Зустрічі з дипломатичними представниками успішних країн для студентів і викладачів КПІ завжди цікаві. Надто – з країн, які є визнаними лідерами технологічного розвитку. Отож і лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Пак Кічанга, яку він прочитав у смарт-шелтері Науково-технічної бібліотеки 27 березня, київські політехніки слухали з неослабною увагою. Ще б пак: його виступ на тему "Korea-Ukraine Partnership: Technology, Innovation and a Future We Build Together" (Корейсько-Українське партнерство: технології, інновації та майбутнє, яке ми будуємо спільно) було присвячено питанням партнерства однієї з найрозвиненіших у світі високотехнологічних держав та України у сферах, які сьогодні є чи не визначальними в забезпеченні розвитку економіки цивілізованих країн.
Про те, наскільки важливим є таке партнерство для всієї України загалом, і для нашого університету зокрема, говорив у вітальному слові до гостя ректор Анатолій Мельниченко: "Республіка Корея є світовим лідером у сфері технологій та інвестицій, цифрової трансформації та інноваційного розвитку. Для нашого університету, спільноти, яка прагне досконалості в інженерії, наукових відкриттів та міжнародної співпраці, цей діалог є особливо цінним. Ми вважаємо, що міцне академічне та технологічне партнерство між Україною та Республікою Корея не лише сприятиме відновленню модернізації нашої країни, але й відкриє нові горизонти для спільних досліджень, мобільності студентів та проєктів, що сприяють інноваціям".
Варто зауважити, що Пак Кічанг розповідав не лише про потенціальні перспективні напрями співпраці України та Республіки Корея. Значна частина його лекції стосувалася відродження Південної Кореї після практично повної її руйнації під час війни з тоталітарною Північною Кореєю 1950-1953 років. Зокрема й того, як вибір шляху розвитку країни привів до її перетворення на одну з найбільш економічно розвинених і успішних у сучасному світі. Досвід цей є надзвичайно важливим для України. Власне, п. посол і розпочав з точки відліку цієї історії успіху: "70 років тому Корея була зовсім іншою країною. Після Корейської війни 1953 року більша частина корейської промислової бази була знищена, знищена повністю. Середній дохід на людину становив менше 100 доларів на рік. Корея була однією з найбідніших країн світу…". При цьому країна мала дуже обмежені природні та матеріальні ресурси. Вихід її з тієї прірви забезпечило, за його словами, дійсно стратегічне урядове рішення. Рішення, що змінило її майбутнє. "В центр національного розвитку країна вирішила поставити освіту, науку та технології. Корейський уряд зробив значні інвестиції в інженерні університети та дослідницькі інститути. Він підготував велику кількість вчених та інженерів – наголосив посол Республіки Корея. – Отож економічне зростання Кореї було не просто промисловою відбудовою. Це стало результатом спільної роботи науки, технологій та промислової політики".
Цей поступ від злиденності до економічного розквіту мав, як розповів Пак Кічанг, три етапи.
Першим з них є період, який можна назвати "епохою промислових технологій" 1970-х та 1980-х років, коли наголос у Південній Кореї було зроблено на розвиткові сталеливарної, суднобудівної та автомобільної галузей. Ключовими для країни були інженерія, освіта та виробничі потужності. Тоді, за словами п. посла, тисячі молодих інженерів вивчали технології безпосередньо на заводах та верфях. Саме вони, з його точки зору, стали будівничими сучасної корейської промисловості.
Другим стала цифрова революція. Вона стала відповіддю на економічний шок, який пережила Південна Корея через світову фінансово-економічну кризу 1997 року, і яка боляче зачепила корейську економіку. Проте держава перетворила цю кризу на можливості для інновацій. "Уряд запровадив масштабні реформи, реформу фінансової системи, реструктуризацію кооперації, зміцнення промислової конкурентоспроможності, і найголовніше – значні інвестиції в ІТ-індустрію, – сказав п. посол. – Зусилля з реструктуризації були складними, але вони зміцнили промислову конкурентоспроможність Кореї". Значні інвестиції пішли в ІТ-інфраструктуру. Й саме ІТ-сектор став новим двигуном економічного зростання. "Цей досвід дає нам важливий урок. Криза може послабити країну, але за умови правильного вибору вона також може зробити її сильнішою", – переконаний посол Республіки Корея.
