Університет “КПІ” вийшов на якісно новий рівень міжнародної співпраці. Цей вид діяльності починає приносити вагомі здобутки і стає реальною рушійною силою системних перетворень та реформ у КПІ, а також в освітньо-науковій сфері країни.
Поступово ми наближаємося до стану, коли вже психологічно готові сприймати міжнародну компоненту не як якийсь окремий вид діяльності, дотичної до навчально-методичної, виховної, наукової, організаційної та соціальної, а як невід’ємну складову кожного з цих видів діяльності.
Нові проекти
У минулому році в міжнародній діяльності університету було багато подій, про які ми можемо сказати: “вперше”.
Уперше стартував міжнародний проект Євросоюзу в галузі комерціалізації науки: “Подолання розриву між університетами і бізнесом” (Joint European Project 2004 “Bridging the Gap Between University and Business”) за участю представників технічних університетів Естонії, Іспанії, Нідерландів, Швеції та України. Першим у КПІ практичним заходом Японської агенції з міжнародного співробітництва (JICA), за участю Посольства Японії в Україні, стало проведення міжнародного семінару “Досвід Японії у сфері співробітництва наукової спільноти, промислового сектора і державних структур”, на якому з доповідями виступали фахівці з проблем використання наукових розробок через підприємницьку діяльність проф. Масаюкі Кондо та проф. Мацуакі Хосоно (Токійський технологічний університет) та було детально розкрито систему “Universitеs Spin-off” (тобто – малі наукоємні підприємства) як ефективну форму реалізації інноваційних проектів.
Уперше за участю КПІ – за кордоном, в Чжецзянському університеті в Китаї – відкрито Китайсько-український центр високих технологій, ініціатива створення якого протягом п’яти років виходила з нашого університету і була підтримана міністром цивільної авіації, випускником КПІ 1956 року Лю Цзень Феном, Міністерством освіти КНР та урядом України на рівні міністрів освіти С.М.Ніколаєнка та В.Г.Кременя. За заявою китайської сторони, центр на 80% буде працювати спільно з ученими КПІ. У КПІ створена Українська частина Китайсько-українського центру високих технологій, яка має стати науково-організаційним ядром реалізації спільних інноваційних проектів за напрямами: енергетика і енергозбереження, машинобудування, в тому числі – авіаційно-космічне, хімія і хімічне машинобудування, матеріалознавство і лазерні технології.
Уперше в КПІ стартує проект техніч¬ного співробітництва Японської агенції міжнародного співробітництва (JICA), яким передбачено млн на придбання обладнання, створення Українсько-японського центру для подальшого сприяння економічному зростанню України та українсько-японському співробітництву.
Уперше за роки незалежності наш університет отримав кошти з державного бюджету України: 600 тис. грн на проектування корпусу Українсько-японського центру, що діє в структурі КПІ, в бюджеті на 2006 р. на його будівництво виділяється 2 950 тис. грн.
Уперше в Україні на базі КПІ створено центри ЮНІДО: інформаційний центр з технологічного передбачення в ІПСА та Центр чистих технологій, що також буде сприяти посиленню зв’язків з промисловою сферою України та врешті-решт – реалізаціям ідей комерціалізації науки.
Міжуніверситетське співробітництво
Протягом останніх років університет здійснив кроки до відновлення зв’язків – традиційно сильних у минулому – з технічними університетами, науковою і промисловою сферами Росії.
На базі НТУУ “КПІ” діє українська філія “Фонду Алфьорова”, російсько-українська програма “Нанофізика і наноелектроніка”, VI Міжнародний українсько-російський семінар якої відбувся на базі КПІ у вересні 2005 року. Спільно з фондом “Телемедицина” (Росія) ММІФ, ФБТ, ПБФ, РТФ, ФЕЛ провели у 2005 році міжнародний симпозіум “Актуальні проблеми біомедичної інженерії”.
Діють угоди з Московським державним технічним університетом ім. М.Е. Баумана, Санкт-Петербурзьким технічним університетом, Новочеркаським політехнічним, Московським хіміко-технологічним університетом ім. Д.І. Менделєєва, з Асоціацією техніч¬них університетів Росії, укладено угоди з Московським інститутом сталі та сплавів і Московським державним університетом друку, який очолює ректор професор О.М. Циганенко – почесний доктор ВПІ.
