Останній день підготовки традиційної сесії професорсько-викладацького складу КПІ ім. Ігоря Сікорського, що відбулася 28 серпня, цього року проходив в умовах постійних ракетно-дронових атак ворога. Тоді впродовж доби тривогу в Києві оголошували 13 разів, а загалом небезпека для містян тривала понад 15 годин. Тому остаточне рішення про місце проведення сесії було прийнято буквально напередодні ввечері: замість раніше запланованої і вже оголошеної Зали Вченої ради університету, цей важливий захід перенесли до Смарт-шелтера Науково-технічної бібліотеки.
З огляду на обмежену кількість посадкових місць в укритті, для членів колективу було організовано пряму Інтернет-трансляцію сесії. Рішення виявилося цілком правильним: наступного ранку, невдовзі після початку сесії, знов було оголошено тривогу, але вона вже не змогла завадити роботі учасників.
Почалася сесія з вшанування пам'яті київських політехніків, які загинули, захищаючи Україну, хвилиною мовчання. А курсант і курсантка ІСЗЗІ під щемну мелодію знаменитого українського реквієму "Журавлі" ("Чуєш, брате мій…") винесли квіти до монумента загиблим героям.
Одразу після цього з докладною ґрунтовною доповіддю про основні напрями та підсумки діяльності КПІ ім. Ігоря Сікорського впродовж минулого року й завдання, що потрібно буде вирішувати викладачам, науковим і адміністративним працівникам та студентам КПІ в новому навчальному році, виступив ректор університету Анатолій Мельниченко. Зважаючи на важливість питань, які він порушив під час виступу, його текст редакція в цьому номері газети подає без скорочень.
"Те, що цей захід ми проводимо в укритті, – це ознака того, в яких умовах, можливо, доведеться працювати надалі. Але я знаю, що для КПІ не було простих років і раніше, – зауважив голова Наглядової ради КПІ ім. Ігоря Сікорського, випускник КПІ, а тепер Перший заступник Голови Верховної Ради України, Олександр Корнієнко, який особисто брав участь у засіданні й виступив після ректора. – У світі загострюється безпекове протистояння. Україна вже 12 років продовжує чинити опір агресії Російської Федерації. І, як ми бачимо, світ вже це визнає, визнає, що все робиться ефективно, з мінімальними, наскільки це можливо, втратами людей, економіки, територій…". Проте його слово до політехніків стосувалося не тільки і не стільки питань глобальних, скільки, насамперед, проблем, з якими зустрілася вітчизняна вища технічна школа, окремих успіхів в їхньому подоланні та шляхів подальшого розвитку КПІ. "Дуже добре, що цього року ми змогли хоча б комунікаційно, медійно, всі разом… трошки переломити ситуацію, коли технічна інженерна освіта [для суспільства] – це щось якщо не маргінальне, то дуже екзотичне. Але ж неможливо виграти війну, якщо в тебе в країні інженер – це екзотика, і це тепер всі розуміють. Також тепер розуміють, що крім того, що цей фахівець має бути інженером класичним, бути обізнаним у техніці, володіти точними науками, передусім математикою і фізикою, він має помножити все це ще й на сучасний розвиток технологій, штучний інтелект тощо", – наголосив голова Наглядової ради КПІ. Також він зупинився на обставинах цьогорічної вступної кампанії до університету: "В умовах дуже важкої безпекової ситуації в Києві, яка ще загострилася в дні подання заяв, причому ми всі бачили, як після кожної важкої ночі зменшувалося число заяв до столичних вишів, ми [КПІ] змогли не тільки втримати першість, а й конкурувати з вишами західних регіонів країни, що в умовах сучасної України є великим досягненням. Наступна наша задача в цих важких безпекових умовах – втримати молодь, втримати студентів, втримати ситуацію. На жаль, не все тут від нас залежить, але все, що ми можемо, ми маємо робити. Я думаю, що тут треба далі рухатись системою належних практик…". Він трохи розповів і про те, на чому зараз передусім зосереджено діяльність Наглядової ради університету: "Наглядова рада нині найбільше скон-центрована на фізичному просторі, щоб ми були більш захищеними і отримували можливість рухатися до енергетичної незалежності. Я не буду казати, що це проста історія, що це буде швидко, але крок за кроком ми будемо це робити".
Свій виступ Олександр Корнієнко завершив врученням Почесних грамот і Грамот Верховної Ради України працівникам університету. Нагороди отримали перший проректор КПІ Михайло Безуглий, професор кафедри електронної інженерії факультету електроніки Володимир Тимофєєв, директор Навчально-наукового видавничо-поліграфічного інституту Петро Киричок, проректор з науково-педагогічної роботи (з міжнародних зв'язків) Андрій Шишолін, завідувачка кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем Євгенія Сулима та директорка департаменту управління справами Марина Мазур. Також нагороду одержав директор Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ" м. Києва Юрій Киричков. Ще голова Наглядової ради вручив іменні стипендії родини Корнієнків випускникам Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ", які показали високі результати НМТ і вступили до університету, студентам факультету інформатики та обчислювальної техніки КПІ ім. Ігоря Сікорського Анастасії Сивоконь та Миколі Аверченку.
А ректор вручив дипломи переможцям університетського конкурсу на кращий підручник, навчальний посібник та монографію.
Попри обстріли і тривоги початок нового навчального року – це для освітян справжнє свято. Тож насамкінець учасників сесії привітав з ним Академічний камерний хор "Хрещатик" (художній керівник – заслужений артист України Павло Струць), який виконав віночок дуже близьких серцю кожного українця пісень – від "Гуцулки Ксені" до Гімну української столиці "Як тебе не любити, Києве мій".