Про міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» ми почули торік. І от, подивившись на старому сайті фестивалю маршрут, визначившись за розкладом руху поїздів, як зручніше буде їхати, зібрались у дорогу.
До села Шешори Косівського району Івано-Франківської області, де проходить фестиваль, хтось діставався поїздом, хтось автобусом, хтось автостопом, але 12 липня намети були розставлені і всі з нетерпінням чекали початку вечірнього концерту.
Першого дня виступали гурти “Агао”, “Сполохъ”, “Оркестр Янки Козир”, “ХО!”, “That Black”, “Вертеп”, “Zsuf”, “Вій”, “Yoki” (Росія), “Гурт Йо'Гурт”, “Red Cardell” (Франція).
Шешори дуже мальовничий куточок Карпат: гори, квіти, річка з маленькими “водоспадами”, точніше великими порогами… Насолоджуйся краєвидами, купайся, споглядай, як створюють шедеври майстри лендарту і тобі вже точно не буде нудно. А ще й організатори робили все можливе, щоб глядачам у час між концертами було цікаво. В різних куточках відбувались майстер-класи – школи танців та ремесел. Мене, на жаль, вистачило лише сходити на “східні танці”, де за годину вивчила декілька рухів, які нам з подругами так сподобались, що залишок другого вечора ми тільки в тому стилі й танцювали.
Той вечір видався більш народним: “Фолк-джаз формація” (Болгарія), “Карпатіани”, “Тригон” (Молдова), “Maraca” (Чехія), “Rachat-Lucum” (Чехія), центр сучасного мистецтва “ДАХ”, “Бурбон”, “Orkiestra sw. Mikolaja” (Польща).
Найдовшою здавалася остання ніч – чи то через невпинне бажання продовжити її, чи то відчувалась невеличка, але приємна втома… Танцювати, танцювати й танцювати! Тим паче, що на третій день лишилось багато гарних гуртів –родинний ансамбль Тафійчуків, “Бір тайфа”, “Сартанські самоцвіти”, “Тропака” (Болгарія), “Буття”, Ансамбль с.Збраньки, “Очеретяний кіт”, “Czaldy-Valdy” (Чехія), “Гайдамаки”, “Habakuk” (Польща), ну і наостанок – “Перкалаба”, що намагалась усіх відправити спати. Піти до намету, не дочекавшись кінця, – було б просто не ідейно. Але концерт скінчився… Межа відчулась після натяку міліціянтів покинути стадіон: “Все, хлопці, концерт закінчився, ідіть спати”…
Та в наметовому містечку ще довго звучали тамтами, гітари та дримби… Але наближався ранок і треба було трохи відпочити перед дорогою… Коли прокинулась і побачила навколо себе майже зібрані намети, здалося, що все це був лише сон. …Люди у вишиванках, музиканти, фаєр-шоу – танці з вогнем, дихання вогнем, – музика, природа… Прекрасний сон.
Ну от пора рушати, речі спаковано, наплічники зайняли свої законні місця на наших спинах… Гори… річка… автостанція Коломиї… залізничний вокзал Івано-Франківська… Потяг… чай зі смородиною… Спогади… Київ!