23 березня 2008 року виповнилося 100 років з дня народження одного з найзнаменитіших випускників КПІ Архипа Михайловича Люльки – Генерального конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської та Державних премій СРСР, кавалера багатьох орденів СРСР. Завдяки ініціативі, таланту та наполегливості А.М. Люльки в СРСР розпочалося проектування, розробка і виробництво турбореактивних двигунів. А народився і провів дитинство майбутній геніальний конструктор і вчений у селянській родині в селі Саварка, де сьогодні є вулиця і школа його імені.
28 березня 2008 р. у Саварці і Богуславі відбулися урочистості, у яких взяли участь делегації Посольства Російської Федерації в Україні, НТЦ ім.А.М. Люльки, НТУУ “КПІ” на чолі з заступником проректора С.О. Вороновим, НАУ ім. Є.О. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” на чолі з деканом факультету авіамоторобудування А.І. Долматовим, НАУ (м.Київ) на чолі з деканом механіко-енергетичного факультету В.В.Паніним, Білоцерківського аграрного університету на чолі з Е.В.Ваніним, відповідальні працівники Богуславської РДА, жителі Саварки і Богуслава.
Урочистості розпочалися мітингом у подвір’ї Саварської школи ім. А.М.Люльки, де у минулому році було встановлено йому пам’ятник. Мітинг відкрила сільський голова Галина Василівна Артеменко. Гостей і жителів села вітали заступник голови Київської облдержадміністрації Р.М. Єрема, голова Богуславської РДА М.В.Євтушенко, радник Посла Російської Федерації в Україні В.В. Лоскутов, голови делегацій, Генеральний конструктор Запорізького машинобудівного КБ “Прогрес” Ф.М. Муравченко, провідний конструктор НТЦ ім. А.М.Люльки В.В.Плотніков, внучка Архипа Люльки Г.М.Люлька. Учасники урочистостей поклали квіти до погруддя А.М.Люльки, відвідали шкільну кімнату-музей Архипа Люльки, музей села.
Згодом урочистості продовжилися в Богуславському палаці культури, де відбувся прем’єрний показ документального фільму “Архип Люлька” виробництва Національної телерадіокомпанії України (режисер О.М. Рябокрис) і урочисте засідання, де виступили, зокрема, президент Міжнародної асоціації “Союз авіаційного двигунобудівництва” В.М. Чуйко, генеральний директор Московського машинобудівного об’єднання “Салют” С.Ю. Єлисеєв, заступник міністра оборони Російської Федерації генерал-полковник А.П. Сіднов, заступник генерального директора Уфимського моторобудівного об’єднання О.Л. Плєчной, генеральний директор заводу №410 цивільної авіації А.П. Кудрін, проф. ФМФ Н.О. Вірченко, письменник М.О. Сорока.
Майже всі вони свого часу знали Архипа Люльку, і з їхніх виступів перед слухачами поставав живий образ цієї унікальної людини. Великий вчений та інженер, який вмів зазирати в майбутнє, – майже чверть віку його немає, а модифіковані двигуни АЛ-31, розроблені під його безпосереднім керівництвом, застосовуються в найсучасніших літаках. 
Великий організатор – колектив, створений ним, успішно розвивається і в наш непростий час. Надзвичайно працьовита і працездатна людина – внучці запам’яталося, як дід схилився над величезним столом з горою паперів з логарифмічною лінійкою в руках. Наполегливість – через майже два тижні очікування інженер А.М. Люлька потрапив на прийом до наркома (міністра), щоб представити свій проект. Увага до людей – В.М. Чуйко згадував, як А.М. Люлька у 1955 р. щовечера збирав п’ятьох студентів-практикантів з ХАІ і розпитував, що вони дізналися за цей день і чого навчилися. Глибоке знання української літератури й історії.
Кажуть, вічно живий той, хто єднає живих. 28 березня на Богуславщині А.М. Люлька об’єднав сотні людей з різних країн. І кожного дня об’єднує десятки тисяч тих, хто продовжують його справу розробки і виробництва авіадвигунів.
Майже всі турбореактивні двигуни, що випускаються сьогодні, виготовляються за двоконтурною схемою, запропонованою А.М.Люлькою у 1941 р. І коли бачите сьогодні будь-який реактивний літак – ІЛ, ТУ, Аеробус, Боїнг – пам’ятайте, що в його двигуні втілені ідеї А.М. Люльки!