До уваги вигладачів НТУУ "КПІ": "Тимчасове положення щодо визначення рейтингу науково-педагогічних працівників" 2009 р. розміщено на сайті Інформаційної служби НТУУ "КПІ" у внутрішній мережі НТУУ "КПІ" - http://document.kpi.ua/node/376

Найважливішими критеріями університету дослідницького типу є:

  • проведення викладачами і науковцями фундаментальних наукових досліджень і прикладних розробок з орієнтацією на пріоритетні для держави напрями науки і техніки, високі технології та інноваційний розвиток економіки;
  • тісна інтеграція навчання та наукових досліджень шляхом безпосереднього та ефективного проведення наукових досліджень всіма науково-педагогічними працівниками університету, використання досліджень у навчанні студентів та активне залучення їх до наукової роботи;
  • ефективна система підготовки наукових кадрів через магістратуру, аспірантуру та докторантуру, успішну діяльність яких мають визначати високопрофесійні викладачі та науковці.

Не є таємницею те, що поряд з викладачами університету, які активно займаються науково-дослідною та науково-методичною роботою, є певна частка тих, які, образно кажучи, ховаються за спини інших, обмежуючись лише навчальною роботою у так званій першій половині робочого дня. Тому проблема оцінювання продуктивності діяльності науково-педагогічних працівників є достатньо актуальною.

Впровадження рейтингової системи оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників передбачено наказом міністра освіти і науки від 29.10.2007 р. № 948.

Метою запровадження системи визначення рейтингу науково-педагогічних працівників є:

  • підвищення ефективності та результативності професійної діяльності науково-педагогічних працівників;
  • забезпечення прозорості та об'єктивності оцінювання діяльності кожного науково-педагогічного працівника та структурних підрозділів університету;
  • забезпечення змагальності та здорової конкуренції, підвищення мотивації ефективності праці;
  • забезпечення ефективної трансформації університету до дослідницького університету світового рівня.

Креативна сутність навчально-виховної й наукової діяльності педагога важко піддається формалізації, тому оцінювання якості діяльності науково-педагогічних працівників (НПП) останнім часом здійснюється на підставі якісних критеріїв, головними недоліками яких є низька об'єктивність, неможливість ранжування НПП за рівнем продуктивності праці. Пошук кількісних критеріїв оцінки різних аспектів науково-навчально-виховного процесу, які подають об'єктивну інформацію про сильні й слабкі грані діяльності ВНЗ, його підрозділів та співробітників – необхідна передумова вдосконалювання його діяльності.

Слід зазначити, що головним недоліком відомих методик є те, що розробники, прагнучи до об'єктивності й максимального врахування різноманітних факторів (у тому числі показників якості, наукового рівня тощо), створюють надто громіздкі і незручні методики, обтяжені великою кількістю анкет, формул, рейтинг-листів та ін. Це завжди викликає внутрішній протест і неприйняття у безпосередніх виконавців: оцінити роботу за такими методиками часто складніше, ніж виконати саму роботу. Такі методики вже не обслуговують основну діяльність з метою її оптимізації, а самі є окремим видом діяльності. Але тоді виникає питання: кому і навіщо вони потрібні?

Розроблена методика дає можливість представити якісні критерії такої діяльності за допомогою кількісних показників (коефіцієнтів). Система забезпечує:

  • формалізованість методики, що дозволяє кількісно оцінювати роботу НПП за всіма напрямами та створювати комп'ютерну базу даних й використовувати локальну мережу університету для збирання й оброблення вихідних даних рейтингу;
  • оптимізацію кількості показників, що об'єктивно характеризують діяльність кожного учасника рейтингу;
  • можливість доповнення й зміни системи показників рейтингу й вагових коефіцієнтів значущості певних видів діяльності та їхньої результативності;
  • рейтингування НПП за певними категоріями: посадою, віком тощо;
  • вирішення завдань об'єктивного стимулювання НПП відповідно до значення індивідуального рейтингу (премії, надбавки, присвоєння почесних звань «Викладач-дослідник», «Молодий викладач-дослідник», «Викладач року», «Краща кафедра» тощо, прийняття рішення щодо продовження контракту з викладачем та визначення його терміну та ін.);
  • врахування значення середнього рейтингу викладачів при визначенні рейтингу кафедр, факультетів (інститутів).

Робочий час науково-педагогічних працівників, відповідно до “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, «визначається обсягом їхньої навчальної, методичної, наукової, організаційної та виховної роботи».

Загальний обсяг навантаження науково-педагогічних працівників за всіма видами робіт встановлюється із розрахунку 1548 годин протягом навчального року.

Середнє навчальне навантаження науково-педагогічних працівників на одну ставку в університеті складає приблизно 750 годин на навчальний рік. З урахуванням всього вищезазначеного запропоновано такий базовий розподіл робочого часу науково-педагогічних працівників за напрямами робіт.

Необхідно зазначити, що «базовий розподіл» не є якоюсь догмою, це лише база задля порівняльного оцінювання «гармонійності» праці НПП за напрямами діяльності. Оскільки, згідно з «Положенням про планування та облік педагогічного навантаження викладачів» (Київ, «Політехніка», 2003) обсяг навчальної роботи викладача визначається (у межах мінімального та максимального) з урахуванням виконання ним методичної, наукової, організаційної й виховної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, а також кількості дисциплін, які він викладає.

Рейтинг науково-педагогічного працівника визначається як сума відповідних коефіцієнтів виконання основних напрямів роботи: навчальної, методичної, наукової, організаційної та виховної.

де

t i – значення норми часу на виконання певних видів робіт,

Т навч = 750 год. – базове значення напряму роботи,

S – частка штатної посади, за якою працює викладач.

Середнє значення рейтингів науково-педагогічних працівників певної кафедри є однією зі складових визначення рейтингу кафедри.

При визначенні порівняльного рейтингу завідувачів кафедр додатково враховується середнє значення рейтингів науково-педагогічних працівників кафедри з коефіцієнтом

де R 1 – індивідуальний рейтинг завідувача кафедри.

Відповідно до наказу ректора від 26.06.2008 р. № 1-96 у 2008 році проводиться апробація системи визначення рейтингу НПП. Уже закінчився етап визначення і обговорення на кафедрах рейтингу НПП, після чого має бути проведено обговорення цих результатів та пропозицій щодо вдосконалення системи на факультетах та в інститутах. 18 грудня заплановано проведення розширеного засідання методичної ради університету з обговоренням досвіду апробації системи визначення рейтингу НПП. За підсумками обговорення робоча група запропонує певні зміни до «Положення про порядок визначення рейтингу НПП» та у травні 2009 року буде запропоновано нову редакцію Положення.

Конструкторське бюро інформаційних систем розробляє діалогову автоматизовану систему «Рейтинг НПП». Таким чином, визначення рейтингів НПП за наслідками діяльності у 2008/2009 навчальному році буде здійснюватися за новим Положенням і за допомогою АС «Рейтинг НПП».

В.П.Головенкін, начальник навчально-методичного відділу