Ви є тут

Згадуючи ректора КПІ Григорія Івановича Денисенка


До 100-річчя з дня народження Г.І.Денисенка

До 100-річчя з дня народження Г.І.Денисенка видано біобібліографічний покажчик "Григорій Іванович Денисенко" (упорядник – головний бібліограф відділу інформаційної підтримки освіти та досліджень Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І.Денисенка К.С.Мошинська).

Збірник містить розділи "Основні дати життя та діяльності Г.І.Денисенка", "Література про життя і діяльність Г.І.Денисенка", хронологічні покажчики праць і винаходів Г.І.Денисенка, іменний покажчик, а також низку статей про Г.І.Денисенка, написаних людьми, які його знали. Серед авторів – ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського М.З.Згуровський, головний вчений секретар Ради ректорів Київського вузівського центру к.пед.н. Т.В. Девтерова, зав. каф. електричних кіл і систем у 1975–2011 рр. проф. В.М.Сулейманов, директор НТБ ім. Г.І.Денисенка у 1991–2015 рр. заслужений працівник культури України В.Г.Дригайло, зав. каф. відновлюваних джерел енергії чл.-кор. НАН України д.т.н., проф. Степан Кудря.

Подаємо короткі фрагменти деяких статей.

М.3.Згуровський:

...Г.І.Денисенко був одним із найвидатніших організаторів вищої освіти. Він був талановитим і видатним педагогом, вихователем великої плеяди педагогічних і наукових працівників. Ректору Г.І.Денисенку належать визначення та організаційне оформлення шести основних напрямів діяльності КПІ: суспільно-політична підготовка, прищеплення студентам навичок майбутнього керівника колективу; підготовка у сфері економіки, управління й організації виробництва; виховання інтересу до творчої самостійної науково-дослідної роботи; проектно-конструкторська підготовка і оволодіння основами професії проектувальників-конструкторів; технологічно-експлуатаційна підготовка і опанування робітничими спеціальностями...

Запропонована Григорієм Івановичем модель управління великим політехнічним вищим навчальним закладом відіграла вирішальну роль у подальшому якісному розвитку КПІ. Ним були запроваджені нові методичні та організаційні форми роботи в навчальному процесі у поєднанні з науковою діяльністю та розвитком культури, мистецтва і спорту як основи гармонійного виховання майбутніх фахівців...

Г.І.Денисенко із студентами

Методична рада інституту, факультетські і кафедральні методичні комісії координували навчально-методичну роботу на відповідних рівнях. У 1974 р. було розроблено нове "Положення про методичну раду КПІ". Методична рада працювала під керівництвом проректора з навчально-методичної роботи і включала представників різних кафедр, факультетів та інших структурних підрозділів. У складі методичної ради КПІ було 18 постійно діючих комісій, до яких увійшли досвідчені методисти...

Велика увага приділялась різним формам підвищення кваліфікації викладачів, використанню методів активного навчання...

Було започатковано цільову підготовку інженерних кадрів за прямими угодами з підприємствами і міністерствами...

Удосконалювалися і розвивалися творчі зв'язки з галузевими міністерствами, підприємствами, науковими установами в рамках виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт, угод на передачу наукових досягнень, договорів про науково-технічне співробітництво. Створювалися галузеві наукові лабораторії та навчально-науково-виробничі об'єднання, проводилися науково-технічні конференції та семінари. Співробітники підприємств і НДІ залучалися до навчального процесу, підвищували свою кваліфікацію на курсах перепідготовки в КПІ, а професорсько-викладацький склад проходив стажування на передових промислових підприємствах...

Т.В.Девтерова:

...Під керівництвом Григорія Івановича Київський політехнічний інститут відродився і став міцним науковим комплексом – були створені навчально-науково-виробничі комплекси (ННВК) з провідних напрямів досліджень, побудовані й обладнані сучасні навчальні корпуси, їдальня, бібліотека та інші споруди... Створено зовсім нову систему управління великим політехнічним інститутом, яка отримала визнання в Україні і СРСР. Всесоюзний науково-дослідний інститут проблем вищої школи рекомендував її до використання всім вузам країни.