І третій етап визначила епоха розвинених конвергентних галузей (тобто тих сфер економіки та науки, що зливаються внаслідок взаємопроникнення технологій зі створенням нових продуктів, послуг і навіть цілих галузей – прим. авт.), що стартувала в 2010-х роках.
"Корейське економічне диво – це не звичайна історія економічного зростання, – стверджує Пак Кічанг. – Воно ґрунтується на трьох ключових елементах. По-перше, інвестиції в освіту, науку та технології. По-друге, роль інженерів та науковців. По-третє, національна стратегія, яка демонструє інновації навіть під час кризи".
При цьому він не приховував і проблем, з якими зустрілася його держава останніми роками: вкрай низькою народжуваністю; зростанням економічної нерівності; швидкими технологічними змінами, що їх зумовлює все ширше проникнення в усі сфери людської діяльності штучного інтелекту, та форсованою промисловою революцією. Все це і багато іншого в кінцевому підсумку нині стрімко трансформує суспільство. Тому розвиток Кореї, на його думку – це не просто історія успіху. Це також і безперервний процес подолання викликів.
На стадіях, які пройшла в своєму розвитку за останні сімдесят років Південна Корея, ми так докладно зупинилися не задля загального розвитку: ключовими умовами досягнення успіху на кожній з них була посилена увага держави до розбудови національних наукоємних галузей економіки й впровадження нових для відповідного періоду технологій, а також забезпечення цих процесів необхідними кадрами. Відтак червоною ниткою крізь всю лекцію проходила думка про роль у процесах відродження країни якісної освіти. Адже без освічених фахівців неможливо досягнути успіху в сферах, які вимагають не фізичної сили, витривалості та раз і назавжди випрацюваних навичок у конкретних галузях, а ґрунтовних знань і вміння розв'язувати нетривіальні задачі й долати нестандартні проблеми.
Досвід, яким ділився з аудиторією корейський посол, може бути дуже корисним для України. Особливо з огляду на певну подібність ситуації, в якій перебувала Південна Корея в середині минулого століття, та тієї, що її болісно переживає Україна в наші дні, а також зважаючи на ту величезну роботу, яка чекатиме на нас після завершення війни. Роботу, в якій визначальну роль відіграватимуть сучасні технології і яка буде спрямована не так на відбудову старої структури промисловості, як на створення нових наукоємних і високотехнологічних галузей. Що, до речі, диктуватиме й необхідність постійної уваги з боку держави до розвитку технічних і до-слідницьких університетів та наукових дисциплін і передових галузей промисловості, які вийшли на вістря технічного прогресу, передусім тих таки технологій штучного інтелекту, мікроелектроніки, біотехнологій тощо. Ця нова ера, на погляд посла, відкриває перспективні напрями для співпраці між Україною та Кореєю у сфері науки й інновацій, цифрової трансформації та штучного інтелекту, енергетики, розумних міст, електронного врядування, знов-таки освіти та плекання талантів в усіх сферах, причому не обов'язково тільки в природничих науках і техніці.
Останнє дуже важливо, оскільки два народи можуть зближати не лише співробітництво в науково-технологічній та інноваційній сферах, але й культура та академічні обміни, які спроможні поширювати між представниками цих народів знань про одне одного і, завдяки цьому, зміцнювати взаєморозуміння, емпатію та міцну взаємну довіру. При цьому культурні обміни мають рухатися в обох напрямках, а не тільки від Кореї до України. "Слід знайомити і Корею з українською музикою, мистецтвом, кіно та літературою", – зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея. У цьому контексті він висловив ідею створити в КПІ ім. Ігоря Сікорського Українсько-Корейській центр.
