Звіт проректора з міжнародних зв'язків Андрія Шишоліна на засіданні Вченої ради КПІ 15 грудня 2025 року

Звіт проректора з міжнародних зв'язків Андрія Шишоліна на засіданні Вченої ради КПІ 15 грудня 2025 року: "КПІ у світі – світ у КПІ: результати 2025 року. Міжнародна діяльність як частина ДНК сучасного університету".

У ХХІ столітті університети перестали бути локальними освітніми інституціями – вони діють як глобальні учасники науково-освітнього простору. Для Київської політехніки міжнародна діяльність є складовою місії та цінностей університету. Вона створює умови для доступу до сучасних технологій, партнерських мереж і найкращих освітніх практик, розширює можливості академіч­ної мобільності та спільних досліджень.

Сьогодні колектив КПІ ім. Ігоря Сікорського працює у середовищі глибоких трансформацій, спричинених війною, економічною нестабільністю та конкуренцією за ресурси й таланти. У таких умовах інтеграція до європейського освітнього та наукового простору є не лише стратегічним пріоритетом, а й механіз­мом виживання. Євроінтеграційні процеси відкривають доступ до фінансових інструментів і партнерських мереж, без яких неможливо забезпечити розвиток.

У 2025 році Стратегія університету в частині розвитку міжнародної діяльності підтвердила свою ефективність: партнерська мережа охопила понад 30 країн, а обсяг грантового фінансування збільшився майже на 30%. Це свідчить, що міжнародна діяльність – не лише іміджевий фактор, а й реальний інструмент розвитку науки, освіти та економіки.

Ключові дії, що реалізують стратегію розвитку КПІ:

– Участь у програмах Horizon Europe, Erasmus+, DAAD та інших європейських ініціативах.

– Залучення грантів і донорських ресурсів для модернізації лабораторій, цифровізації та підтримки досліджень.

– Розвиток академічної мобільності та програм подвійних дипломів.

– Формування стратегічних партнерств із провідними університетами та глобальними компаніями.

– Інтеграція принципів сталого розвитку у наукову, освітню та управлінську діяльність.

Усього в 2025 році до університету здійснено 93 міжнародні візити представників 23 країн світу. Найбільше делегацій прибуло з Японії (17), США (16), Великобританії (7), Німеччини (5) та Франції (4). Активною залишалася співпраця також із країнами Європейського Союзу, Азії та Близького Сходу.

Кількість візитів іноземних делегацій порівняно з минулим роком збільшилася на 102%, тобто зацікавленість у  розвитку співпраці з нашим закладом у зарубіжних партнерів зростає. Водночас розмаїття країн, представники яких відвідали університет, зро­сло на 35%, тобто розширюється і географія  міжнародних контактів.

У 2025 році КПІ ім. Ігоря Сікорського прийняв також 17 делегацій посольств іноземних держав в Україні з 11 країн, зокрема Японії, Французької Республіки, Угорщини, Азербайджанської Республіки, Китайської Народної Республіки, Італійської Республіки, Че­ської Республіки, Королівства Норвегія, Держави Ізраїль, Чорногорії, Великобританії під орудою їхніх очільників.

Протягом року Київська полі­техніка залишалася активною платформою для міжнародних візитів високого рівня. Отож КПІ відвідали: делегація британських парламентарів, представників Лейбористської партії; Віце­прем'єр-міністр Чеської Республіки та міністр охорони здоров'я Чеської Республіки п. Власті­міл Валек; у травні відбувся візит Його Королівської Високості кронпринца-регента Норвегії Гокона; цікавою подією для студентів університету був візит засновника та генерального директора компанії Axon п. Патріка Сміта; у вересні наш університет приймав лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини проф. Сера Пола Нерса з лекцією "Наука як революція". Також у межах Саміту перших Леді та Джентльменів відбувся відкритий діалог студентів із заступником Міністра науки та вищої освіти Республіки Польща Анджеєм Шептицьким, а також зустріч з делегацією Королівства Данія, результатом якої стало підписання Меморандумів про співпрацю між КПІ та двома провідними вишами Данії – Ольборзьким університетом та Університетом Південної Данії.

