Університетська книгозбірня має в своєму фонді численні книжкові пам'ятки та унікальні старовинні видання, знайомство з якими часто викликає захоплення і подив. Серед них – довідники, енциклопедії, словники, промислові каталоги ХІХ – першої половини ХХ ст.
Життя сучасної людини неможливе без інтернету, соціальних мереж, різноманітних тематичних сайтів, платформ, електронних ресурсів тощо. Інформацію можна отримати практично миттєво одним дотиком до екрану мобільного телефону. Потрібно тільки мати доступ до мережі та заряджений пристрій. Але століттями єдиним джерелом отримання знань була книга – спочатку рукописна, потім друкована. Книги збирали для зручності в одному місці – бібліотеці. Великі і малі, приватні і громадські, університетські, дитячі, універсальні і галузеві… З часом кількість знань накопичувалась і знайти ту чи іншу конкретну інформацію ставало все складніше. Людство почало шукати швидкий і ефективний спосіб систематизації знань. Так виникли довідкові видання.
Один з найвідоміших видів довідників – енциклопедії. Найвідоміша енциклопедія з'явилась в другій половині XVIII ст. у Франції. Вона називалася "Енциклопедія або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел" і виходила друком упродовж 1751-1772 рр. Організаторами і редакторами були видатні французькі вчені Дені Дідро і Д'Аламбер. Перше видання налічувало 17 томів тексту і 11 томів ілюстрацій. Авторами статей були французьки вчені епохи Просвітництва, зокрема Вольтер. Примірники цієї енциклопедії знаходяться в багатьох бібліотеках світу, в тому числі в бібліотеці Харківського національного університету ім. Каразіна. Онлайн з енциклопедією можна ознайомитися, наприклад, на сайті бібліотеки Мічиганського університету.
Після французької енциклопедії, яка стала своєрідним зразком, друкували подібні видання в Британії, Німеччині та інших країнах. І всі вони були універсальними, тобто включали сучасну на той період наукову інформацію з різних галузей знань – математики, фізики, хімії, філософії, мистецтва тощо.
Універсальні енциклопедії є й у фонді рідкісних і цінних видань Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського. Одне з таких видань – "Енциклопедичний лексикон (словник) Майєра/Meyers Konversations-Lexikon." Його випускав Бібліографічний інститут, заснований Йосифом Майєром, німецьким публіцистом і видавцем. Видання вважається однією з найповніших енциклопедій ХІХ ст.. Воно мало безліч ілюстрацій, карт, схем. У бібліотеці зберігаються окремі випуски п'ятого і шостого видання.
Ще одне універсальне довідкове видання – "Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона". Задуманий він був як російський переклад Лексикону Майєра. Проте Словник поступово розширили і наповнили багатьма матеріалами, в тому числі тими, що стосуються науки і техніки. Видання виходило протягом 1890-1904 рр. у двох варіантах: перший налічував 41 том, а другий – 82 полутоми. Паралельно видавався ще тритомний "Малий енциклопедичний словник". У нас представлено друге його видання, надруковане протягом 1907-1909 рр.
У фонді рідкісних і цінних видань зберігається також перше видання "Великої радянської енциклопедії", що виходило впродовж 1926-1947 рр. Сьогодні в Україні ведеться робота над Великою українською енциклопедією, станом на 2022 р. вийшло три томи.
Окрім універсальних, існують галузеві енциклопедії. Вони активно з'являлися на початку ХІХ ст., коли відбувалася науково-технічна революція і бурхливий розвиток всіх галузей науки і техніки. Саме таких галузевих видань в нашому фонді досить багато.
Одне з найстаріших видань – "Технологічний словник, або Новий універсальний словник мистецтв і ремесел, а також промислової і комерційної економіки", виданий Товариством вчених і митців, надрукований протягом 1822-1835 рр. Налічує 22 томи, але ми маємо тільки 14 – з першого по 15-й (відсутній 4-й том). Тут зібрано всю сучасну на початок ХІХ ст. інформацію з науково-технічних питань. Фактично це технічна енциклопедія.
