Ви є тут

Київська політехніка: відносини зі світом [2012]



Департамент міжнародного співробітництва (ДМС) у тісній взаємодії з іншими департаментами університету цілеспрямовано, за всіма напрямами розвиває відносини НТУУ "КПІ" із зовнішнім світом.

Про міжнародну діяльність університету розповідає проректор з міжнародних зв'язків С.І.Сидоренко.

– Сергію Івановичу, які головні завдання стоять перед ДМС?   

– Відповідно до нової "Стратегії розвитку міжнародної діяльності" ми сконцентрувалися на таких завданнях: здійснення інституціональних змін на основі міжнародного досвіду; розбудова мережі спільних міжнародних структур; посилення міжнародної освітньої і наукової проектної діяльності; збільшення надходжень за всіма формами міжнародної співпраці.

– Що зроблено за цими напрямами останнім часом?

– По-перше, хочу відзначити, що розбудова міжнародної діяльності відбувається на фоні зростаючої загальної активності. Можна сказати, що загальна активність порівняно з 2011 р. зросла в 1,5 разу. Кількість фахівців у складі прийнятих офіційних іноземних делегацій досягла майже 1000 осіб.

– Звідки переважно до нас їдуть іноземні гості?

– Як основні "географічні напрями" співробітництва було визначено контакти з 10-ма розвинутими країнами: на Американському континенті – із США, Канадою, Бразилією і Аргентиною; в Європі – з Польщею, Росією, Німеччиною, Францією; в Азії – з Японією й Китаєм.

Проведено зустрічі з послами цих країн, урядовими делегаціями, ректорами університетів-партнерів, делегаціями професійної сфери і бізнесу тощо.

– І які результати цих зустрічей?

– Усього на рівні університету з представниками цих країн було проведено понад сотню зустрічей, переговорів, інших заходів. З Бразилією засновано Форум українсько-бразильських університетів як складову Міжурядової українсько-бразильської торговельно-економічної комісії. На основі досвіду співпраці з Польщею нами та Львівським університетом засновано "Академічний форум українсько-європейського співробітництва".

На рівні представників уряду КНР підтримується нова ініціатива КПІ щодо розвитку співробітництва з КНР – "Програма 4-х принципів" (спільна науково-інноваційна і навчальна діяльність, підготовка кадрів для КНР, відкриття Інституту Конфуція і викладання китайської мови в КПІ, цільова підготовка інженерів, здатних у майбутньому працювати на спільних українсько-китайських підприємствах). На реалізацію "Програми 4-х принципів" створено: опорний пункт Наукового парку КПІ в провінції Ляонін; українсько-китайський центр КПІ в структурі Шеньянського авіакосмічного університету; з компанією аерокосмічних технологій КНР – навчально-науковий центр на ПБФ.

З японською компанією "Tokyio Boeki" створено навчальну лабораторію експрес-мікроскопії. З компанією РИГАКУ – Університетський центр рентгеноструктурного аналізу в структурі майнового комплексу ІФФ. Традиційними стали ярмарки японських університетів "Навчання в Японії" та контакти з JSPS – Японською агенцією сприяння науковим обмінам, які відкривають нові канали мобільності з Японією для студентів і молодих науковців КПІ.

Відзначаючи внесок КПІ у розвиток українсько-японської співпраці через діяльність Українсько-Японського центру, а також особистий внесок, Імператор Японії нагородив ректора НТУУ "КПІ" орденом "Вранішнього Сонця, золота і срібна зірка".

– Які можливості, зокрема, для студентів, надають міжнародні проекти КПІ?

– Відзначу, що залучення студентів до міжнародної діяльності сприяє не тільки їх зростанню як фахівців, але і формуванню сучасних світоглядних засад, урізноманітнює культурне, спортивне, взагалі – робить більш цікавим студентське життя. З іншого боку, залучення молоді на рівні кафедр посилює міжнародне співробітництво на основі нової ментальності молоді – життя в глобалізованому світі.

Важливою для нас є перемога двох проектів у конкурсі ЕРАЗМУС МУНДУС – програми європейської мобільності для студентів, тепер загальна кількість виконуваних проектів ЕРАЗМУС МУНДУС досягла чотирьох. За ними близько 200 представників України зможуть навчатися і стажуватись в університетах європейських країн. Запрацювала Урядова програма мобільності "100+100+100" – навчання та стажування у провідних університетах світу, за якою КПІ одержав у 2012 р. 1,7 млн грн.

– З кожним роком у КПІ зростає кількість освітніх і наукових проектів, які виконуються за міжнародними грантами.

– Так, уперше в КПІ одночасно виконуються 6 проектів TEMPUS (задіяні ФІОТ, ФЕА, ІПСА, ІЕЕ, ДНР) та три проекти за освітньою програмою уряду Норвегії ЄВРАЗІЯ (з них два проекти ХТФ: "Стале виробництво" і "Водна гармонія" стартували в 2012 р.).

