Шестикурсник ІТС Олександр Мазуренко – людина в інституті відома: як відмінник навчання, староста гр. ТЗ-31М, натхненник і організатор громадських проектів і заходів, нарешті молодий дослідник, який успішно презентує НТУУ “КПІ” на міжнародних наукових конференціях. За досягнення та активну життєву позицію Олександра удостоєно стипендії Верховної Ради України. Він так цікаво говорить про себе і студентське життя в КПІ, що ми вирішили навести його розповідь від першої особи.
Народився я в м. Кролевець на Сумщині. Нині проживаю в м.Вишгород. Батьки закінчили приладобудівний факультет КПІ, це і вплинуло на мій вибір професії. З дитинства захоплювався технікою і музикою, закінчив музичну школу за класом акордеону.
Професію інженера обрав не лише з огляду на власні здібності і деякий досвід, що отримав від батьків, але й з тих міркувань, що інженер – це людина, яка здатна вирішити будь-яке питання, це людина з безмежними здібностями і можливостями. Саме завдяки їм ми маємо змогу вдосконалювати наш світ і користуватися всіма благами цивілізації. НТУУ “КПІ” обрав не лише з огляду на найстаріший і найорганізованіший вищий технічний заклад України, а й тому, що в ньому працювали і навчались такі відомі особистості, як Д.Менделєєв, Є.Патон, І.Сікорський, С.Корольов, А.Люлька, В.Челомей – люди, які в прямому сенсі слова «змінили світ силою власної думки». Напевне, є щось в КПІ, що притягує неоднозначних, творчих особистостей і додає наснаги для творчої роботи.
Навчаюся в Інституті телекомунікаційних систем на кафедрі засобів телекомунікацій (ЗТК). Вступна кампанія до КПІ видалась для мене досить затяжною. За весняними екзаменами вступних курсів не добрав балів на фізико-технічний факультет. Наступним за пріоритетом був ІТС, тому влітку за результатами співбесіди, як відмінник останнього шкільного року навчання, набрав достатньо високий бал і отримав змогу обирати навчання на будь-якій кафедрі ІТС. Кафедру ЗТК обрав з тих міркувань, що вона якнайкраще готує обізнаних і здібних інженерів, у чому не раз переконався протягом навчання.
Проводжу наукові дослідження в галузі систем просторово-часової обробки сигналів радіозв'язку. Науковим керівником є професор нашої кафедри к.т.н. Є.А.Якорнов, який свого часу працював над військовими радіолокаційними системами, а тепер займається проблемою визначення координат та завадозахищеністю радіоканалів у сфері засобів зв'язку. Разом з ним займаюсь проблематикою підвищення завадозахищеності радіоканалів засобів мобільного зв'язку за допомогою квазіоптичних антенних систем. Брав участь у міжнародних конференціях з радіоелектроніки в Севастополі, Києві, Харкові, де моя доповідь стала третьою серед найкращих на секції радіотехнічних комплексів і систем, та ін. Команда ІТС, членом якої я є, торік зайняла третє місце у Всеукраїнській програмі “Професіонали майбутнього – МТС”, на студентській олімпіаді з напряму “Електронні апарати” наша команда посіла друге місце, а мене відзначили за найкращі знання з технології виробництва засобів телекомунікацій, у всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у галузі “Радіотехніка та телекомунікації” моя робота навесні ц.р. посіла друге місце.
У наш час, коли технічний прогрес рухається надто швидко, книжка вже перестала бути джерелом сучасних знань, а є лише альманахом певного історичного розвитку тої чи іншої галузі науки. Для справжнього інженера-дослідника цікавим є відвідування наукових конференцій, на яких можна знайти друзів-однодумців, дізнатися про найпередовіші напрями досліджень та їх результати, поділитися власними думками та вислухати конструктивну критику фахівців і товаришів.
Вважаю свій напрям досліджень перспективним, що й вплинуло на рішення продовжити навчання в аспірантурі нашого університету, курси наукового резерву в якому зараз проходжу. Взагалі в житті цікавлюсь різноманітною технікою і всім, що пов'язано з природничими науками, музикою, історією, військовою справою та політологією.
На жаль, умови нашого життя занадто мінливі, що часто призводить до зміни цілей і рішень. Уявляю, що життєвий шлях людини (фахівця) можна порівняти з деревом, яке повинно пустити міцний корінь, рясно розквітнути та дати пишний і корисний урожай.
З нагоди Нового року вітаю товаришів та наставників зі святами, зичу всім усіляких гараздів, щиро дякую викладачам за науку та підтримку. Молодшим студентам хотів би побажати зваженості у ставленні до власного життя і вчинків, старанності в отриманні обраної професії, а найголовніше – перерости з гурту однаково мислячих людей в ланку неоднозначних особистостей. Закінчивши КПІ, саме ми будемо створювати цей світ, і від нас залежить, яким він буде. Щоб наше майбутнє було яскравим, сповненим позитивних емоцій, маємо починати робити його таким уже сьогодні, а не чекати, доки хтось колись зробить його таким для нас.