Не всі сприйняли ідею Григорія Івановича про шість напрямів підготовки інженера (проектно-конструкторська, технологічна, науково-дослідна, суспільно-політична підготовка, виховання і формування навичок вихователів, підготовка в галузі економіки і управління), але свого часу вона дала результати: висока якість підготовки політехніків у Києві отримала міжнародне визнання...

В.Г.Дригайло:

...Григорій Іванович як ректор прибув у КПІ 16 серпня 1971 року. Бібліотека тоді розміщалась на другому та третьому поверхах головного корпусу, в 12-му корпусі, 22-му корпусі, а також були факультетські, кафедральні, кабінетні бібліотечки, бібліотечки при СПКТБ, гуртожитках. Директором бібліотеки була Луїза Василівна Ворона. 17 серпня він зайшов до директора бібліотеки і попросив на 18 серпня надати йому відомості про те, яку площу займає бібліотека, яка повинна бути за нормами, скільки недостає. 18 серпня 1971 року йому були представлені дані, що бібліотека займає 5 тисяч квадратних метрів, за нормами потрібно 10 тисяч квадратних метрів, недостає 5 тисяч квадратних метрів. Григорій Іванович глянув ці цифри і сказав: "...ну я Вам виділю 500, 600 квадратних метрів. Це вирішить проблему?" І відповів – "...ні", і продовжив: "Будемо вважати, що нормального приміщення бібліотека не має. Сідайте і пишіть технічне завдання на будівництво нової будівлі бібліотеки..."

Г.І.Денисенко під час обговорення

Бібліотека побудована за індивідуальним проектом в центрі навчальної зони на площі Знань. З трьох сторін будівлю оточують навчальні корпуси, а з четвертої студентські гуртожитки з тим, щоб за п'ять хвилин можна було дістатися до бібліотеки чи то з навчального корпусу, чи то з гуртожитку. Разом із навчальним корпусом № 7 і Центром культури і мистецтв бібліотека складає основу композиції архітектурного ансамблю університету, створеного у 1975–1984 роках...

С.О.Кудря:

Одним з важливих наукових досягнень Григорія Івановича Денисенка є створення підвалин вітчизняної відновлюваної енергетики. В 1979 році в Київському політехнічному інституті з ініціативи та під науковим керівництвом чл.-кор. АН України Г. І. Денисенка було створено науково-дослідний відділ (НДВ-5), до основних завдань якого входило проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з метою комплексного використання енергії Сонця, вітру, біомаси, геотермальної енергії та енергії малих рік. Відновлювана енергетика у світі на той час ще тільки починала розвиватись, а в колишньому СРСР це був перший серйозний крок до її розвитку.

Заглядаючи вперед, необхідно відмітити прозорливість наукової думки Григорія Івановича – практично всі вибрані напрями освоєння енергії відновлюваних джерел сьогодні, після 35-річних досліджень, виявились найбільш енергоефективними як у світі, так і в Україні, а комплексне використання енергії відновлюваних джерел з різними системами акумулювання сприяє підвищенню ефективності використання енергетичного обладнання...

Створений Г.І. Денисенком колектив ентузіастів пройшов шлях від теоретичних та експериментальних наукових досліджень, науково-дослідних та конструкторських розробок до створення демонстраційних зразків обладнання у сфері вітроенергетики, сонячної теплової та фотоенергетики, гідроенергетики, біоенергетики, акумулювання енергії...

Г. І. Денисенку в тяжкі економічні часи 90-х років вдалося зберегти колектив учених, які продовжили розвиток відновлюваної енергетики, результатом чого було створення в 2002 році в рамках Національної академії наук України Інституту відновлюваної енергетики.

З книгою можна ознайомитись у НТБ ім. Г.І.Денисенка. Її електронну версію розміщено у вільному доступі: http://publish.kpi.ua/catalog/book/38.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій