Науковий гурток з верстатобудування та його керівник професор Юрій Кузнєцов

Останнім часом у КПІ ім. Ігоря Сікорського все більше уваги приділяється студентським науковим та інженерним гурткам. Це не дивно. Адже в таких гуртках майбутні фахівці можуть не лише поглиблювати свої знання з фаху, але й ще під час навчання долучатися до реальних справ. Завдяки цьому вони до закінчення університету набувають практичного досвіду, відсутність якого є характерною рисою більшості молодих спеціалістів. Студентські гуртки у нас діють офіційно, на підставі певних наказів і положень.

Студентський гурток "Верстати та машини різного призначення на модульному принципі" створено наказом №1/169 від 07.05.2020 р. Гурток займається розробкою техніки нового покоління на світовому рівні (мобільних і багатоцільових верстатів, у тому числі з паралельною та гібридною кінематикою, мобільних роботів довільної орієнтації в просторі, робототехнічних комплексів, контрольно-вимірювальних та інтелектуальних машин на основі біоніки та електроніки, 3D-принтерів тощо).

Керівником гуртка є видатний науковець-механік та інженер-дослідник, заслужений винахідник УРСР, заслужений працівник народної освіти України, заслужений викладач НТУУ "КПІ", почесний доктор Технічного університету Габрово (Болгарія), тричі лауреат наукової стипендії Президента України, лауреат 4-х дипломів "Кращий винахідник року" в Україні, володар золотої медалі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) "Видатний винахідник", професор кафедри конструювання машин ММІ д.т.н., проф. Юрій Миколайович Кузнєцов.

Ю.М.Кузнєцов – автор понад 1000 наукових робіт, 74 книг, близько 500 охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності, двох проданих  ліцензій. Створив спільне українсько-китайське підприємство "ПАТРОН" з виробництва самозатискних свердлильних патронів. Він підготував 11 докторів і 44 кандидати технічних наук. Юрій Миколайович заснував наукову школу "Інноваційний синтез верстатів нового покоління та їх механізмів" за напрямами: 1) Синтез і аналіз затискних механізмів, технологічного оснащення і пристроїв автоматичного маніпулювання різними об'єктами; 2) Створення верстатів-автоматів, верстатів з ЧПК, роботів і робототехнічних комплексів, у тому числі з механізмами паралельної структури, на модульному принципі для високопродуктивної прецизійної обробки; 3) Методологія науково-технічної творчості (креатологія) та інтелектуальна власність; 4) Використання на міждисциплінарному рівні основ теорії еволюційного і генетичного синтезу антропогенних систем нових поколінь.

За першим напрямом у СРСР і Болгарії видано російською і болгарською мовами спільний довідник "Самонастраивающиеся зажимные механизмы". За другим напрямом побачив світ  перший в Україні навчальний посібник "Технологічне обладнання з паралельною кінематикою". За третім написано перший в Україні підручник для магістрів "Патентознавство та авторське право" і видано монографію "Дипломне проектування з інтелектуальної власності". З методології технічної творчості Ю.М. Кузнєцов підготував два посібники: "Теорія розв'язання творчих задач", присвячений сучасним методам пошуку нових рішень (технічних та інших) у різних галузях, і "Прогнозування розвитку технічних систем", а також виданий трьома мовами (українською, російською, англійською) підручник "Теорія технічних систем". З четвертого напряму двома мовами (російською і португальською) видано монографію "Генетико-морфологічний синтез затискних патронів".

Певне уявлення про розробки та ідеї Ю.М. Кузнєцова можна отримати, якщо зазирнути на його персональний YouTube-канал.

Там є багато відео, які демонструють роботу верстатів нового покоління, розроблених і виготовлених під керівництвом Ю.М. Кузнєцова. Серед них – настільний фрезерний верстат портального компонування, мод. CNC 250, виготовлений учнем Ю.М. Кузнєцова, Олександром Степаненком, (нині – к.т.н., працює в Канаді); малогабаритні верстати на модульному принципі з комп'ютерним керуванням; п'ятикоординатна машина з паралельною кінематикою, яка при різних виконавчих органах на рухомій платформі може бути верстатом, роботом і координатно-вимірювальною машиною; верстати пірамідального, клиноподібного, призматичного, портального  компонування з механізмами паралельної структури; верстат-автомат для шліфування бурштинових кульок для прикрас  та ін.

На тому самому каналі розміщено виступ магістра Олексія Солнцева (німецькою мовою) на ярмарку в Ганновері, Німеччина, де той презентує 3D-принтер на базі триглайда, розроблений і виготовлений під керівництвом Ю.М. Кузнєцова.

2020-kp23-9 2020-kp23-8 2020-kp23-10 2020-kp23-6

На каналі також розміщено виступ Ю.М. Кузнєцова на конференції з філософських проблем творчості, у якому йдеться про методи інженерної творчості.

Варто також сказати, що Юрій Миколайович має великий досвід залучення студентів до виконання реальних проєктів. Ще у 70-ті роки ХХ сторіччя  він очолив студентське конструкторське бюро, створене з ініціативи ректора КПІ Г.І. Денисенка. Це КБ займалося модернізацією металорізальних верстатів на підприємствах, а також розробило перший в СРСР двопозиційний напівавтомат моделі ПОА-1К з м'якими супортами і активним контролем для обточування алмазів на Київській діамантовій фабриці "Кристал". Цей верстат було впроваджено на всіх восьми підприємствах "Кристал" СРСР. Потім Ю.М. Кузнєцов постійно залучав студентів до виконання госпдоговірних тем на кафедрі. З цих студентів багато хто під його керівництвом або консультуванням захистили кандидатські і докторські дисертації. Кілька років тому він знову організував студентське КБ "Верстат".

"Верстатобудування – це серцевина машинобудування, – говорить Юрій Миколайович. – Якщо ми хочемо бачити Україну суверенною розвиненою індустріально-аграрною державою, то маємо відродити верстатобудування. А перший крок на цьому шляху – підготовка нової генерації конструкторів верстатів і робототехнічних комплексів. Щоб верстати були конкурентоспроможними, вони мають бути принципово новими. Гасло "Наздогнати і перегнати!" нині застаріло. "Перегнати, не наздоганяючи!" – ось принцип, керуючись яким можна досягти прориву у техніці і промисловості. Студентські гуртки – це хороший засіб підготовки фахівців, які зможуть забезпечити технічний і суспільний прогрес України".

Будемо сподіватися, що мрії Ю.М. Кузнєцова здійсняться.

Докладніше про програму гуртка "Верстати та машини різного призначення на модульному принципі" можна дізнатися за посиланням.