20-24 вересня 2006 р. в НТУУ “КПІ” з дружнім візитом перебувала делегація Королівського технологічного інституту (Швеція) у складі проф. Андерса Флодстрема, президента інституту, та його дружини; Барбро Флодстрема, ректора муніципалітету Osterakers; Рональда Веннерштена, керівника департаменту промислової екології; Віктора Кордаса, директора міжнародного відділу з питань співпраці зі Східною Європою та Центральною Азією та Ольги Кордас, координатора проекту TEMPUS.
Мета візиту – обговорення співпраці між Королівським технологічним інститутом та університетом “КПІ”, підготовка заяви щодо вступу нашого університету до консорціуму технічних університетів CLUSTER.
Гості мали зустріч з керівниками університету, оглянули галерею видатних учених КПІ та студентів – переможців міжнародних олімпіад, ознайомилися з інфраструктурою університету, відвідали НТБ, ДПМ, ЦКМ, Технополіс “Київська політехніка”, окремі факультети. В УІІТО гості ознайомилися з презентацією НТУУ “КПІ” (історією й сьогоденням), взяли участь у відеоконференції та продовжили обговорення питань щодо співпраці між нашими навчальними закладами, а також тенденцій сучасного розвитку науки і освіти, інтеграції України до європейського освітнього простору, розвитку міжнародної кооперації з комерціалізації знань і трансферту технологій, використання досвіду Королівства Швеція та країн ЄС у впровадженні енергозберігаючих технологій, зокрема технологій з використанням відновлювальних джерел енергії, приєднання НТУУ “КПІ” до консорціуму європейських університетів. Професор Флодстрем ставив багато уточнювальних запитань, наводив аналогії, жартував. В обговоренні взяли участь ректор
університету проф. М.З.Згуровський, перший проректор проф. Ю.І.Якименко, проректор з науково-педагогічної роботи доц. Г.Б.Варламов, заступник першого проректора В.І.Тимофєєв, керівник управління міжнародних зв’язків проф. Б.А.Циганок, заступник проректора з наукової роботи доц. В.А.Барбаш, заступник виконавчого директора Технополісу проф. Є.І.Никифорович, керівник відділу міжнародних проектів проф. С.М.Шукаєв та інші.
Професор Андерс Флодстрем – відомий учений у галузі фізики твердого тіла, політик і громадський діяч, який має великий вплив на формування стратегії розвитку науки і освіти в Королівстві Швеція та країнах ЄС. Він є прибічником розвитку дружніх зв’язків України і Королівства Швеція. Королівський технологічний інститут виступає партнером НТУУ “КПІ” в багатьох міжнародних проектах, що підтримуються ЄС. Професор Флодстрем виступив з лекцією “Як технологічні інновації в університетах сприятимуть економічному та соціальному розвитку? – Європейська дилема” перед професорсько-викладацьким складом НТУУ “КПІ” та представниками ділових кіл України. Для студентів гість прочитав лекцію “Сучасні тенденції розвитку освіти та науки”.
У спілкуванні з аудиторією гість був простим і зрозумілим. Він відомий серед колег як ректор, який не носить краватку (вірніше, зізнався гість, він її носить, але в кишені і надягає лише в особливо урочистих випадках). Пан ректор, зокрема, поділився своїми спостереженнями, як вливаються до навчальних закладів першокурсники: у Швеції – веселощі й гулянки (студентський підхід), у Китаї – воєнізовані заняття (мілітаристський), а от в КПІ відбувається знайомство з історією та науковими досягненнями попередників. “Ви даєте відчуття того, що першокурсники входять у наукову спільноту. Тобто це суто університетський підхід”, – резюмував професор.
Молоде покоління, як назвав його ректор – покоління “Y” (young), дуже відрізняється від своїх батьків – покоління “О” (old): люди старшого віку вбачали свій обов’язок у сумлінній, напруженій праці, щоб досягти успіху. Нинішня молодь прагне мати більше часу на дозвілля, родину, подорожі, прагне жити повніше і насиченіше. Нині засоби виробництва – то знання; молоді люди освічені, а старші повинні пристосовуватися до їх способу життя. І на це доводиться зважати. На сьогодні, зауважив лектор, 25% європейських студентів цікавляться наукою (у Швеції – 10%, США – 8%, Китаї – 50%). Тож загальна тенденція в науковій спільноті – імпорт молодих дослідників.
Ректор поділився також своїми посадовими клопотами: в Королівському інституті, який він очолює, працюють приблизно 250 професорів. Переважно всі вони мають права на інтелектуальну власність, напряму укладають угоди з виробничими підприємствами (де часто є співвласниками), тож забезпечити фінансування навчального закладу дуже не просто. “Тепер уже не скажеш, – розповів професор, – якщо ви мені збільшите фінансування, то я випущу більше фахівців. Слід спрямовувати свою діяльність на підготовку унікальних (вузькоспеціалізованих) фахівців (за прямими угодами з виробництвом) або прагнути ввійти до переліку 5-10 кращих університетів Європи”.
Лектор не відмовив собі у задоволенні піднести свою країну: якщо центральноєвропейські країни – Німеччина, Франція, Бельгія – вважають себе серцем Європи, сказав він, демонструючи карту, – то населення Швеції (за місцезнаходженням вище “серця”) – то мозок, розум континенту. Чим викликав посмішки у слухачів.
Щодо спільних освітянських проблем, то професор зазначив: створення єдиного європейського освітнього простору вимагає гармонізації навчальних програм, напрацювання критеріїв оцінювання та порівняння як національних освітніх систем, так і глобальних європейських процесів.
Як ректор пан Андерс Флодстрем має розробляти стратегію розвитку свого навчального закладу, орієнтуватися в процесах, що відбуваються навкруги. Оскільки добробут населення поліпшується, ділився він своїм баченням, слід забезпечити випуск товарів для задоволення потреб споживачів. Але ці товари мають бути інноваційними, містити нову якість (додаткові функції, можливості), бути безпечними для довкілля та ще й виробництво їх має передбачати створення нових робочих місць. Крім того, потрібно вміло рекламувати нові товари, зробити так, щоб люди захотіли їх купувати, тобто формувати ринок збуту.
На даний час, зауважив промовець, Європа змушена доганяти за багатьма показниками США. І робити це краще разом, об’єднавши зусилля всіх європейських країн, у т.ч. і в наданні освітніх послуг. Якщо раніше університети лише навчали студентів, то нині – в ринкових умовах – вони повинні продавати свої винаходи, розвивати свої дослідження, створювати нові продукти. Пан ректор вважає, що цікаво працювати в таких умовах, і як президент консорціуму технічних університетів сподівається, що зв’язки з Україною та НТУУ “КПІ” міцнішатимуть.
На завершення візиту професору Андерсу Флодстрему як президенту консорціуму університетів CLUSTER було передано лист-заяву НТУУ “КПІ” про наміри щодо вступу до цього консорціуму та презентацію нашого університету.
Результати візиту можуть мати позитивний вплив як на загальні тенденції розвитку співпраці освітньо-наукових сфер України та європейських країн, так і на співпрацю зі шведським міжнародним агентством розвитку SIDA, що здійснює підтримку конкретних програм в енергетичній галузі, якими зацікавилася наша країна.