Михайло Пилипович Кравчук (21.11.1892, Човниці, Волинь — 9.3.1942, Колима) — всесвітньо відомий український математик, академік АН УРСР, член багатьох закордонних математичних товариств. Працював у КПІ з 1921 по 1938 рік, завідувач кафедри вищої математики у 1930-1937 роках.
Професор, вчитель Архипа Люльки — конструктора реактивних авіадвигунів та Сергія Корольова — конструктора радянських космічних кораблів. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп'ютера.
Михайло Кравчук - визначний український математик XX сторіччя, дійсний член Всеукраїнської Академії наук, учений світової слави.
Наукові праці М.Кравчука з різних галузей математики (вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії імовірностей та математичної статистики і т.д.) увійшли до скарбниці світової Науки. Наукові ідеї М.Кравчука ще й ще вивчатимуться, поглиблюватимуться, розвиватимуться, бо він бачив далі, ширше і глибше! За його ідеями й відкриттями виразно проступала перспектива поглибленого розвитку й використання їх. Аналізуючи потенціальні можливості вітчизняної науки, він писав у 30-ті роки: ми маємо „право і підстави сподіватися в ближчому майбутньому таких наукових математичних кадрів, що зроблять нашу математичну школу осередком світового значення”.
Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, і моменти Кравчука, і формули Кравчука, і осцилятори Кравчука, а тепер (2001 р.), завдяки пошукам науковця І.Качановського зі США, - виявилося, що М.Кравчук стояв і біля витоків винаходу першого у світі електронного комп’ютера!
Великий вчений-математик стає майже легендарною постаттю. Син Неба, Поет німого числа, лицар математики, учений з обличчям Христа, творець музики чисел, титан математичної думки, корифей математики, гордість української математики - ось неповний перелік тих епітетів, якими його нагороджують і науковці, і письменники, і журналісти...
Він жив і горів безмірною любов'ю до України і до Математики і увесь свій короткий вік працював невпинно й творчо на благо Науки, Освіти рідного народу. Мозок його працював так напружено, що здавалося, не витримає, ось - ось вибухне; увесь він був у постійному науковому пошукові й творчому неспокої. „Моя любов - Україна і математика” - таким було його кредо.
Він - справжній поет формул, математика для нього - це творчість, натхнення і радість. Він - і педагог за покликанням. Його лекції - це і сила, й безмірна глибочінь, і краса математичної думки. На його лекції ходили як на свято.
Життя цього видатного вченого-математика спалахнуло як блискучий болід і після арешту й засуду в терорному 1938 році приречене було згоріти через кілька літ у суворих колимських таборах.
Однак ім’я М.Кравчука таки повернулось в український науковий пантеон і стає зразком для наслідування та продовження його досліджень у працях сучасних і прийдешніх науковців в Україні й далеко поза Україною.