Досить типові для того часу книги – це словники-довідники, призначені для інженерів, конструкторів, будівельників, студентів, ремісників різних галузей тощо. Прикладом є "Кишеньковий словник механіка" шотландського інженера Вільяма Грира. У виданні вміщено спеціальні технологічні терміни, математичні таблиці і правила, конкретні формули, потрібні для практичної роботи. Перше видання вийшло з друку 1837 р. в шотландському Глазго, а ми маємо вже 12-те видання.
Цікавим є американське видання "Словник машин, механізмів, інженерної справи Епплтона", надрукований в Нью-Йорку 1857 р. Маємо тільки один том цього двотомника, який вже є бібліографічною рідкістю і унікальною пам'яткою технічної літератури ХІХ ст. Тут представлено детальний опис верстатів, парових двигунів, мостів, детальні креслення механізмів того часу. Видавництво Даніеля Епплтона вважається одним з найбільших і найвпливовіших американських видавництв ХІХ і початку ХХ ст.
"Технологічний лексикон для ремісників і промисловців" – двотомний німецький довідник, виданий 1883 р. Бібліографічним інститутом в Лейпцигу. Перший том присвячено хімічній технології, другий – механічній технології і машинобудуванню. Призначення книги зафіксовано в назві. Це практичне довідкове видання, і сьогодні воно є бібліографічною рідкістю. Автори – Отто Даммер (німецький вчений-хімік, відомий систематизатор хімічних знань, автор інших тематичних енциклопедій), Егберт фон Хойер (німецький інженер-механік, професор Ризького політехнічного інституту, директор Мюнхенської вищої технічної школи), Георг Брелов (німецький інженер-механік, спеціаліст із верстатобудування і деталей машин).
Окрім практичних довідників і словників, у середині ХІХ ст. видавалися узагальнюючі енциклопедії за окремими розділами технічних знань. Багато таких видань виходило в Німеччині, де відбувався бурхливий розвиток промислових технологій, вищої інженерної освіти, швидке зростання кількості і якості наукових досліджень. "Загальна енциклопедія фізики", створена за редакцією Густава Карстена і надрукована в Лейпцигу протягом 1856-1869 рр., стала першою роботою з систематизації знань з фізики ХІХ ст. Видання включало 21 том окремих монографій за конкретними темами, написаних видатними вченими, наприклад Г. Гельмгольцем. Ми маємо у себе у фонді декілька робіт з цього видання. Том №15 – "Керівництво з магнетизму" Йоганна фон Ламонта (1867 р.); том № 20 – "Керівництво з прикладної електротехніки" Карла Куна (1866 р.). Автор, професор Мюнхенського університету, узагальнив знання з електротехніки, що існували на той час, від громовідводів до перших електричних телеграфів.
Також дуже відомим і вже класичним виданням є "Хімічна енциклопедія" французького вченого-хіміка Едмона Фремі, яка надрукована в Парижі протягом 1882-1894 рр. Енциклопедія включає 10 томів, що виходили окремими випусками (понад 90). До написання статей долучились відомі вчені, професори Політехнічної школи в Парижі. Ми маємо два випуски десятого тому.
Видатним і дуже популярним у ХІХ ст. було "Керівництво з гідротехніки" німецького інженера і фізика Г. Хагена. Характер видання енциклопедичний – протягом багатьох десятиліть ХІХ ст. воно було головним навчальним і довідковим посібником для поколінь інженерів-будівельників в Європі та стало необхідним для проектування морських шляхів і споруд. Видання складалось з восьми томів і включало такі частини: "Джерела", "Потоки і річки", "Морські споруди". Цінність книги в тому, що автор, видатний інженер-практик, поєднав математичні методи, закони гідродинаміки і свій багаторічний безцінний досвід. Сьогодні примірники видання, надруковані протягом 1840-1880-х рр., є рідкістю і мають антикварну цінність. Цифрові копії книги представлені на сайтах багатьох бібліотек. У бібліотеці КПІ зберігаються 10 примірників – з першого по третій том, 3-го видання, 1869-1881 рр.
