Президент України Віктор Ющенко 17 листопада відкрив у НТУУ “КПІ” Центр суперкомп’ютерних обчислень та Українське відділення Світового центру даних.
Презентуючи Центр, ректор університету академік НАН України М.З.Згуровський повідомив, що це найпотужніший суперкомп’ютер з трьох існуючих в Україні (два інших – в Інституті кібернетики НАНУ) та третій за потужністю в країнах СНД (після Російської АН та Білоруської АН).
Територіально Центр розміщується в Науковому парку “Київська політехніка”, що є інноваційним середовищем, в якому поєднані зусилля та інтереси наукових підрозділів, бізнес-інкубатора, технопарку, високотехнологічних компаній і фінансових структур з метою створення і впровадження на внутрішньому та зовнішньому ринках високоінтелектуальних наукових розробок. Ці розробки, а саме: енргозберігаючий проект “Програма “Електропік”, що діє з 1997 р., комплекс радіоелектронного захисту, де використано антенні системи РТФ, та ін. було презентовано гостям.
Українське відділення Світового центру даних (УВ СЦД) зорганізовано в кооперації з Геофізичним центром Російської АН, тут передбачається співпраця учених Білорусі, Молдови, Росії та України у рамках роботи Світового центру даних для науки та технології (CODATA), що є структурою Міжнародної ради з науки (ICSU). На сьогоднішній день існує 52 Світових центрів даних у 12 країнах: Сполучені Штати Америки, Японія, Росія, Франція, Китай, Данія, Індія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Чехія, Велика Британія.
До речі, ІСSU – це найстаріша неурядова організація, утворена в 1932 р. об’єднанням Міжнародної академічної асоціації (ІАА, 1899-1914) та Міжнародної дослідницької ради (ІRС, 1919-1931). До неї входять 107 національних об’єднань науковців та 29 міжнародних наукових організацій.
Українське відділення СЦД забезпечуватиме доступ до світових та національних даних з таких напрямів:
• Фізика твердої Землі (сейсмологія, гравіметрія, геомагнетизм, геотерміка, сучасні зсуви платформ, морська геологія та геофізика, літодинаміка, топографія, дані по екосистемам, геологічні ризики та ін.);
• Сонячно-земна фізика (сонячна активність і міжпланетне середовище, астрономія, космічні промені, іоносферні, геомагнітні явища та ін.);
• Океанографія;
• Економічна географія;
• Енергетична безпека;
• Технології інформаційного суспільства (аспекти розвитку технології суспільства знань; розвиток інформаційного середовища; дистанційне навчання; розвиток електронних колекцій та бібліотек та ін.).
Бази УФ СЦД міститимуть інформацію про інші центри даних і власників даних, про актуальні набори даних і бази даних. Відповідно до структури взаємодії українського відділення СЦД з регіональними організаціями в реальному режимі часу будуть доставлятися первинні вихідні дані, оброблятися спеціально розробленими програмними модулями та надаватися у візуально доступній формі користувачам. Для забезпечення функціонування УВ СЦД було створено відповідну технічну базу – Центр суперкомп’ютерних обчислень.
Наявність такого центру даних дозволить українським науковцям отримати своєчасний доступ до світових даних у різноманітних галузях науки. Дослідження таких об’єктів, як тектонічні платформи, океани, сонячна активність, космічні промені та ін. неможливо здійснити зусиллями лише однієї країни, проте ці об’єкти мають великий вплив на всі прояви життя, тому об’єднання зусиль та обмін інформацією при таких дослідженнях є необхідною умовою для отримання унікальних результатів світового масштабу.
Своєчасне отримання даних, наприклад, з сейсмології дозволяє попередити заздалегідь катастрофу і вжити необхідних заходів. Хоча Україна і не знаходиться в сейсмічно-активному районі, та для нас такі дані є надзвичайно важливими й актуальними через велику кількість наявних історичних пам’яток і технологічно небезпечних об’єктів, які можуть бути пошкоджені при проходженні через них хвиль від епіцентру землетрусу.
Знаходячись на шляху до інформаційного суспільства, ми знаємо, що найдорожчим товаром на сьогодні є інформація, і саме володіння нею відіграє провідну роль. Маючи доступ до всесвітньої мережі архівів, українські користувачі зможуть оперативно отримувати інформацію та вчасно її використовувати, що може стати неоціненним для розвитку української науки й держави в цілому.
Оскільки урочистості з нагоди відкриття відбувалися в Міжнародний день студента, директор ФТІ проф. О.М.Новіков познайомив присутніх з кращими своїми вихованцями – переможцями всеукраїнських та міжнародних студентських олімпіад. Загалом політехніки за 7 років здобули 150 перемог в Україні та 35 на міжнародному рівні. П’ятикурсник Олександр Рибак став рекордсменом міжнародної олімпіади з математики IMC, отримавши три роки поспіль Гран-прі.
Також було наголошено, що перемоги студентів-політехніків – то результат спільних зусиль викладачів університету, науковців НАН України, які викладають у ФТІ, та профільних ліцеїв “Лідер” і науково-природничого №145. Професор Новіков подякував викладачам ФТІ – тренерам олімпіадних команд – доцентам Ірині Ждановій, Олені Остапенко та Романові Кадоб’янському.
У вітальному слові до студентів, викладачів та гостей Президент України В.Ющенко наголосив, що приємно переступити поріг КПІ, де панує дух демократії, де виховується молоде покоління майбутніх нобелівських лауреатів, які творитимуть прийдешнє, ввібравши в себе історичну пам’ять і досвід попередників – учених-політехніків, що працювали тут.
Створення Центру глава держави назвав проектом сучасним і стратегічним, адже саме в царині освіти й технологій Україна здатна здійснити прорив у світовий економічний простір. “Дуже добре, – звернув увагу Віктор Андрійович, – коли державні кошти йдуть на розумні речі, що дають економічний ефект”.
Президент висловив задоволення, що в Міжнародний день студента зустрічається зі студентами та викладачами НТУУ “КПІ” – “мудрими, освіченими, красивими людьми”. Гість поділився роздумами: “Ми не лише були студентами, але й залишаємося ними впродовж усього життя, яке так швидко змінюється і вимагає адекватного реагування на ці зміни”. Він побажав присутнім, щоб набуті знання і досвід слугували їм, їх родинам, Україні та нації в цілому.
На знаменну подію завітали народні депутати України, представники міністерств і відомств, виконавчої влади, вітчизняні та зарубіжні науковці, студенти, викладачі НТУУ “КПІ” та інші.
У режимі відеоконференції, завдяки глобальній освітянській мережі URAN, до події долучилися Харківський політехнічний та Львівська політехніка.