Як важливий результат співпраці з департаментом науки та інноватики відзначу три проекти 7-ї РП, що сьогодні реалізуються на ММІФ, ІЕЕ, ІПСА, ДМС. Високу відповідальність перед державою накладає на нас проект ЮНІДО зі створення на базі КПІ Центру більш чистого виробництва в Україні.

Уперше проведений в КПІ Фестиваль інноваційних проектів "Sikorsky Challenge" знайшов широку підтримку з боку Європейської Комісії, бізнес-структур України та Силіконової долини (США), а переможці отримали фінансові гранти для заснування стартапів і реальний шанс вийти на ринок.

Спільно з департаментом адміністративно-господарської роботи за підтримки Посольства Польщі в Україні формується енергозберігаючий проект.

– Розкажіть, будь ласка, про внесок факультетів у міжнародну діяльність КПІ.

– Методика визначення інтегрального рейтингу міжнародної діяльності університету передбачає обчислення питомих показників міжнародної діяльності факультетів (інститутів), які, зокрема, включають індекси академічної мобільності, міжнародних публікацій, ефективності міжнародної діяльності, активності міжнародного співробітництва, активності на міжнародних ринках освітніх послуг. За показниками міжнародної діяльності кращими в університеті є ЗФ, ІТС, ХТФ, ФПМ, ІФФ. За ними йдуть ПБФ, ФАКС, ММІФ, ФБТ, ФЕЛ, ІПСА, ТЕФ, ММІ.

За показником індекс активності на міжнародних ринках освітніх послуг, що враховує кількість іноземців, які навчаються, одноосібним лідером другий рік поспіль є ФАКС. Близько 13% відсотків студентів тут – іноземні громадяни. Це показник на рівні провідних університетів світу.

За індексом міжнародних публікацій, який враховує кількість монографій та наукових статей, виданих за кордоном, лідерство за ММіФ. За цим показником факультет перевищує середній показник по університету в 2 рази (48 викладачів, науковців підрозділу опублікували за кордоном 44 наукові праці).

За індексом академічної мобільності усіх випередив ФЛ. Студенти, аспіранти, викладачі факультету минулого року понад 90 разів виїжджали на стажування та для участі в міжнародних конференціях  до університетів Німеччини, Австрії, Нідерландів, Польщі, Великої Британії, США, Франції, Росії. ФЛ також брав активну участь у різноманітних заходах університету в цілому. Стало доброю традицією формувати зі студентів цього факультету сервісні студентські загони для забезпечення лінгвістичного супроводу міжнародних заходів. 

За індексом активності міжнародного співробітництва, що враховує міжнародні угоди, заходи, спільні структури, лідерами стали ІТС і ЗФ. ІТС можна вважати лідером щодо представництва КПІ в міжнародних організаціях: 12 співробітників факультету входили до організаційних комітетів різноманітних поважних міжнародних конференцій, 13 є членами міжнародної асоціації інженерів електротехніки та електроніки  (IEEE).

ЗФ протягом року провів 17 міжнародних заходів. Цікавим досвідом є проведення інтернет-семінарів. Так, 28 травня та 1 жовтня 2012 р. відбулись семінари ЗФ з Мексиканською корпорацією з досліджень матеріалів, а 10 грудня – з Федеральним університетом м. Умберландія (Бразилія).

За індексом ефективності міжнародної діяльності, який враховує кошти від міжнародної діяльності, вперед вийшли ЗФ та ФАКС. ФАКС є лідером з підготовки іноземних студентів і, відповідно, має вагомі надходження від цієї діяльності до свого бюджету. ЗФ також здійснює підготовку іноземних фахівців, зокрема через програму Міжнародного інституту зварювання. Співробітники факультету активно розвивають науково-технічне співробітництво з партнерами з КНР, Угорщини, Мексики, Франції, Білорусі.

– Можна докладніше зупинитися на діяльності факультетів-лідерів?

– За рахунок чого ЗФ, ІТС, ХТФ, ФПМ, ІФФ посіли перші п'ять місць? Які у них є яскраві здобутки? ЗФ – лідер 2012 р. – має чотири індекси, що значно перевищують середні по КПІ. Схожа ситуація і в ІТС – лідер за індексом активності міжнародного співробітництва, і за іншими напрямами має високі показники. ХТФ виконує два проекти за програмою ЄВРАЗІЯ. Троє з шести найбільш цитованих учених КПІ працюють на ХТФ.

ФПМ має високі індекси міжнародних публікацій та активності на міжнародних ринках освітніх послуг. 5% студентів факультету – іноземні громадяни. Факультет разом з ФЛ виконує проект ЄВРОІСТ за програмою ЕРАЗМУС МУНДУС. ІФФ  має чотири індекси, що перевищують середні значення по КПІ. Студенти і викладачі факультету здійснили у 2012 р. 34 виїзди за кордон з метою стажування, участі в конференціях, наукової роботи.

У 2012 р. намітились дві позитивні тенденції: порівняно з 2011 р. розрив між першою і останньою п'ятірками скоротився; а всі інтегральні показники, що характеризують міжнародну діяльність підрозділів, зросли.