Із ректором Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова (МДУ) академіком РАН В.А. Садовничим досягнуто домовленості про співпрацю між НТУУ “КПІ” та МДУ ім. М.В.Ломоносова за широким спектром проблем навчального та наукового напрямку, і особливо в інноваційній діяльності через такі структури, як технопарки та технополіси.
Під час перебування в геофізичному центрі РАН було досягнуто домовленості про відкриття в Україні на базі НТУУ “КПІ” українського відділення “Міжнародного центру даних”. Його відкриття та приєднання України до світової мережі даних заплановано в 2006 році.
Відкриваються перспективи направлення на включене навчання до Сингапуру, Алжиру, Малайзії українських громадян, що отримали в НТУУ “КПІ” бакалаврський освітньо-кваліфікаційний рівень за інженерними напрямами, з метою отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за фахом “Business Administration”. Вони будуть конкурентоспроможними на світових ринках праці, зможуть зробити багато корисного, представляючи інтереси України в міжнародній економіці.
Співпраця з ЮНІДО: Українським інститутом інформаційних технологій в освіті було закінчено виконання проекту ЮНІДО (Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку) “Створення дистанційної навчальної програми щодо технічного передбачення для стратегічного планування і розвитку”, загальною вартістю $ 130000.
Співпраця з ВОІВ: відповідно до угоди між НТУУ “КПІ” та Академією Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), фахівцями Академії було прочитано 16-годинний цикл лекцій близько 200 студентам 4-5 курсів ФП і ММІ, які виявили бажання отримати спеціальність з охорони інтелектуальної власності за програмами Всесвітньої Академії ВОІВ. Для читання лекцій було запрошено доктора Чіманга Конголо, автора багатьох праць з інтелектуальної власності, та головного фахівця ВА ВОІВ Ларі Алмана, фахівця з охорони авторських і суміжних прав.
Кафедра ЮНЕСКО: успішно розвивається проект ЮНЕСКО “Відкритий віртуальний кампус центрів електронного навчання, науково-технологічних і інженерних університетів країн Центральної та Східної Європи” – “Центрально-східно-європейський віртуальний університет – CEEVU’’ на базі Українського інституту інформаційних технологій в освіті.
Проведено другу конференцію Центрально-східно-європейського віртуального університету ЮНЕСКО – CEEVU за участю 12 університетів 8 країн Європи, Секретаріату ЮНЕСКО та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Створено і відкрито Координаційний центр CEEVU.
У рамках проекту ЮНЕСКО “Дистанційна освіта: організація, підготовка кадрів, технології навчання та інформаційно-аналітичне забезпечення” розвивається співпраця з Інститутом ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті (м.Москва) в галузі дистанційного навчання. В конкурсі ЮНЕСКО за Міжнародною програмою з фундаментальних наук (IBSP) на період 2006-2007 років отримав підтримку ЮНЕСКО проект НТУУ “КПІ” “Міжнародний центр вдосконалення доуніверситетської підготовки”. Ми виграли грант ЮНЕСКО “Технічна та методологічна підтримка навчальної програми з менеджменту міжнародних проектів” – “Менеджменту міжнародної сфери ВНЗ” і спільно з ФММ готуємо першу групу таких фахівців в Інституті післядипломної освіти.
Факультети, інститути, комплекси
Серед нових напрямів, що характеризують міжнародну діяльність університету сьогодні, – вихід ряду факультетів та інститутів на новий рівень організації міжнародної діяльності. Як приклади створення таких спільних – з міжнародними організаціями – структур на факультетах у 2005 році можуть бути відзначені:
1. Спільний (ВПІ з фірмою Гейдельберг) навчально-виробничий центр.
2. IDЕLAB – Спільна (МУФ, ФММ та Університет Малардален, Швеція) “Банк-лабораторія студентських ідей для впровадження в промисловості”.
3. Спільний (ФБТ і ряд американських університетів – Корнельський університет, Університет Колорадо та ін.) навчально-науковий міжнародний біотехнологічний центр.
4. Згідно з трьохсторонньою угодою з ПРООН, Польсько-японським інститутом інформаційних технологій (ПЯІІТ) на кафедрі спеціалізованих комп’ютерних систем створено спільний навчальний центр електронної освіти – “НТУУ-Ц”. При цьому ПЯІІТ сприяє передачі київським політехнікам японських інформаційних технологій в освіті, а ПРООН надає центру електронної освіти необхідне обладнання та фінансову підтримку.
Як приклади виходу підрозділів на новий рівень міжнародної діяльності (крім спільних структур) можна назвати такі: TEMPUS проект “Розширення академічної мобільності між Європейською Співдружністю та Україною”, виконаний ФЕА та ФЕЛ спільно зі Стокгольмським Королівським технологічним інститутом (Швеція), Політехнічним університетом Каталонії (Іспанія), Талліннським технологічним університетом (Естонія), дозволив сформувати на факультеті критичну масу кадрового потенціалу, яка забезпечує якісно новий рівень міжнародної діяльності, готує нові європейські проекти подальшого реформування факультету до європейського зразка.
ФАКС активно працює над представленням проектів “мікросупутник” та “безпілотний літак” в Країнах Латинської Америки (Бразилії), Південно-Східної Азії (Брунеї, Сингапурі, Малайзії), в Південно-Африканській Республіці.
ВПІ відповідно до трьохсторонньої угоди про співпрацю з Московським державним університетом друку та Бергським ТУ (м.Вупперталь, Німеччина), вийшов на промислові кола європейської поліграфічної індустрії. Як результат – фірма “Гейдельберг” передала поліграфічне обладнання на 170 тис. євро та 100 примірників (вартістю 5 тис. євро) фундаментальної монографії “Енциклопедія друкарських процесів і систем” відомого фахівця в поліграфії д-ра проф. Гельмута Кіппхана (ФРН).
Потужно працює Спільний з Університетом ім. Отто-фон-Геріке (м. Магдебург, Німеччина) факультет машинобудування, розпочато підготовку до створення аналогічного спільного факультету з університетами Великої Британії.
За проектом Tempus “Production Life Cycle Dataware Education” та VISBY Project “Virtual Integrated University System” триває співпраця з Талліннським технічним університетом (Естонія) та Стокгольмським університетом (Швеція), також реалізується проект “Віртуально інтегрована університетська система” (VIUS) за програмою VISBY. Його мета – об’єднання зусиль університетів-розробників за умов конкурування на європейському ринку електронного навчання.
Як результат серйозної міжнародної науково-технічної діяльності ФТІ з фірмою Sun Microsystems, обладнано сучасний новий комп’ютерний клас. Директора ФТІ проф. О.М. Новікова обрано членом наукового комітету НАТО.
Важливі роботи ІПСА по лінії ЮНЕСКО з дистанційної освіти, ЮНІДО з технологічного передбачення, з організаціями й університетами Росії і Білорусі, високий рівень міжнародних конференцій, формування ряду інформаційних центрів на базі ІПСА, студентське міжнародне співробітництво – всі ці проекти мають серйозний інституційний вплив на розгортання міжнародної співпраці як для всього університету, так і для країни в цілому.
Серед активних факультетів на ниві міжнародного співробітництва слід назвати:
– ФБТ – завдяки особистій ініціативі декана факультету проф. Шинкаренко Л.М. (кількість поїздок, кількість отриманих грантів);
– ФЛ – на французькому напрямку;
– ФС, який стає базовим для міжнародної співпраці нашого Центру гендерної освіти;
– ХТФ – в міжнародному науково-технічному співробітництві в галузі екології та сталого розвитку.
Освітні послуги
Серед важливих складових якості, що має забезпечувати університет, – якість міжнародної освіти – підготовка кадрів для іноземних країн, від чого залежать і позиції НТУУ “КПІ” на міжнародних ринках освітніх послуг, і надходження до університетської казни.
Як результат – у листопаді контингент іноземних громадян, що навчаються в КПІ, складав 1781 особу – найбільший серед технічних університетів України. Спрацьовує високий рейтинг “марка” КПІ, що був сформований силами попередніх поколінь.
У минулому році було запроваджено вступні іспити з мови, математики і фізики. Цей відбір не пройшли 23% абітурієнтів, дехто навіть вирішив не брати участь у вступних іспитах, тому порівняно з попередніми роками ми зараховували на 1-й курс 269 іноземців (це на 36% менше ніж у 2004 році).
Але в цілому університет виграє: посилюється наш авторитет порівняно з іншими ВНЗ України, які ще йдуть шляхом демпінгових цін та ліберального ставлення до якості підготовки цієї категорії студентів, закладається основа нової цінової політики, університет стає більш привабливим для тих абітурієнтів, хто хоче отримати освіту за найвищими стандартами якості.
Ми зробили наступний крок у ціновій політиці: мінімальна ціна навчання іноземних громадян (00 на рік) вдвічі вища за ціну навчання українських громадян.
Необхідно відзначити, що останні 2 роки у сфері надання освітніх послуг на міжнародному ринку накопичувались певні проблеми.
Унаслідок того, що в нас не було педагогічного середовища, яке професійно займається науково-педагогічними та психологічними проблемами адаптації іноземних громадян, формуванням єдиного інтернаціонального студентського середовища, ми звужували наші можливості прогнозувати події, працювати на випередження, брати ініціативу в свої руки. Тому для усунення зазначених протиріч і недоліків було необхідно здійснити структурне реформування напрямку, пов’язаного з підготовкою фахівців для іноземних країн: організувати міжнародний факультет (МФ) шляхом реорганізації відділення підготовки фахівців для іноземних країн у складі УМЗ, який почав діяти з 1 січня 2006 р.
Оцінки якості міжнародної діяльності
Про високу оцінку якості міжнародної діяльності нашого колективу експертами Зальцбург-семінару – всесвітньо відомої неурядової інституції, яка здійснює моніторинг процесів у гума¬нітарній сфері й оцінки якої мають високий авторитет у світі, – ми всі добре знаємо: НТУУ “КПІ” відіграє роль новатора в реформації системи вищої освіти України. НТУУ “КПІ” сприймають як провідний державний навчально-науковий центр вищої технічної освіти, як головного розробника демократичних засад та справжнього захисника акаде¬мічних свобод у вищий освіті України.
А ось ще одна, досить несподівана оцінка. Під час візиту до КПІ внучатий племінник засновника КПІ царя Миколи II Принц Англії Майкл Кентський своє ставлення висловив такими словами: “Яким би щасливим був би мій дід, коли б побачив сьогодні, який інститут він заснував!”
За офіційною оцінкою Секретаріату ЮНЕСКО, Віртуальний Центрально-східно-європейський університет СEEVU визнано найкращим серед інших аналогічних проектів, що виконуються під егідою ЮНЕСКО.
Отже, авторитет КПІ в Європі й у світі підвищується. Це дозволяє нам впевнені¬ше дивитись у майбутнє, виходити на нові обрії, вирішувати нові завдання.
Тенденції, проблеми, завдання
У нашій діяльності посилилась така складова, як міжнародні проекти, в тому числі помітно збільшилася кількість проектів інституційного характеру.
І не стільки значущим є залучення значних коштів (у 2005 році – близько млн), хоча і це важливо, скільки можливість здійснити кроки з реформування університету та системи вищої технічної освіти України саме через такі міжнародні проекти: подолання розриву між університетами та бізнесом; Центрально-східно-європейський віртуальний університет; Китайсько-український центр високих технологій; Українсько-японський центр; Інформаційний центр з технологічного передбачення; Центр чистих технологій; інформаційні технології в менеджменті університетських бібліотек та система URAN; імплементація принципів міжнародної експертизи та рейтингового оцінювання в системі вищої школи України.
Аналізуючи явище посилення міжнародно-проектної складової, маємо охарактеризувати його як наближення до ознаки провідних університетів світу – “проектно-орієнтований університет“ – підхід, що базується на парадигмі змішаного (державного, суспільного та приватного) фінансування великих багатопрофільних дослідницьких університетів.
Ще одна тенденція полягає в посиленні ролі міжнародного напрямку в реалізації сучасних принципів комерціалізації не тільки освітніх послуг, але і науки, в міжнародному трансфері технологій. Це нове для нас завдання. І дуже складне, навіть у новому іннова¬ційному середовищі КПІ – через наш технополіс.
Для цього нам потрібні менеджери нового типу: gate-кеерers (привратники), які виконували б посередницькі функції – в рамках ланцюжка “наука – технологія – комерціалізація” – для тих, хто не має спеціальних знань у цій галузі, та вміли б виконувати наступні завдання: створювати інформаційне забезпечення, надавати допомогу в пошуку закордонних партнерів, в підготовці заявки на одержання фінансування міжнародних проектів, організаційно-управлінську допомогу, культуртрегерську (допомога в подоланні труднощів комунікації дослід¬ників – представників різних національних культур).
