На сайт НТУУ «КПІ» часто надходять запитання від користувачів стосовно використання інформаційних технологій у навчанні – «чи є електронні підручники з певних дисциплін», «чи можна ознайомитись з робочою програмою з дисципліни», «де розміщені навчальні матеріали та курси», «на яких факультетах є дистанційне навчання», «як отримати консультацію з питання ...» та інші.

Адже ми живемо в інформаційному суспільстві або плануємо його побудувати в Україні, і не враховувати це при організації навчання вже неможливо. І не тільки запроваджуючи дистанційне навчання, а й використовуючи інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в очній та заочній освіті.

Наприклад, забезпечення студентів навчальними матеріалами у паперовому вигляді, на жаль, сьогодні пов’язано із певними економічними проблемами. Щоб друкувати «навчальні матеріали» для кожного курсу із матеріалами викладача та рідкісними літературними джерелами, необхідно мати відповідну поліграфічну базу та сталу практику застосування авторського права. Альтернативою може бути поширення навчальних матеріалів в електронному вигляді. Це дозволить готуватися до лекції в зручному режимі, хоч і не в дуже зручній формі, якщо ви маєте упередження стосовно читання з екрану. Викладачу ця форма надає можливість оперативно за необхідності змінювати матеріал. Інший аспект застосування ІКТ – налагодження ефективної комунікації між викладачем і студентом. Жодні «пробки» в місті або епідемії грипу не завадять отримати завдання та здати самостійну роботу вчасно, пройти тести, отримати відповіді на питання, що виникли та інше.

Серед факторів, які дозволяють нам уже зараз запроваджувати ІКТ в навчання, можна назвати:

  1. Значну комп’ютеризацію студентів і викладачів (особливо для ІТ-спеціальностей);
  2. Наявність доступу в Iнтернет (як у навчальних підрозділах, так і у значної кількості студентів);
  3. Наявність електронних навчальних посібників у викладачів;
  4. Поширену практику передачі студентам електронних навчальних посібників;
  5. Широкий спектр інформаційно-комунікаційних послуг в мережі НТУУ «КПІ».

Студентам і викладачам нашого вузу пропонуються різноманітні Iнтернет-сервіси, електронна пошта. Адже писати листи на електронні скриньки викладачів і наукових керівників, замість телефонування – вже традиція вузів. Ніхто нікого не перериває, не відволікає від важливих справ, а переписка зберігається. Зручність використання електронної пошти полягає і в тому, що це індивідуалізований зв’язок, і в системах дистанційного навчання його широко використовують для відправлення індивідуальної та загальної інформації, попереджень тощо. Крім цього, це практика чіткого формулювання питань і відповідей у письмовому вигляді, додаткова перевірка знання рідної мови. FTP сервери НТУУ «КПІ» відомі в Києві величезною колекцією корисної інформації. Не завжди вона призначена для навчання, але зручність і дешевизна FTP зв’язку має зацікавити всіх, хто потребує розповсюдження великих обсягів інформації. Форуми та телеконференції (дошки оголошень) дозволяють колективно обговорювати питання. Щоб створити власний форум з курсу (актуальної проблеми), достатньо звернутися на f.ntu-kpi.kiev.ua, аналогічно для створення власної гілки в телеконференціях необхідно звернутися до адміністраторів news.ntu-kpi.kiev.ua. Використання асинхронних методів спілкування при роботі зі студентами має позитивні та негативні риси. Позитив – наявність документального підтвердження комунікації, легкість відслідковування активності участі в обговоренні. До негативу можна віднести великий потік повідомлень, в якому важко розібратися за високої активності студентів, а також невміння студентів висловлювати свою думку в текстовому повідомленні. Але навчитись цьому майбутній фахівець повинен, ще й вдосконалити знання мови та граматики.

