Започаткований близько десяти років тому університетський конкурс "Викладач-дослідник" назвав плеяду науковців, які набули знань та вмінь у радянські часи, коли інженерний хист викликав повагу, а випускники КПІ успішно працювали по всій неосяжній країні. Нині багато з них стали наставниками для молодих, прикладом працьовитості та наукового неспокою. Звання переможців конкурсу виборюють по кілька років поспіль. Серед таких – професор кафедри виробництва приладів ПБФ Віктор Степанович Антонюк. До того ж на початку року він приймав вітання ще й з присудженням Державної премії України в галузі науки і техніки.
З Київською політехнікою свою долю Віктор Степанович пов'язав близько півстоліття тому. У 1972 р. закінчив Київський ордена Леніна політехнічний інститут ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Інженер-механік зі спеціальності "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти". Відтоді незмінно працює на кафедрі виробництва приладів: 1981 р. – кандидат технічних наук, 1988 р. – доцент, 2006 р. – доктор технічних наук, 2007 р. – професор, 2010 р. – академік Академії інженерних наук України.
Його науковий доробок пов'язаний з розвитком теорії й методів інженерії поверхні, науковим обґрунтуванням формування топографії функціональних поверхонь, розробкою підходів до конструювання зносостійких покриттів, підвищенням працездатності різального інструменту технологічним забезпеченням якості та експлуатаційних характеристик деталей машин і приладів.
Перемогу в конкурсі "Викладач-дослідник" В.С.Антонюку присуджено в 2007, 2008, 2009, 2014 рр. Нині він викладає дисципліни "Технологія приладобудування", "Обладнання та інструмент в приладобудуванні", "Сучасні покриття в приладобудуванні". Підготував одного доктора і чотирьох кандидатів наук. Член докторських спеціалізованих вчених рад у НТУУ "КПІ" та Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України, член редакційних колегій кількох фахових часописів, член організаційних комітетів міжнародних науково-технічних конференцій, а також член Міжнародного центру "Мікронанотехнологій і обладнання" при Черкаському державному технологічному університеті.
Професор В.С.Антонюк є автором понад 400 друкованих праць, зокрема 12 монографій та підручників, понад 60 авторських свідоцтв і патентів. Серед них підручник "Біофізика і біомеханіка", навчальні посібники "Основи теплоперенесення в елементах оптичного приладобудування", монографії "Диагностика процесса металлообработки", "Вакуумные ионно-плазменные технологии в ремонтном производстве", "Методи та засоби мікроскопії" та ін.
Державну премію йому присуджено у складі авторського колективу за роботу "Створення високоточного обладнання та виготовлення крупногабаритних деталей і устаткування". Наукова робота спрямована на підвищення якості, точності і працездатності технологічних систем, створення нових видів верстатного обладнання, технологій і обладнання для обробки деталей складних профілів, розробку технологій і обладнання для зміцнення інструменту. Вирішено проблему інструментального забезпечення високоточних важких токарних верстатів на основі нових надтвердих матеріалів, інструментальної кераміки, зміцнюючих покриттів на інструментальних матеріалах та застосування нових технологій обробки, що дало можливість суттєво підвищити їх технічні та експлуатаційні показники. Промислова реалізація результатів роботи дозволила виробляти важке металообробне обладнання нового покоління, яке знаходиться на рівні кращих світових зразків і успішно конкурує з верстатами кращих світових фірм.
Розроблені колективом авторів важкі верстати, що їх виготовляють на ПАТ "Краматорський завод важких верстатів", дозволяють щорічно збільшувати випуск продукції для металургійних і енергетичних підприємств України та на експорт – підприємствам Італії, США, Японії, Китаю й ін.
Віктора Степановича поважають колеги та студенти – за знання, багатий життєвий досвід, розважливість і виваженість при прийнятті рішень. Науково-педагогічну діяльність він поєднує з суспільним життям інституту, багато років очолював профспілкову організацію ПБФ, є головою комісії профкому співробітників НТУУ "КПІ". До нього тягнеться молодь. Можливо, у спілкуванні з молодими і ховається таємниця творчого довголіття ветерана.