Ще один вид довідкових видань – словники технічної термінології. Одне з таких – чотиритомний "Російсько-німецько-французко-англійський паралельний словник залізничної, механічної, будівельної, механічної справи і допоміжних знань", виданий 1874 р. у м. Вільно (сучасний литовський Вільнюс). Автор – Ілля Йосипович Сомов, викладач креслення, механіки і архітектури у Віленському хіміко-технічному училищі. Створення словника було викликано нагальною практичною потребою – більшість технічної літератури і документації для будівельних, залізничних робіт надходило з Англії, Німеччини або Франції.
Одним з цінних і унікальних видань в бібліотеці є перевидання 2019 р. "Словника технічної термінології" І.М. Шелудька та Т.Ф. Садовського. Це репринтне видання, яке перший раз вийшло з друку 1928 р. Його створення мало безпосереднє відношення до КПІ – обидва автори працювали тут. Іван Михайлович Шелудько, інженер-електротехнік, працював у Київському політехнічному інституті і, за сумісництвом, – в Інституті української наукової мови Всеукраїнської академії наук, на початку 1930-х рр. працював у словниковому відділі Інституту мовознавства ВУАН. Тодосій Садовський також був професором КПІ і займався технічною термінологією. Перше видання Словника також зберігається в нашій бібліотеці.
Також у серії "Із словникової спадщини" 2008 р. вийшло відтворення першого видання (1923 р.) "Словника геологічної термінології" Павла Тутковського, відомого українського вченого-геолога, географа, дійсного члена Української академії наук. До речі, в нашій бібліотеці збереглося декілька видань з дарчими написами "В Библиотеку Киевского политехнического института".
Досить велика частина довідкових видань у фонді – це російськомовні книги, або перекладні, або оригінальні. Треба пам'ятати, що викладання в Російській імперії відбувалось виключно російською мовою і тому більшість видань старої частини фонду видано саме цією мовою. Отже: "Справочная книга для инженеров, механиков, техников и строителей" (друге видання 1890 р.), автор – П.І. Мальцов; "Общедоступный спутник механика-строителя: для мастеров, монтеров, машинистов и мастеровых" (1890 р.) гірничого інженера І.Ф. Фелькнера; "Справочная книга для оценки машин на фабриках, заводах и разных промышленных заведениях" (1902 р.) інженера-механіка С. Малиновського; переклад з німецької "Паровые машины – Dampfmaschinen: справочная книга при проектировании и практическое пособие при расчетах паровых машин и деталей" (1904 р.) Германа Гедера і багато інших видань.
Цікавим виданням є "Энциклопедия технических производств: физика, математика, химия и технология, раскрытая для каждого практического деятеля". Автор Міль (на жаль, даних про нього не знайдено) просто і доступно викладає основи природознавчих і технічних наук і пояснює, як ці знання використовуються в ремеслах, сільському господарстві, будівництві тощо. Видання вийшло з друку 1872 р.
Також у фонді бібліотеки зберігається п'ятий том великого, десятитомного видання, переклад з німецької мови "Промышленность и техника. Энциклопедия промышленных знаний", виданий 1901 р. і присвячений гірничій справі і металургії. Енциклопедія містить історію і досягнення науки в різних галузях знань, технології, матеріали і виробничі процеси початку ХХ ст.
Значну частину видань фонду складають промислові каталоги, які теж можна віднести до довідкових видань. Наприклад, "Иллюстрированный каталог. Издание 1901 года: Паровые котлы, Гарнитура котлов и сварные работы/Общество Южно-Русского машиностроительного завода в Киеве". Каталог демонструє виробничий потенціал заводу на зламі двох століть, в період бурхливого економічного і промислового розвитку. Книга є цінним антикварним виданням.
Наступне видання – німецьке, створене Фрідріхом Гебауером, відомим в Німеччині виробником текстилю та спеціалізованого машинного обладнання "Каталог машин для відбілювального, фарбувального, друкарського і аппретурного виробництв: Машинобудівні фабрики для текстильної промисловості". Книга вийшла з друку 1896 р.