Упродовж звітного року результати окремих візитів іноземних делегацій та партнерів були реалізовані в практичній діяльності університету. Зокрема, компанія Nzia Connect Inc. та компанія Simulmedia вручили сертифікати на стипендії для студентів та молодих дослідників університету; компанія Ericsson – впровадили спільну міжнародну програму Ericsson Educate: 5G University для студентів НН ІТС та РТФ; компанія MELEXIS – магістерську програму по мі­кроелектроніці та аналогових схемах; компанія Keysight Technologies – надали обладнання та відкрили лабораторію вимірювань на ФЕЛ; в рамках міжнародного проєкту Ukraine Sustainable Energy Systems за участі Swedish Institute та підтримки IVL (Swedish Environmental Research Institute) була створена віртуальна лабораторія моделювання енергетичних систем.

Загальна кількість оформлених відряджень, стажувань та дистанційних стажувань науково-педагогічних працівників та адміністративного складу університету у 2025 році – 458, з яких відряджень за кордон 248, стажувань – 210.

Упродовж року представники універси­тету здійснили поїздки до понад 30 країн світу. Основними країнами-партнерами, до яких у 2025 році їздили фахів­ці університету, стали: Поль­ща (19%), Німеччина (17%), Чехія (10%) та Франція (9%). Водночас дещо змінився географічний розподіл мо­більності працівників університету. Польща, яка раніше забезпечувала майже третину всіх поїздок, більше не є основною країною призначення, зросла кількість від­ряджень і поїздок на стажування до інших європейських держав, що є свідченням  розширення міжнародних горизонтів та активнішої інтеграції університету в європейський науково-освітній простір.

Серед важливих результатів закордонних відряджень – підписання попередньо узго­джених Практичних домовленостей про співпрацю між КПІ ім. Ігоря Сікорського та МАГАТЕ у сферах ядерної безпеки, виведення з експлуатації ядерних установок, поводження з радіоактивними відходами, роз­витку освітніх програм і підготовки кадрів, а також низки угод щодо поглиблення співпраці з університетами Франції.

У порівнянні з 2024 роком спостерігалося зростання кількості стажувань з виїздом за кордон (на 38%) і зменшення дистанційних форматів. Це свідчить про поступове повернення до повноцінної участі у діяльності міжнародного академічного середовища. Важливою тенденцією стало і збільшення кількості закордонних виїздів чоловіків у межах Європейських програм: ERASMUS+, Horizon Europe, DAAD, що відбуваються на забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України відповідно до міждержавних Угод, які раніше були більш обмежені.

Аналіз розподілу мобільностей НПП за структурними підрозділами університету демонструє значну варіативність активності факультетів і навчально-наукових інститутів. Найбільшу кількість міжнародних поїздок зафіксовано у ФЛ (38), НН ІЕЕ (38), НН ІАТЕ (35) та ФЕА (35). До групи підрозділів із середнім рівнем мобільності належать ФММ (28) та ФСП (28). Загалом структура мобільності відображає різний рівень інтеграції під­розділів у міжнародний простір, яка сприяє налагодженню нових партнерств, участі в міжнародних проєктах і підвищенню міжнародного іміджу університету.

За показниками академічної мобільності здобувачів найбільша активність в межах дистанційної мобільності спостерігається у ФЕА (62 учасники), в межах очної мобільності здобувачів лідерами є ФЛ (43 учас­ники) та ФІОТ (24 учасники). До групи підрозділів із середнім рівнем мобільності здобувачів вищої освіти належать НН ІАТЕ (16), НН ІЕЕ (14) та НН ІПСА (13). Приріст кількості учасників програм академічної мобільності з числа здобувачів у 2025 році склав 28,5%. Загальна кількість учасників за 2025 рік – 298 осіб. Серед них 266 здобувачів перебували у мобільності понад 1 місяць (на 58 осіб більше, ніж  у 2024 році, тобто +28,5%) і 32 – у короткостроковій мобільності. Із загальної кількості учасників програм академічної мобільності 205 здобувачів були представниками інженерних спеціальностей. 

Загальна сума індивідуальних грантів, отриманих учасниками академічної мобільності з числа здобувачів вищої освіти та НПП, у 2025 році становила 43 873 161,08 грн – це на 10 064 700, 98 грн (29,77%) перевищує показники 2024 року.

Кількість угод за програмами академічної мобільності у 2025 році 140 – тобто на 9 угод більше, ніж у 2024 році. Співпраця за програмами академічної мобільності відбувається з університетами-партнерами з 27 країн. Варто відзначити посилення співпраці в рамках внутрішньої мобільності, що підтверджується зростанням кількості відповідних угод з українськими вишами, у тому числі завдяки співпраці в міжнародних проєктах.