"Як посол Республіки Корея в Україні, я докладатиму всіх зусиль для сприяння двостороннім відносинам, миру в регіоні та процвітання. Ми будемо зростати разом у солідарності з Україною!" – насамкінець запевнив він.
А далі відбулася розмова зі студентами та викладачами, які зібралися того дня в смарт-шелтері НТБ. Запитання слухачів були доволі різноманітними: про те, чи бачить посол Республіки Корея Україну потенційним майбутнім технологічним центром Європи; які пріоритети у партнерстві Кореї та України мають бути ключовими впродовж наступних п'яти років; про те, чи використовує Республіка Корея цифрову дипломатію, тобто просунення своїх національних інтересів, покращення свого впливу та формування позитивного іміджу країни за допомогою цифрових технологій, зокрема й соціальних мереж у публічній дипломатії та інші.
Відповідаючи на перше запитання, Пак Кічанг сказав, що він переконаний у тому, що в України є серйозний потенціал, щоб обійняти роль країни – технологічного лідера Європи, особливо після її входження до Європейського Союзу. Потенціал цей – передусім люди: науковці, інженери, підприємці, що працюють практично в кожній галузі економіки нашої країни.
Що ж до пріоритетів у співпраці держави, яку він представляє, та України, то він визначив три головні напрями: перший – це відновлення та розвиток інфраструктури, оскільки під час повномасштабного вторгнення було пошкоджено та зруйновано багато житлового фонду України й дорожньої, транспортної та енергетичної інфраструктури; другий – реалізація цифрової трансформації, зокрема й у сфері штучного інтелекту та четвертої промислової революції, і третій – освітня та наукова галузі, включаючи розвиток академічної мобільності.
Ну а відповідь на запитання про цифрову дипломатію стало певним логічним завершенням цієї сесії запитань-відповідей. Посол Республіки Корея зауважив, що на відміну від часів Холодної війни сучасна публічна дипломатія стосується всіх людей, включаючи уряди, компанії, народи і всіх людей світу. І додав, що завдяки відкритості своєї політики Україна стала однією з провідних держав світу у використанні інструментів такої дипломатії, й тим само шляхом прямує Південна Корея. "Сучасна дипломатія – це не лише те, чим займаються дипломати та урядовці! – наголосив він. – Це те, в чому можуть брати участь всі люди – від бізнесменів до пересічних громадян".
Після завершення зустрічі з громадою політехніків Пак Кічанг обговорив з керівництвом університету питання подальшого поглиблення співпраці з корейськими університетами та компаніями в сферах ІТ-технологій, енергетики тощо, а також відкриття в КПІ Українсько-Корейського центру як платформи для академічної взаємодії та культурного обміну.
На фото: спільне фото із Пак Кічангом
🇰🇷 Студенти, викладачі та представники адміністрації університету поспілкувалися з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея Паком Кічангом під час відкритої лекції у форматі запитань і відповідей.
📋 На лекції «Korea–Ukraine Partnership: Technology, Innovation, and a Future We Build Together» говорили про досвід Південної Кореї як однієї з найтехнологічніших країн світу та про практики, що можуть бути корисними для України:
🔹 науково-технологічна трансформація як основа розвитку держави;
🔹 роль інженерів, новаторів, технологій, інновацій і реформ у повоєнному відновленні та в періоди криз;
🔹 розбудова технічних і дослідницьких університетів, а також STEM-культури як підґрунтя високотехнологічної держави;
🔹 розвиток промислових технологій і передових галузей — від мікросхем пам’яті та штучного інтелекту до акумуляторів для електромобілів і біотехнологій.🤝 Також відбулася робоча зустріч пана Пака Кічанга з адміністрацією КПІ, на якій ішлося про посилення співпраці з корейськими університетами й компаніями у сферах ІТ, енергетики, зокрема малих модульних реакторів, і фундаментальних досліджень.
Окрему увагу приділили культурним та інституційним ініціативам, як-от створенню Українсько-корейського центру на базі КПІ — платформи для академічної взаємодії та культурного обміну між країнами.