На сайті НТУУ «КПІ» надано можливість виставляти інформаційні, навчальні та методичні матеріали підрозділам та викладачам університету. Викладення навчальних матеріалів у вигляді файлів (web-сторінок), мультимедійних курсів здійснюється також на сайтах кафедр і факультетів. Але особливо зручними для користувачів (як викладачів, так і студентів) є інструментальні системи створення навчальних курсів та супроводження дистанційного навчання. На даний момент існують декілька потужних готових рішень – платних (Blackboard Learning System (Blackboard), Lotus Learning Space (IBM, Lotus)) і розповсюджуваних за ліцензією GNU, тобто безоплатних (MOODLE та ILIAS). Технічний ВНЗ, на зразок нашого, має, звичайно, запропонувати власне рішення, яке б максимально відповідало специфіці підготовки фахівців в Україні. На кафедрі САПР ІПСА НТУУ «КПІ» виконано розробку подібної системи (система NEOCAD, керівник розробки – доцент Г.Д.Кисельов), яка починається від паспорту спеціальності, продовжується навчальними та робочими навчальними програмами, далі йде методичний матеріал з дисципліни, а потім індивідуальне супроводження дистанційного навчання. Така організація системи – це фактично віртуальний університет. Впроваджується ця робота у ВМУРоЛ «Україна» http://lnvmurol.kiev.ua/neocad. З іншої сторони, поки триває розробка і апробація власної системи доцільно використовувати вже відомі. І найлегший спосіб запровадити гібридизоване навчання (додати до очного та заочного навчання елементи дистанційного) – використати одну з відкритих систем, наприклад MOODLE. Серед переваг цієї розробки Dougiamas можна зазначити:

  • система безкоштовна – розповсюджується за відкритою ліцензією;
  • модульний принцип побудови системи;
  • локалізація здійснена 40 мовами, в тому числі й українською;
  • створювати та супроводжувати нові курси достатньо просто;
  • є можливість офлайнового (форуми) та онлайнового (чати) спілкування;
  • прийняті стандарти з розширення та програмування для MOODLE;
  • працює потужна Інтернет–спільнота, яка підтримує цю систему.

Реалізація на РНР+ MySQL дозволяє проводити роботу з адаптації програмного продукту до конкретних вимог викладача, специфічних умов нашого навчального процесу та розширювати функції. Є активні користувачі не тільки у світі, а й у Києві. До речі, саме ініціативна група Києво-Могилянської академії локалізувала MOODLE.

У цій системі реалізовано досить ефективні засоби створення та доступу до різнотипної інформації. Достатньо продумана система санкціонованого доступу до інформації, виділено три категорії користувачів, що мають різні права: адміністратор, викладач, студент. Вона дає можливість супроводжувати дистанційне навчання для невеликих груп.

Зрозуміло, що для такого великого вузу, як НТУУ «КПІ» не може бути єдиного рішення – однієї загальної системи. Проте, необхідно вже сьогодні відпрацьовувати навички використання дистанційного навчання. Для створення
та супроводження навчальних курсів, роботи зі студентами через ІКТ MOODLE надзвичайно підходить. Його можуть мати всі потужні факультети чи кафедри. Це б дозволило створити спільноту користувачів MOODLE для обміну інформацією про можливості та особливості MOODLE, правила програмування у MOODLE, обмін розробками із розширення функцій, перенесення та інтегрування декількох розробок у MOODLE та інше. Можна також користуватися загальноуніверситетськими ресурсами. Зараз 2 підрозділи надають викладачам можливість створювати свої навчальні курси.

КПІ-Телеком встановив MOODLE в мережі НТУУ «КПІ» у 2004 році, і з 2005 року йде «Пілотний проект». Серед основних параметрів можна зазначити:

  1. Початок робіт із MOODLE пов’язаний з нарадою ЮНЕСКО з дистанційного навчання в Україні та звітом по «DEU» (2003–2004рр.);
  2. Пілотний проект КПІ-Телеком почав працювати після грудневої Адміністративної ради 2005 року (за вказівкою ректора КПІ-Телеком був зобов’язаний забезпечити викладачу С.Волошко, кафедра фізики металів, провести форум із магістрами, і це було зроблено за допомогою MOODLE);
  3. На сьогодні встановлено понад 30 конспектів лекцій, лабораторних робіт, РГР та іншого;
  4. Обслуговуються підрозділи: ІТС (встановили свій MOODLE), ФТІ, каф. САПР, ММСА ІПСА .

Дослідження MOODLE, яке проведено зі студентами САПР ІПСА (понад 400 студент-дисциплін), при вивченні наступних дисциплін: «Основи інженерної діяльності», «Комп’ютерна графіка», «Системи комп’ютерної графіки» та «Мультимедійні технології» показало, що це працездатна технологія і її вплив на якість навчання значною мірою залежить від підготовки відповідного навчального матеріалу, активності студентів.

