7 березня 2013 року голові Спеціалізованої вченої ради Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ» доктору технічних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки України, дійсному члену Академії інженерних наук України, автору понад 300 наукових праць та 40 авторських свідоцтв полковнику у відставці Борису Петровичу Креденцеру виповнилося 75 років.
Б.П.Креденцер народився 7 березня 1938 року в родині залізничника. Його батько, Петро Іванович, був помічником військового коменданта і керував військовими перевезеннями через станцію Козятин Вінницької обл. У квітні 1945 року він загинув у Східній Пруссії, під Кенігсбергом. Родині жилося важко, але мати була сильною жінкою і виховала сина справжнім чоловіком.
Борис Креденцер обрав професію військового. У 1949 р. він вступив до Київського суворовського училища, яке через 7 років закінчив із золотою медаллю. У 1956 р. юнак стає курсантом Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, яке закінчив у 1961 р. теж із золотою медаллю.
Призначений на посаду старшого інженера науково-дослідної лабораторії, він у 1963 році став викладачем кафедри, в подальшому заступником начальника кафедри. У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1978 р. Б.П.Креденцер стає начальником кафедри і перебуває на цій посаді 17 років. 1979 року успішно захищає докторську дисертацію, а в 1980 р. йому присвоюють звання професора.
Вдале поєднання наукової і педагогічної діяльності дало змогу Борису Петровичу в 1993 році успішно очолити радіотехнічний факультет КВІРТУ ППО.
Полковник Креденцер не лише видатний військовий, але й науковець. Він – автор більше 25 монографій, його роботи публікувалися у США та інших зарубіжних країнах. Підготував 60 кандидатів та докторів наук. Удостоєний багатьох державних нагород. Міністр оборони України нагородив Б.П.Креденцера іменною зброєю.
Борис Петрович не лише справжній військовий, але й чуйна та доброзичлива людина. Борис Петрович не скупий на добре слово, завжди надає доцільні поради і ніколи не забуває про оточуючих його людей.
Вітаємо Вас, Борисе Петровичу, з ювілеєм. Ми пишаємося тим, що Ви поряд із нами. Щиро дякуємо Вам за віддану працю.