Необхідним є посилення нашої “кадрової лави” – професійно підготовлених менеджерів загальної міжнародної діяльності, розширення підготовки в Інституті післядипломної освіти фахівців у сфері менеджменту міжнародної діяльності, що сприятиме вирішенню проблем кадрового забезпечення на різних рівнях, в першу чергу – комплектування міжнародних офісів при деканах факультетів та директорах інститутів.
Одним із важливих завдань міжнародного напряму є посилення роботи нашої кафедри ЮНЕСКО “Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика”. Ця кафедра має стати одним із інтелектуальних центрів в міжнародному вимірі системи вищої технічної освіти України.
Проект кафедри ЮНЕСКО “Імплементація принципів міжнародної експертизи та рейтингового оцінювання системи вищої школи України” може вивести в перспективі нашу кафедру за межі національного масштабу – поставити в ряд провідних кафедр ЮНЕСКО серед 592 діючих сьогодні у світі.
Завдання у сфері забезпечення якості освіти: впровадити принципи міжнародної експертизи та рейтингового оцінювання в системі вищої школи України; узагальнити та систематизувати світовий досвід складання рейтингів університетів за рівнями навчання, за спеціальностями; формувати основи методології побудови рейтингів університетів та інших типів вищих закладів освіти України; розглянути можливість створення рейтингового агентства вищих закладів освіти України на базі кафедри ЮНЕСКО “Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика” при НТУУ “КПІ” та ННК “ІПСА”.
Освітні послуги. Завдання, поставлене Вченою радою кілька років тому щодо збільшення контингенту іноземних громадян, – вирішено. З 700 осіб він зріс до майже 1800 осіб. Така кількість уже перевищує можливості нашої інфраструктури, перш за все – в секторі проживання, що впливає на я.
Але є і проблеми.
Лібералізм, знижена – порівняно з українськими громадянами – вимогливість до якості підготовки іноземних громадян, прояви хабарництва та інші негативні явища завдають шкоди авторитету диплому КПІ на міжнародній арені.
Зростання оплати праці викладачів, що працюють з іноземними громадянами, випереджає зростання встановлених нами цін на навчання.
Тому важливе завдання – організація нового – міжнародного – факультету, концепція діяльності якого формується.
За цих обставин чи не має сенсу нам зробити корективи нашої концепції роботи на міжнародних ринках освітніх послуг, а саме:
- зробити якісний економічний прогноз – за яких цін на навчання запрошення іноземних громадян буде економічно виправданим;
- посилити диференціацію цін за нав¬чання українською, російською та англій¬ською мовами;
- на новому рівні підготувати житлові послуги (нагадаю, що з кожного контракту на навчання ми віддаємо на поліпшення умов побуту додатково, крім оплати за проживання, ще по 0 – сумарна цифра наближається до 1 млн грн, але кошти ці використовуються вкрай неефективно);
- здійснювати якісний набір тих, хто підготовлений до навчання в КПІ, і раз і назавжди покінчити з лібералізмом до тих, хто не в змозі навчатися в КПІ, покінчити з поборами, хабарництвом;
- і, безумовно, з року в рік підвищувати плату за навчання, встановити вже цього року мінімальну плату за українськомовне – на рівні $ 2600, російськомовне – $ 2800, англомовне – $ 3000 (нагадаю, що наша нормативна база дозволяє факультетам встановлювати будь-яку ціну вище цієї мінімальної планки);
- з урахуванням можливостей інфраструктури ввести квотування прийому за спеціальностями та за країнами, щоб зростання контингенту було збалансованим.
Тобто – зробити певне перегрупування ресурсів, щоб за 1-2 роки підготувати умови для якісного прориву.
Сьогодні не можна уявити будь-яку кафедру європейського університету без спільної – із вченими інших країн – наукової діяльності, обміну викладачами і студентами, без грантів програм Європейського Союзу, НАТО та безлічі інших міжнародних джерел підтримки науково-освітньої сфери та студентської мобільності (всього у світі налічується близько трьох тисяч таких джерел). Якщо і наші кафедри за умов Болонських реформ розбудують свою роботу анало¬гічним чином, – то це розкриє нові можливості розвитку не тільки кожного окремого підрозділу, а й університету в цілому.