемпіонаті світу із спортивної аеробіки. Загалом відбулось 87 виїздів до 16 країн світу.
За індексом міжнародних публікацій, який враховує кількість монографій та наукових статей, виданих за кордоном, лідерами є ФТІ та ПБФ. За цим показником вони перевищують середній показник по університету вдвічі.
За індексом активності міжнародного співробітництва, що враховує міжнародні угоди, заходи, спільні структури, лідером другий рік поспіль є ЗФ. Факультет протягом року провів 33 міжнародні заходи. На факультеті багато років діє Навчальний центр з підготовки за напрямом "Міжнародний інженер зварювання". Факультет бере участь у двох програмах подвійного диплома: з Федеральним університетом м. Умберландія (Бразилія) та в рамках Спільного факультету машинобудування з Університетом ім. Отто-фон-Геріке м. Магдебург. Співробітники факультету є членами різноманітних міжнародних професійних асоціацій.
За індексом активності на міжнародних ринках освітніх послуг, що враховує кількість іноземців, які навчаються в КПІ, лідерами є ФММ та ФАКС. Якщо у 2012 році ФАКС був одноосібним лідером за цим показником, то у 2013 році до нього приєднався ще ФММ. Близько 8-9 % студентів на цих факультетах – іноземні громадяни. Ці показники вже наближаються до рівня провідних університетів світу.
За індексом ефективності міжнародної діяльності, який враховує кошти від міжнародної діяльності, вперед вийшли ФАКС та ЗФ. Ці ж факультети були лідерами за цим індексом і в попередньому, 2012 році. ФАКС, як уже згадувалося, є одним з лідерів щодо підготовки іноземних студентів, і, зрозуміло, має вагомі надходження від цієї діяльності до свого бюджету. ЗФ також здійснює підготовку іноземних фахівців, зокрема через програму Міжнародного інституту зварювання. Співробітники і студенти факультету активно розвивали міжнародне співробітництво з партнерами із КНР, Білорусі, Російської Федерації.
Кращий досвід факультетів
За рахунок чого факультети посіли перші п'ять місць? Які вони мають яскраві здобутки?
ІФФ має три індекси, що перевищують середні значення по КПІ. Дві кафедри факультету потрапили до першої десятки. Студенти і викладачі факультету здійснили у 2013 році 51 виїзд за кордон з метою стажування, участі в конференціях, наукової роботи. Всі ці поїздки відбувалися коштом міжнародних проектів та індивідуальних грантів, які були виграні студентами, аспірантами та викладачами факультету.
ХТФ є одним з лідерів проектної діяльності. Факультет виконує два проекти за програмою EURASIA, один проект за програмою УНТЦ, контракти про надання науково-технічних послуг з фірмами "DetectaServices" та “Collini GmbH”, білатеральні проекти з німецькими науковими організаціями.
ФБМІ співпрацює з 12 університетами-партнерами з Чехії, Німеччини, Литовської Республіки, Польщі, Російської Федерації, Італії, Норвегії та Словаччини. Факультет бере участь у проекті "Математика з ЄС та України для наук про життя", що фінансується Єврокомісією за програмою 7РП, успішно завершив білатеральний проект з Клайпедським університетом (Литовська Республіка). На ФБМІ впроваджується програма "Подвійна аспірантура", троє аспірантів факультету паралельно навчаються в аспірантурі Чеського технічного університету.
Щодо ЗФ, то його досягнення вже частково обговорювалися. Факультет за трьома індексами значно випереджає середні показники по КПІ.
ФАКС також можна віднести до одного з лідерів проектної діяльності. У 2013 році факультет виграв два проекти у відомих європейських програмах: TEMPUS та ERASMUS MUNDUS.
Порівняно з 2012 роком, розрив між першою і останньою п'ятірками скоротився.
Загалом, у 2013 році інтегральні показники, які характеризують академічну мобільність, міжнародні публікації та міжнародне співробітництво підрозділів, зросли.
Якщо говорити про результати роботи за планом дій на виконання Стратегії розвитку міжнародної діяльності НТУУ "КПІ" на період 2012–2020 роки, то моніторинг свідчить про позитивну динаміку всіх 15 завдань-індикаторів виконання стратегії.
На 2014 рік за кожним факультетом, інститутом мають бути закріплені кількісні параметри, які в сумі мають дати прогнозовані показники, що увійшли до Плану дій.
Виконана в 2013 році робота позитивно вплинула і на наші економічні показники.
Збільшено кошти від зовнішньоекономічної діяльності за всіма складовими (3,68 млн $), надходження від навчання іноземних громадян становили 1,22 млн $, від освітніх і наукових проектів, грантів, міжнародної технічної допомоги – 2,46 млн $.
У 2013 році за кошти міжнародних проектів придбано і прийнято на баланс навчально-лабораторне обладнання, у т.ч. на забезпечення дистанційного навчання за програмами типу "Подвійний диплом", а також програмне забезпечення, навчальна і наукова література в обсязі 400 тис. $.
Усе вищенаведене визначає позитивні оцінки нашої міжнародної діяльності як в Україні, так і у світі.
Не можна не згадати і про те, що НТУУ "КПІ" підтвердив свої високі позиції, третій рік поспіль входячи до QS рейтингу 4 % кращих університетів світу і підтверджуючи лідерські позиції у вітчизняних рейтингах "Компас" і "ТОП-200". При цьому за міжнародною складовою "ТОП-200" університет стабільно посідає перше місце протягом усіх років проведення рейтингу.
У 2013 році НТУУ "КПІ" був запрошений взяти участь у нових міжнародних університетських рейтингах: Multirunk (рейтинг, який розробляється в Європейському Союзі) та рейтингу ВНЗ країн СНД.
Усе це працює на міжнародний імідж університету, сприяє його пізнаваності в глобальному науково-освітньому просторі.
Що треба зробити. Проблеми і завдання на 2014 р.
Для забезпечення розвитку міжнародної діяльності є багато резервів. Так, ще не стала нормою участь у міжнародній діяльності кожної кафедри і кожного викладача. Ще слабкою є ланка кадрів, які працюють "на зовнішній світ" і при цьому професійно володіють менеджментом міжнародної діяльності, знають специфіку англійської для спілкування в міжнародних зносинах, зокрема при підготовці міжнародних проектів, у правових питаннях. Потребує поліпшення юридичне забезпечення міжнародної діяльності, опанування алгоритмів міжнародного трансферу технологій, залучення і моніторинг міжнародної технічної допомоги.
Необхідно посилювати роботу в міжнародному інформаційному просторі: через сайти підрозділів і сайти спільних міжнародних структур.
Але головною проблемою, яка обмежує наші об'єктивно величезні можливості, є те, що на багатьох кафедрах ще не вбачають у міжнародній діяльності того механізму, який може відкрити шлях до розв'язання актуальних проблем забезпечення їх життєдіяльності. Цей психологічний бар'єр поступово долається, але не так швидко, як хотілося б.
Проте, насамкінець можна стверджувати, що виконуючи Стратегію розбудови міжнародної діяльності, акумулюючи досвід провідних університетів світу і здійснюючи на цій основі реформування всіх сфер діяльності КПІ, ми наближаємося до європейських і світових цінностей, а за кількісними показниками – до рівня провідних університетів світу дослідницького типу.
(Повний текст звіту ДМС і підрозділів представлено на сайті ДМС за адресою:http://icd.kpi.ua).