– Важливим показником будь-якої діяльності є фінансова складова.

– Незважаючи на деяке зменшення коштів від міжнародної освітньої діяльності, але завдяки тому, що збільшилося надходження коштів від зовнішньоекономічної діяльності в науково-технічній сфері і збільшився обсяг коштів від ввезеного обладнання для навчального процесу і наукових досліджень, вдалося призупинити негативну тенденцію останніх років, і надходження коштів від зовнішньоекономічної діяльності за всіма складовими збільшилося.

– Сергію Івановичу, як виглядає Київський політехнічний у міжнародних і національних рейтингах?

У 2012 р. НТУУ "КПІ" підтвердив лідерські позиції в рейтингах ЮНЕСКО, КОМПАС, Webоmetrix. Особливо хотілося б відзначити перше місце в "Компас"-рейтингу, бо це оцінка роботодавців! Відомо також, що другий рік поспіль у конкуренції із майже 4000 університетів світу КПІ увійшов (разом з Київським і Донецьким університетами) до світового рейтингу Quaqqurelli Simonds, тобто до 700 кращих із близько 20 тисяч університетів світу.

У частині репутації серед роботодавців КПІ має позитивну динаміку і в рейтингу QS, яка минулого року посилилася вп'ятеро! А от вимоги найавторитетніших світових рейтингів нами ще не так добре опановані.

Давайте розглянемо позиції КПІ в більш жорсткому, ніж QS, рейтингу THOMSON REUTERS, який формує ТОР-400 університетів світу. В оцінках цього рейтингу по 30% припадає на якість освіти, на оцінку дослідницької діяльності і на цитованість. Відсотки розраховуються по відношенню до кращого показника серед усіх університетів, що моніторяться.

Зазначу, що окремі наші результати непогано вписуються в кількісні критерії рейтингу. КПІ має такі високі показники: відношення кількості науково-педагогічних працівників до кількості студентів (у нас цей показник на рівні 61%) та міжнародне співробітництво (на рівні 64-100% за напрямами фізичних наук, інженерії і технології, науки про життя). Цитування за напрямком life science – на рівні 62%.

Найнижчим серед Teaching є індикатор академічної репутації – 7 % (за результатами опитування незалежних експертів). Складові цього індикатора свідчать, що КПІ поки знають у світі переважно за напрямом інженерії і технології. Незважаючи на високу загальну активність КПІ в міжнародному вимірі в цілому, відносно молодим напрямам підготовки (наприклад, біомедичний, соціогуманітарний блок) треба завойовувати світове визнання. Та й за основним профілем, що історично складався, – Engineering & technology – рівень "academic reputation" – теж не на перших позиціях (20%).

Звідси випливає важливе завдання для факультетів і кафедр: посилити активність саме у сфері своєї предметної, фахової діяльності в міжнародному вимірі. З іншого боку, має бути посилена і загальна координація за цими предметними напрямами. Доцільно було б скоординувати представлення в міжнародному вимірі споріднених за предметною, фаховою ознакою груп факультетів і груп кафедр.

Заради справедливості треба відзначити, що і наші партнери: Варшавська політехніка, Талліннський університет технологій, Санкт-Петербурзький політехнічний університет, Московський інститут сталі і сплавів, МДТУ ім. Баумана, КНУ ім. Шевченка – теж ще не входять до рейтингу Томсон Рейтерс. А ось в QS ми вже близько від наших партнерів – Стокгольмського КТН і МДТУ ім. Баумана, хоча і далеченько від МІТ (таблиця 2).

 – На Вашу думку, які завдання стоять перед КПІ у сфері міжнародної діяльності?

– Головною проблемою, яка обмежує наші об'єктивно величезні можливості, є те, що на багатьох кафедрах ще не вбачають у міжнародній діяльності того механізму, який може відкрити шлях до розв'язання актуальних проблем життєдіяльності кафедр.

Потребує посилення і підготовка кадрів – менеджерів-міжнародників. В університеті поки слабка ланка кадрів, які працюють "на зовнішній світ" і при цьому професійно володіють менеджментом міжнародної діяльності, знають специфіку англійської для спілкування в міжнародних відносинах, зокрема, – в правових питаннях, при підготовці міжнародних проектів.

Вважаю, що треба посилювати міжнародну складову в плануванні роботи кафедр, індивідуальних планах викладачів, параметрах рейтингів науково-педагогічних працівників, системі звітності, конкурсного обрання керівників, викладачів, в атестації наукових співробітників і аспірантів тощо.

Потрібно закласти в стандарти КПІ вимоги, притаманні кращим університетам, – такі рівні параметрів, які неможливо досягти без заглиблення до інтегрованої із зарубіжними університетами міжнародної співпраці. І довести ці вимоги до кафедр.

Докладніше про міжнародну діяльність університету, факультетів (інститутів), студентських організацій КПІ можна дізнатися на сайті ДМС http://icd.kpi.ua .

На завершення хочу подякувати всім, хто активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження КПІ і нашої держави у світі.

Записала Н. Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій