Фізико-математичний факультет КПІ пишається своїми випускниками. І не безпідставно. Цьогоріч науковий світ фізики поповнився сузір’ям здібних, талановитих випускників ФМФ, які вирішили присвятити своє життя науковій діяльності в обраній галузі, щоб у майбутньому перевернути уявлення про світ власними відкриттями.
Аби виконати свої дипломні проекти, студенти Тимур Савченко, Олександр Шевчук та Микита Литвинчук їздили аж до Туреччини. Це унікальний випадок для фізико-математичного факультету, коли його студенти проходять практику за кордоном. Усе це завдяки співпраці факультету з інститутами Академії наук України. Звідси і висока практична цінність виконаних робіт. Про свої враження від поїздки нам розповіли самі студенти.
Тимур Савченко:
– Я потрапив до Інституту геофізики півтора року тому, коли ми складали іспити на бакалавра. Тоді після екзаменів перед нами виступав представник Інституту геофізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Рокитянський Ігор Іванович. Він запропонував охочим прийти до Інституту геофізики і спробувати продовжити кар’єру фізика там. Мене зацікавила ця пропозиція. Геофізика має дещо вужче направлення, аніж ми вивчали в університеті, довелося додатково займатися, читати відповідну літературу. Але робота цікава, багато проектів як національних, так і міжнародних.
– В яких проектах Ви брали участь?
– Я брав участь в українсько-турецькому проекті з дослідження сейсмічних зон на півночі Туреччини – Північно-Анатолійської розломної зони. У серпні 1999 року там трапився катастрофічний землетрус, близько 15000 осіб загинуло, а в листопаді – ще один, який забрав життя понад тисячі осіб. Ми проводили дослідження в цій області, наш конкретний напрямок – використання магнітотелуричних методів, за допомогою яких ми вивчаємо розподіл електропровідності землі в певному районі. Знаючи розподіл електропровідності землі, ми можемо зробити певні висновки про тектонічну будову.
– Скільки часу Ви провели в Туреччині?
– Ми були там майже три тижні. Два тижні – безпосередньо на полі, ставили станції, робили заміри електромагнітного поля. Мешкали тоді в місцевих селищах. А потім тиждень у Стамбулі, в їхній обсерваторії опрацьовували дані, проводили попередній аналіз даних.
– Ким би Ви хотіли працювати в майбутньому?
– У планах на майбутнє працювати й далі в Інституті геофізики, усе життя мріяв працювати фізиком.
Олександр Шевчук:
– Мені запропонували працювати в Інституті геофізики, і мені там сподобалося. У майбутньому теж буду займатися науковою роботою. В моїй дипломній роботі представлені матеріали по двовимірному моделюванню для побудови геологічних структур земної кори. Відповідно треба проводити двовимірне та тривимірне моделювання. З нами до Туреччини їздив також Микита Литвинчук. Його дипломну роботу присвячено тензору аномального магнітного поля. Ось наш керівник займався досить довго цією проблемою, а зараз Микита продовжує його роботу. Це одна з характеристик, яку ми використовуємо при аналізі отриманих даних. Не всі у світі її використовують, а ми намагаємося її більше застосувати в геофізичній практиці, адже вона справді вагома й повинна враховуватися при роботах обов’язково.
ФМФ пишається також іншими студентами. В аспірантуру рекомендується Мокіна Валентина, робота якої “Розробка сцинтиляційних детекторів з високою енергетичною роздільною здатністю для експерименту по пошуку 2 β-розряду атомних ядер (проект Super-NEMO)” (керівник – Ф.А.Даневич) має високий науковий рівень. Володимир Печерний цього року отримав Грамоту Президії НАН України за внесок у розробку важливих наукових проблем студентами вищих навчальних закладів України. Вражає оригінальністю та ґрунтовними науковими дослідженнями дипломна робота Олександра Кашпарова на тему “Дослідження нелінійних термоелектричних явищ в композитних
матеріалах. Тривимірне чисельне моделювання” (керівник – А.А. Снарський). Отримані ним результати
мають важливе значення для подальших досліджень. Ось такі вони, майбутні рушії науки.