19 липня 2009 року видатному українському історику математики, заслуженому працівнику освіти України, доктору фізико-математичних наук, професору В'ячеславу Олексійовичу Добровольському виповнилось 90 років.
Народився В'ячеслав у Полтаві в сім'ї службовця Олексія Михайловича. У тривожному 1937 році хвиля репресій не оминула і їхню сім'ю. 4-го листопада Олексія Михайловича було заарештовано, а на другий день його сім'ю із невеликої квартири у приватному будинку переселили в одну кімнату комуналки, за рахунок “ущільнення” квартири арештованого раніш інженера Олійниці. Так, сім'я Олексія Михайловича (дружина, син і дочка) стала сім'єю “ворога народу” з усіма тяжкими наслідками.
В'ячеслава виключили з комсомолу, позбавили золотої медалі за відмінні успіхи у навчанні, а також стипендії в першому семестрі, хоч вступив до Полтавського педінституту без іспитів. Вдруге сім'я була “ущільнена” в 1946 році при переселенні в прохідну кімнату в іншому районі.
Рідним Олексія Михайловича повідомили, що він засуджений “на 10 років без права листування”. Що це означає, вони збагнули пізніше. І лише в червні 1958 року Військовий трибунал Київського військового округу переглянув справу О.М.Добровольського і скасував “Постанову” від 20 листопода 1937 року (смертний вирок) за відсутністю складу злочину. Олексія Михайловича було реабілітовано посмертно.
В інституті В'ячеслав був відмінником навчання, старостою групи. Після другого курсу був премійований путівкою на Всесоюзну виставку до Москви.
З 1943 року він служив у піхоті другого Українського фронту, брав участь у бойових діях та визволенні міст Кобеляки, Кременчук, Крюків, Чигирин, Олександрія та ін. У зв'язку з тяжким захворюванням в 1944 р. був звільнений від служби як інвалід Радянської армії ІІ гр. і пішов працювати на оборонний завод № 488.
27.04.2001р. В'ячеслав Олексійович одержав військове звання старшини, а військове звання старшого лейтенанта було присвоєно йому Указом Президента України 29.04.2005 р.
У 1946 – 1948 рр. В.О.Добровольський – студент філософського факультету Київського університету (стаціонар) та Київського педінституту (заочно). Педінститут ім. Горького він закінчив з відзнакою у 1948 р. і працював учителем математики в школах Києва.
Філософський факультет Московського університету (теж заочно і з відзнакою) закінчив у 1950 р.
З 1950 р. В.О.Добровольський працював у Київському політехнічному інституті (у 1950 – 1957 рр. – асистентом, у 1957-1972 рр. – доцентом, з 1972 р. – на посаді професора).
Після відкриття кафедри вищої математики № 2 (1982 р.) він був призначений заступником завідувача з наукової роботи та керівником філософського семінару.
Одночасно з 1990 р. В.О.Добровольський – провідний науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України.
За 57 років плідної діяльності в КПІ В'ячеслав Олексійович виявив себе вдумливим і глибоко знаючим свій предмет педагогом, талановитим викладачем і методистом, який заклав фундамент математичних знань у свідомість понад 15 тисяч своїх вихованців. Він створив першу в КПІ лабораторію обчислювальних машин (50-60-ті – роки), читав перший курс наближених обчислень та інші спецкурси.
Після створення фізико-математичного факультету в НТУУ “КПІ” він розробив і вперше читав у технічному ВНЗ курс історії математики. У 70-80-ті роки входив до складу Методичної ради з математики Міністерства вищих учбових закладів СРСР.
Плідну науково-педагогічну діяльність В.О.Добровольський вдало поєднує з інтенсивною науковою працею, виявляючи наукову зрілість та самостійність у вирішенні принципових питань. З початку 50-х років ХХ ст. творчі інтереси його стосувались в основному історії математики у досить широкому її діапазоні. У цій галузі вчений опублікував понад 200 праць, серед яких 9 монографій та книжок, 2 посібника, десятки великих оглядових статей з історії математичного аналізу, аналітичної геометрії, теорії диференціальних рівнянь та інших питань історії математики. Роботи його друкувались в наукових центрах СРСР та в міжнародних наукових виданнях, а найбільше в Києві. Серед учнів та послідовників В.О.Добровольського два доктори та сім кандидатів наук.
Важливий напрямок наукових розробок В.О.Добровольського становила історія математичної освіти у вищих навчальних закладах України, зокрема в Київському університеті та Київському політехнічному інституті. Саме цій темі присвячно його кандидатську дисертацію (1956 р.) “Про розвиток математики в Київському університеті за дожовтневий період”.
Цікавою для широкої наукової спільноти виявилася низка написаних ученим наукових біографій видатних математиків минулого – Аль-Хорезмі, Ж.Д'Аламбера, О.Коші, В.П.Єрмакова (дві книжки), В.П.Вельміна, Д.О.Граве, М.П.Кравчука, Й.Племеля, М.В.Остроградського.
У 60-70-ті роки ХХ ст. дослідження В'ячеслава Олексійовича, присвячені питанням розвитку аналітичної теорії диференціальних рівнянь, склали новий потужний напрямок в історії математичного аналізу. Побачила світ підготовлена вченим монографія “Нариси розвитку аналітичної теорії диференціальних рівнянь” (1974), яка знайшла широке визнання серед істориків науки та математиків-спеціалістів, отримала позитивні відгуки у вітчизняній та міжнародній науковій періодиці і стала основою докторської дисертації В.О.Добровольського, першої в Україні з історії математики (1980). Дослідження з даного напрямку були предметом публікацій ученого в багатьох вітчизняних та закордонних журналах.
У 1971 – 1976 рр. В'ячеслав Олексійович активно працював у складі авторського колективу над створенням багатотомної “Історії вітчизняної математики”.
В.О.Добровольський як доповідач брав участь у роботі ІІІ і ІV Всесоюзних математичних з'їздів, Міжнародного математичного конгресу (Москва), міжнародних конгресів з історії науки (Варшава, Москва, Париж), багатьох вітчизняних історико-наукових конференцій та семінарів. Учений був одним із засновників та співкерівників Київського семінару з історії математичних наук.
Професор Добровольський багато разів виступав як офіційний опонент або як член спеціалізованої вченої ради на захистах докторських та кандидатських дисертацій в Інституті математики НАН України. Він плідно працював як член спеціалізованої вченої ради Д.26.189.02 при Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України, брав активну участь у створенні енциклопедичного словника діячів природознавства і техніки України, входив до складу редакцій чотирьох накових журналів.
В.О.Добровольського, заслуженого викладача НТУУ “КПІ”, обрано почесним Соросівським професором (1997), почесним академіком АН вищої школи України (1999), академіком Нью-Йоркської АН (2000), членом-кореспондентом (2002), почесним академіком (2004) Міжнародної АН вищої школи. Він – член наукового товариства ім. Т.Шевченка (Львів), Московського і Санкт-Петербурзького математичних товариств, Українського товариства істориків науки.
Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ст., “За мужність”, 20 медалями, багатьма почесними грамотами та подяками. Лауреат нагороди Ярослава Мудрого від АН ВШ України (2002).
Викладацьку діяльність В.О.Добровольський припинив у 2007 р., але продовжує займатися творчою працею.
В'ячеслав Олексійович користується великою повагою серед колег, аспірантів, студентів та усіх, хто з ним спілкується. Його енергія, знання, працездатність і доброта є гідним прикладом для молоді.
Від імені співробітників та студентів НТУУ “КПІ” бажаємо ювіляру міцного здоров'я та творчих успіхів.