Окрім технічних довідників та енциклопедій, в бібліотеці збереглися дуже цінні видання з історії географії, мистецтва тощо. Наприклад, російськомовний переклад "Земля и люди. Всеобщая географія" Елізе Реклю, французького географа, історика, мандрівника. Його робота досі вважається найбільшим і найповнішим виданням з географії. Енциклопедичне видання нараховує 19 томів і виходило з друку протягом 1873-1893 рр. Автор створив масштабну картину історії людства в просторі. Окрім суто географічних даних, він подає інформацію про побут, життя, традиції, культуру народів, а також показує вплив природи на їхній розвиток. Є в енциклопедії і детальна розповідь про Україну, завдяки допомозі його давнього друга – українського історика Михайла Драгоманова.
Унікальне в своєму роді німецьке видання "ХІХ сторіччя в словах і малюнках: Політична і культурна історія" складалося з чотирьох томів і вийшло з друку протягом 1898-1900 рр. Автор – німецький вчений публіцист Ганс Крамер. Робота представляє собою детальну хроніку ХІХ століття, опис політичних, наукових, культурних подій та повсякденного життя цієї історичної епохи. Книга цінна своїми численними ілюстраціями, портретами історичних осіб, репродукціями картин видатних художників, факсиміле архівних документів, гравюрами тощо. Текст надруковано готичним шрифтом, який зараз мало хто розуміє, але в той час його використання було загальноприйнятою практикою в Німеччині.
Значну частину довідників, енциклопедій, словників у фонді рідкісних і цінних видань складають документи, видані після жовтневого перевороту 1917 р. З 1920-х років розпочалася нова сторінка історії вітчизняної науки і техніки. Література яскраво ілюструє цей складний, а інколи трагічний період.
Два видання ми вже згадували – термінологічні словники, видані 1923 і 1928 рр. та їх сучасні відтворення. Є у фонді і перша радянська "Технічна енциклопедія", яка включає 26 томів і вийшла з друку протягом 1927-1934 рр. Також до складу входив 10-томний "Словник фізичних, хімічних і технологічних величин" і предметний покажчик. До редакційної комісії входило багато спеціалістів різних галузей технічних знань, доля яких пізніше була трагічною: їхні імена викреслювали в бібліотечних каталогах, книги знищували або передавали у спецхрани. Енциклопедія зберегла найновіші на той час наукові досягнення і технології і була необхідною для широкого інженерно-технічного загалу країни.
Дуже багато в 20-30-ті рр. виходило довідкових видань саме українською мовою. Вони були необхідні для навчання і користування новій технічній спільноті. "Електротехніка: допоміжна книга для студентів вищих технічних шкіл", видана в Одесі 1928 р. Автор – В.М. Хрущов, професор Харківського технологічного інституту, відомий український вчений в галузі електротехніки. "Довідник про струмент: опис, джерела виробництва та ціни струменту виробництва заводів СРСР", Київ, 1929 р.; Захаров А.А. "Цегельне виробництво: популярний порадник до виготовлення будівної, мостової, личкової й порожнистої цегли, черепиці, каналізаційних та дренажних труб", Харків, 1930 р.; Александров В.А. "Електропровідка: порадник електро-монтерові", Харків, 1932 р.; Биченко В.Ф. "Довідник нормувальника", Харків,1933 р.; "Довідник металіста", 1934 р.; "Довідник електротехніка", 1936 р.; Данилевич П.Л. "Довідник з радіоапаратури", Харків, 1937 р.; "Словник української мови" Бориса Грінченка, 1937 р., том 1; Ааронов Б.К. "Довідник короткохвильовика", Харків, 1938 р.
Отже, наявність великої кількості довідкових видань різних видів, типів, широкої тематики і практичного направлення наочно демонструє необхідність такої літератури для якісного і плідного навчання майбутнього інженера. Звертає на себе увагу і присутність багатьох англомовних, франкомовних і німецькомовних видань, що дозволяє зробити висновок про добре знання студентами більшості європейських мов.
В електронному каталозі бібліотеки, в розділі "Рідкісні видання", виділено окремо тематичну колекцію "Довідкові видання XVIII – першої половини ХХ ст.", куди входять близько двохсот назв. А фізично всі книги зберігаються у фонді рідкісних і цінних видань, зала 3.5, на третьому поверсі Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з виставкою, поставити питання бібліотекарям, погортати пожовтілі сторінки унікальних книжкових видань.