На рисунках 1 та 2 надано копії екранів MOODLE «Пілотного проекту».

Навчальний матеріал може бути наданий у:

  • HTML (відображення засобами браузера). Можна робити посилання чи встановлення в MOODLE;
  • .doc (на робочому місці ліцензійний Word), .txt, .rtf;
  • .pdf (на робочому місці Acrobat Reader);
  • DjVu (на робочому місці відповідний плогін);
  • Flash (на робочому місці плогін Flash);
  • QuickTime (на робочому місці плогін QuickTime);
  • .jpg, сканований з носія.

Це дозволяє подати необхідний навчальний матеріал без додаткового опрацювання – не потрібно приводити до єдиного формату, можна скористатися вже існуючими файлами. Треба зауважити, що всі програмні продукти фірми Microsoft, Adobe вимагають ліцензії, плогіни DjVu, Flash та QuickTime – безкоштовні.

Доступ до навчальних матеріалів обмежують за рахунок використання авторизованого доступу та паролів (кодових слів), які встановлює викладач. Іноді цього буває достатньо. Студенти отримують доступ до навчальних матеріалів протягом визначеного часу, викладач – зручний інструмент роботи із документами.

За бажання можна скористатися й іншими інструментами системи:

  • можливість установлення, редагування, зміни, корекції навчального матеріалу в будь-якому місці, де є вихід в Інтернет;
  • проведення тестування для проміжного контролю знань;
  • чітка синхронізація навчання, автоматичне виявлення невстигаючих студентів;
  • off-line спілкування зі студентами за допомогою електронної пошти та списків розсилок. Можливість проводити форуми: один форум включається у кожний курс (Новини), а також декілька тематичних форумів, які встановлює викладач.

Що ж гальмує запровадження інформаційно-комунікаційних засобів? По-перше, це викладачі, адже в більшості випадків запровадження гібридизованого навчання призведе до додаткового навантаження на першому етапі. Потрібна зміна структури навчального матеріалу (виділення модулів); систематизація електронних матеріалів або їх створення і встановлення в систему; розробка тестів та їх установлення

в навчальний матеріал, хоча MOODLE має досить прості засоби розробки та встановлення тестів. Ще додаткового і доволі значного часу вимагає супроводження курсу, а т’юторів у наших штатах поки що не передбачено.

Недоліки MOODLE,
як і багатьох інших систем ДН.
Загальні недоліки наступні:

  1. MOODLE – це достатньо складний програмний продукт і при його широкому використанні необхідно створювати Консалтинговий центр (у Росії для MOODLE такі центри існують);
  2. В MOODLE відсутні засоби інтеграції в начальний процес вузу. Не підтримується ланцюг: спеціальність>=>навчальні плани>=>навчальні та робочі навчальні програми>....і до конспектів лекцій.

Виявлені недоліки в процесі проведення досліджень:

  1. Відсутність засобів тестування, які можуть бути вставлені в навчальні Web-сторінки;
  2. Значна корпоративна солідарність у студентів, є випадки шахрайства, і тому доцільно проводити скорочене тестування в присутності викладача;
  3. Відсутність засобів проведення віддалених контрольних робіт.

Інструментарій та тести для вставлення на Web-сторінки

На JavaScript та Action Script розроблено тестувальні системи, які можна вставляти у Web-сторінки (крім тестування, ці модулі забезпечують самоконтроль).

Локальна тестувальна система

Після успішного тестування в MOODLE студенти складають скорочені тести в присутності викладача. Тестувальну систему

розроблено на С++. У системі є засоби самоконтролю, які дозволяють студентам підготуватися до тестування. Тестувальну систему розробив студент гр.ДА-22 САПР ІПСА І.О.Костюк.

MOODLE в НТУУ «КПІ» У НТУУ «КПІ» MOODLE встановлено:

  • в УІІТО;
  • у КПІ-Телеком;
  • розміщено на сайті Інституту телекомунікаційних систем.

Йде активна розробка навчальних курсів Фізико-технічного інституту, і при їх широкому використанні в навчальному процесі буде розглядатися питання розміщення MOODLE на сайті ФТІ.

Міжнародні організації, що пов’язані з дистанційним навчанням:

  • Європейська асоціація університетів дистанційного навчання;
  • Європейська мережа дистанційного навчання;
  • Міжнародна рада з дистанційного навчання.