Наука акмеологія існує з 1928 року. Вона вивчає закономірності та феномени розвитку зрілої людини у процесі особистісно-професійного зростання. Основні принципи цієї науки заклав академік В.М.Бехтерєв, а назву запропонував проф. Н.А.Рибніков. Термін "акмеологія" походить від грецького слова "акме", що означає "вершина", "пік", "вища ступінь", "розквіт". Акме розглядається як багатомірна характеристика стану дорослої людини і пов'язана з її професійними, особистісними та соціальними досягненнями.
Об'єктом дослідження акмеології є: 1) людина як індивід, особа, суб'єкт діяльності, яка досягає свого найвищого рівня розвитку; 2) малі та великі соціальні угруповання, сукупні суб'єкти, що досягають свого вищого ступеня розвитку – акме; 3) народи, культури, цивілізації, світові угруповання, людство, що сягають акме.
У 1991 році термін "акмеологія" був зареєстрований у ДКНТ СРСР. У 1995 р. видано перші посібники з акмеології, у 1998 р. підготовлено матеріали для Міносвіти Росії щодо введення нової спеціальності "Акмеологія". У 1998 р. розроблено проект положення і програму психолого-акмеологічної служби для впровадження в освітніх закладах Росії (лабораторії, кафедри, університети, академії тощо). Відкрито наукову спеціальність – 19.00.13 ("Психологія розвитку, акмеологія"), з якої можна здобути ступені кандидата та доктора педагогічних або психологічних наук (з акмеології).
Кафедра акмеології та психології професійної діяльності є в Російській академії народного господарства і державної служби при Президенті Російської Федерації (1992), кафедри акмеології створено в низці російських університетів. У 1995 році створено Санкт-Петербурзьку акмеологічну академію. З 2001 року діє аспірантура зі спеціальності "Акмеологія" в Академії управління при Президентові Республіки Біларусь.
Розвивається акмеологія і в Україні. Психолого-акмеологічну службу створено в Національній академії державного управління при Президентові України. Досліджують і вивчають акмеологію також в Управлінні організації профнавчання при Головдержслужбі України; у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості; в Українському центрі культурних досліджень при НПУ ім. М.П.Драгоманова та ін. У 2007 році створено Українську академію акмеологічних наук.
Проводиться така робота і в нашому університеті – на теплоенергетичному факультеті. Тут здійснюється акмеологічна діагностика (діагностика розвитку) студентів, тобто комплексний аналіз їх індивідуального стану з урахуванням фізіологічних, психофізіологічних; соціально-психологічних та інших факторів з метою дослідження динаміки розвитку студента та розробки технологій досягнення ним високого рівня професіоналізму та самореалізації. При цьому розглядається "Я-концепція студента" – система ставлення студента до себе, довкілля, яка має складний, динамічний, багатокомпонентний, інтегративний характер.
У процесі реалізації пропонованого підходу використовується поняття "професіографія" – технологія вивчення вимог професії до якостей студента: його психологічних характеристик; соціально-психологічних показників; природно-генетичних здібностей; набутих навичок; ділових якостей; професійних знань і вмінь; стану здоров'я тощо. Все це узагальнюється у вигляді професіограм.
У 2005 році автором започатковано нову дисципліну в рамках акмеології – кібернетичну акмеологію (див: vant.ho.com.ua). Нині вона використовується для комп'ютерного дослідження якості навчання та працевлаштування студентів.
Завдання кіберакмеології полягає в дослідженні, реалізації та моделюванні потенційно-ресурсних (внутрішніх) здібностей людини, її генотипу на комп'ютері засобами сучасних інформаційних технологій за допомогою кіберакмеологічної інформаційної системи. За допомогою цієї системи здійснюється: комп'ютерна діагностика та тестування студентів (здоров'я, інтелект, профорієнтація); проектування та впровадження інформаційних систем з проблем здоров'я, інтелекту, якості навчання, профорієнтації тощо; лекції, семінари, практичні заняття, майстер-класи (очні, дистанційні); консультування та підготовка до захисту курсових, дипломних робіт з питань сучасних інформаційних технологій; розповсюдження інформаційних матеріалів з відповідної тематики.
Апробація запропонованого підходу нині здійснюється на кафедрі АПЕПС теплоенергетичного факультету НТУУ "КПІ".