Туристам, які мандрують заповідними стежками України, екскурсоводи полюбляють розповідати про шайтан-ягоду (кизил), переповідаючи байку О.Вишні. Аллах, бажаючи навести порядок на землі, зібрав усяку живність і наказав вибрати собі рослину, з якої потім і харчуватися. Хитромудрому шайтану припав до вподоби кизил, який з ранньої весни буйно квітнув. "Найраніше дозріє моє дерево, продам плоди й розбагатію", – розмірковував він. Пройшла весна, закінчилося літо – люди й тварини зібрали урожай зі своїх садів-городів, а шайтан-ягода все залишалася зеленою. Щосили дмухав на неї власник: та почервоніла, але смачнішою не стала. Спересердя відмовився він від своєї власності, а люди після перших морозів залюбки смакували соковитими плодами. Правда, потім шайтан підступно помстився, але то вже інша історія.
От і в КПІ є рослина – родичка тієї ягоди. Називається кизильник горизонтальний (cotoneaster horizontalis) і тішить погляд пурпурним різнобарв'ям на Музейній площі біля пам'ятника Є.О.Патону. Познайомимося ближче. Кизильник (Cotoneаster) – рід неколючих чагарників, рідше – невеликих дерев сімейства Трояндових (Rosaceae). Назва походить від грецького "cotonea" – айва, "aster" – має вигляд, за подібністю листя айви й одного з видів кизильника. У колекціях ботанічних садів ця рослина відома з 1864 р. Рід кизильників досить різноманітний і нараховує понад 200 видів. Його батьківщина – Північний і Західний Китай. Зустрічається в Європі, Азії, Північній Африці. Кизильники є листопадні, напіввічнозелені й вічнозелені; висотою від 0,2 до 4 м; крону мають розпростерту, розкидисту, вузьку, або таку, що стелиться. Цінуються саме за гарну крону з темно-зеленого блискучого листя, яке восени перетворюється на яскраву різнобарвну палітру: від яскраво-червоного до брунатного. Чагарник маловимогливий до ґрунту, морозо- і посухостійкий. Добре розвивається в умовах міста завдяки своїй газо- і пилостійкості.
Кизильники просто незамінні при створенні живоплотів, бо легко формуються, довго зберігають надану їм форму і переносять пересадку в будь-який час сезону. До того ж наприкінці літа їх декоративність посилюється завдяки великій кількості яскраво-червоних або чорних плодів, які залишаються на гілках чи не до весни. Плоди не отруйні і приваблюють птахів. Це прекрасна ґрунтопокривна рослина, зокрема для кам'янистих садів, зміцнення схилів, каскадного озеленення. На одному місці кущі живуть до 50 років. В Україні зустрічаються кизильники – блискучий, Даммера, Франше, чорноплідний, звичайний, багатоквітковий, притиснутий, монгольський, гостролистий та ін.
Та повернемося до КПІ. Кизильник горизонтальний – це вічнозелений чагарник висотою до 50 см, з горизонтально розпростертими перисто-гіллястими пагонами, що нагадують риб'ячий хребет, розташованими в одній площині. Пагони ростуть шарами. Завширшки сягає 1,5-2 м. Плодоносити починає з 6-8 років. Вирізняється дуже витонченою формою, його не сплутаєш ні з яким іншим видом.