Трохи про динаміку грантової активності університету за ключовими програмами – Horizon Europe, Erasmus+ та NATO – у 2023-2025 роках, а також про найбільш активні у підготовці заявок структурні підрозділи.

Ключові тенденції. У 2025 році університет зафіксував істотне зростання кількості заявок майже за всіма програмами.

Horizon Europe: зростання від 38 => 40 => 60 заявок – найвищий показник за три ро­ки. Erasmus+: кількість заявок стабільно збільшується, досягнувши 33 у 2025 році. Програми NATO: зростання вчет­веро за два роки (з 5 => 14 => 21).

Окремо зазначу: 73 заявки університет подав за іншими міжнародними програмами, що демонструє диверсифікацію проєктної активності. На нашу думку, варто й надалі дотримуватися такої тактики.

Лідери за підрозділами.Це ФСП – 22 заявки, НН ІМЗ, НН ІЕЕ, НН ММІ – по 18, ФММ – 17, ФАПІЕ, ФЛ, ФІОТ – від 13 до 12 та низка інших активних підрозділів.

Отож в університеті формується критична маса команд, здатних системно працювати з міжнародними фондами й забезпечу­вати стабільний потік заявок, які можуть трансформуватися у виграні проєкти, тобто отримане фінансування.

Це означає, що ми як університет поступово переходимо від епізодичної (хаотичної) участі у грантах до системної, інституційно сталої грантової роботи.

Зростання кількості заявок – це сигнал про підвищення кількості компетентних команд, розширення партнерських мереж і збільшення довіри міжнародних координаторів. У той же час частина факультетів й інститутів суттєво недовикористовує свій потенціал у мі­жнародних програмах.

Наше завдання бачимо в допомозі цим командам включитися в роботу:

– посилити активність через консультації,

– створювати міжфакультетські групи для спільних заявок,

– забезпечити точкове навчання і су­провід,

– активізувати пошук партнерств та участь у обмінах/візитах.

КПІ може суттєво збільшити кількість виграних проєктів, якщо кожен підрозділ стане хоча б мінімально активним у грантовій роботі.

Загалом, на сьогодні університет реалізує або виграв 67 міжнародних проєктів у провідних програмах ЄС та міжнародних донорів.

Ключові результати:

Horizon Europe – 7 проєктів, включно з участю провідних факультетів (ФІОТ, ФАПІЕ, НН ФТІ, ФММ, НН ІЕЕ, НН ІМЗ ім. Є.О.Патона).

Платформи ЄС – 3 проєкти + 1 TransAC в 2025 році, що розширює співпрацю з європейськими технологічними об'єднаннями.

NATO – 7 проєктів (+3 виграно у 2025 році).

Erasmus K2 – 11 проєктів у партнерстві з університетами ЄС.

DAAD – +5 нових проєктів, що підтвер­джує довіру німецьких партнерів.

UNIDO, SI, УНТЦ та інші програми – ще понад 20 активних проєктів.

Це свідчить про те, що структура проєктного портфеля КПІ охоплює всі ключові міжнародні програми – інженерні, технологічні, соціально-економічні, освітні, науково-дослідні. Університет вже має сформовану екосистему проєктної спроможності, де одночасно працює кілька десятків команд.

Висновок. 2025 рік – рік суттєвого розширення участі КПІ в міжнародних проєктах. Портфель з 67 проєктів – це один із важливих маркерів його міжнародної стійкості та репутації. І це показник, що ми можемо зростати.

Фінансовий рейтинг підрозділів демон­струє як підрозділи не лише виграють проєкти, а й ефективно реалізують їх, виконують зобов'язання та генерують для університету фінансові ресурси. Дані відображають реальні суми, що надійшли на рахунок університету протягом року, і є ключовим індикатором спроможності команд працювати з грантовими ресурсами.

Ключові результати. Лідером року став НН ІМЗ – 10,94 млн грн, що становить більше чверті всіх надходжень. У трійку також увійшли НН ІПСА (4,64 млн грн) та ФЕЛ (4,43 млн грн). Високі результати демон­струють НН ФТІ, ФММ, ФСП, ФАПІЕ та НН ІАТЕ – кожен із підрозділів залучив від 1,7 до 4 млн грн.

Декілька підрозділів (ФПМ, НН ІЕЕ) мають менші надходження, що може вказувати на певну нерівномірність фінансової активності, пов'язану з етапністю проєктів.

Сукупні надходження від міжнародних проєктів у 2025 році становили 39 336 196 грн, що підтверджує зростаючу фінансову результативність університету в міжнародних програмах. Але залишаються й зони для розвитку – низка підрозділів мають значний людський та науковий потенціал, однак поки що недостатньо задіяний у грантовій діяльності.

Лідером залучення фінансових ресурсів від міжнародних освітніх проєктів через Erasmus+, DAAD, навчальні платформи та інші освітні програми є ФСП (2 759 669 грн), який має найбільший обсяг надходжень серед освітніх проєктів. Підрозділ активно працює в Erasmus+ KA2, мобільності, а також у міжнародних освітніх мережах. Також провідні позиції в цьому обіймають:

ХТФ – 1 707 648 грн,

НН ІАТЕ – 1 692 613 грн,

ФЕЛ – 1 331 220 грн.

Середня група:

ФПМ – 223 640 грн.

Є й інші окремі проєкти, але потенціал значно більший, ніж фактичні надходження.

Серед підрозділів, що можуть суттєво під­силити надходження, ФММ – 60 367 грн. Це зо­на для розвитку – особливо з огляду на те, що ФММ успішно працює у наукових грантах.

Надходження від міжнародних наукових проєктів свідчать про реальну фінансову спроможність факультетів працювати у Horizon Europe, NATO, UNIDO, УНТЦ та інших науково-дослідних програмах.

Абсолютний лідер університету тут НН ІМЗ – 10 940 461 грн. Майже 11 млн грн – рекордне надходження, що перевищує результати інших підрозділів у рази. Це результат участі у великих інженерних, матеріалознавчих та технологічних грантах.

Група високої наукової результативності:

НН ІПСА –  4 638 459 грн,

НН ФТІ –  4 064 744 грн,

ФММ –  3 656 535 грн,

ФЕЛ –  3 096 782 грн.

Ці підрозділи демонструють високу якість грантових заявок, широкі партнерські мережі та стабільну реалізацію наукових проєктів.

Середня група:

ФАПІЕ – 2 252 119 грн,

НН ІАТЕ –  362 390 грн,

НН ІЕЕ –  155 172 грн.

Водночас, потужний енергетичний профіль інституту поки що не конвертується у достатній рівень участі в Horizon Europe та аналогічних програмах.

Сьогодні університет підтримує партнерсь­кі зв'язки з 59 країнами світу, що демонструє нашу широку глобальну присутність і відкри­тість до міжнародного академічного простору.

КПІ є учасником 9 міжнародних освітніх і наукових альянсів. Це дозволяє брати участь у спільних дослідницьких проєктах, мобільностях та освітніх ініціативах на європейсь­кому та світовому рівнях.

У 2025 році додався 31 новий університет-партнер, а загальна кількість установ, з якими ми співпрацюємо, перевищує 319. Це охоплює як академічні обміни, так і спільні програми, дослідження та проєкти. Крім того, підписано 32 активні угоди про співробіт­ництво, а загальна кількість укладених угод сягнула понад 154. Це підкреслює сталість і системність нашої співпраці з міжнародними інституціями.

Важливою складовою є партнерство з бізнесом: на сьогодні ми маємо 20 нових іноземних компаній-партнерів. Загалом, у різних форматах – від стажувань і дуальних програм до дослідницьких і технічних проєктів – з КПІ співпрацюють понад 54 міжнародні компанії. Більше всього їх у Європі, однак університет активно працює і з партнерами у Північній Америці та Азії.

У 2025 році корпоративні партнери не лише брали участь у навчальних ініціативах, а й інвестували в обладнання, створення лабораторій, підготовку викладачів і підтримку студентських проєктів:

– Компанія Ericsson долучила викладачів РТФ та НН ІТС до програми Ericsson Educate 5G University, що передбачає 10 навчальних сесій з технологій радіодоступу та 5G Core. Це підсилює компетентності нашого університету у сфері сучасних телекомунікацій.

– На ФЕА відкрито "Віртуальну лабораторію моделювання енергетичних систем", що створило нові можливості для досліджень у галузі енергетики.

– Спільний проєкт університету з Cognitive Research Labs в рамках UNIDO надав можливість отримати обладнання на 58 100 $. Це приклад застосування інженерних компетенцій науковців КПІ у вирішенні критичних безпекових задач.

– Також від компанії NZIA РТФ отримав телекомунікаційне обладнання на 28 000 $ для роботи з бездротовими технологіями, а також фінансування стипендій для студентів.

– Постійний партнер Huawei доукомп­лектував обладнанням лабораторію Digital Power Lab на ФЕА.

– НН ІЕЕ отримав обладнання на 38 000 $ у межах програми енергетичної безпеки ESP. Це підсилює інфраструктурну спроможність університету та підтримує підготовку фахівців у сфері енергетики.

– Компанія Simulmedia – для студентів ФПМ запустила стипендіальну програму обсягом 12 000 $, спрямовану на підтримку науково-дослідної роботи у сферах, що відповідають пріоритетам компанії. Це яскравий приклад персоналізованих інвестицій у таланти.

– У рамках співпраці з GIZ Центр декарбонізації енергетики НН ІАТЕ отримав вимі­рювальне обладнання на 422 962 грн, що дозволяє розширити експериментальну базу в аналізі енергоефективності та низьковугле­цевих технологій.

– Від Keysight Technologies ФЕЛ отримав сучасне обладнання на 4,3 млн грн для лабораторії електричних кіл та силової електроні­ки. Це одне із найбільших вкладень у технічну інфраструктуру факультету.

Таким чином, корпоративні та інституційні партнери стають важливою частиною розвитку КПІ: вони інвестують у лабораторії, підтримують студентів, допомагають викладачам опановувати нові технології та інтегрують університет у глобальні інноваційні екосистеми.

КПІ активно інтегрується в європейський освітній простір через участь у провідних університетських альянсах та асоціаціях. Завдяки цьому в 2025 році налагоджено партнерські відносини з 31 університетом. На сьогодні загальна чисельність партнер­ських зв'язків зі ЗВО склала близько 300 партнерів.

Членство у таких престижних мережах, як CESAER, T.I.M.E та ATHENA дає можливість глобального позиціонування нашого університету, підвищує його міжнародний рейтинг та впізнаваність.

Упродовж року завдяки щорічному фінансуванню від CESAER представники КПІ ім. Ігоря Сікорського активно долучалися до роботи тематичних груп університетської мережі CESAER, забезпечуючи участь університету в обговоренні стратегічних питань розвитку європейської вищої освіти та науки. Участь у цих групах відкриває для КПІ доступ до найкращих європейських практик фінансового менеджменту університетів, дозволяє залучатися до розроблення нових підходів до фінансування науки та інновацій, а також дає можливість просувати інтереси КПІ у формуванні рекомендацій щодо фінансової стійкості університетів-членів CESAER.

У травні, під час зустрічі робочої групи "Людські ресурси" в Лісабоні, деканка ФММ М.О.Кравченко презентувала кейс КПІ щодо дослідницьких кар'єр і якості академічних посад, а також представила аналітичне до­слі­дження про людські ресурси університету.

У жовтні на щорічних зборах Генеральної Асамблеї КПІ представив ректор. Це дало можливість обговорити пріоритети розвитку університетської мережі, представити позицію КПІ у стратегічних питаннях STEM-освіти, а також долучитися до конференції, присвяченої транскордонній співпраці та інноваціям у підготовці фахівців для високотехнологічних галузей.

Альянс ATHENA формувався і продовжує розвиватися за допомогою підходів "знизу вгору", в яких ініціативи студентства, внески дослідницьких груп, кафедр і зовнішніх зацікавлених сторін живлять глобальну екосистему Університету ATHENA. Зокрема це віддзеркалено у створюваній нині  інтер­активній платформі "Shared Resources Directory ATHENA", що сприятиме поглибленню взаємодії між університетами-партнерами.

КПІ залучено до кількох напрямів діяльності альянсу щодо формування та реалізації спільних стратегій розвитку вищої освіти, досліджень та інновацій. Також викладачі КПІ долучилися до COIL та стали учасниками серії онлайн наукових колоквіумів і лекцій ATHENATalks 2024-2025.

Представники Студради взяли участь у міжнародній ініціативі BIP – змішаній інтенсивній програмі, де вони представили укра­їнське студентство,  розповіли про сучасні виклики, з якими воно зустрілося, й отримали цінний досвід розбудови студентських організацій.

За ініціативи ректора Віль­нюського технічного університету ім. Гедимінаса проф. Клюкаса університети-партнери ATHENA зібрали та направили 12 280 євро на відновлення Спорткомплексу КПІ.

У рамках асоціації T.I.M.E. представники НН ММІ спільно з партнерами реалізували проєкт "Створення дистанційних лаборато­рій з фокусом на Україну". У подальшому це сприятиме підвищенню стійкості та якості інженерної освіти за допомогою впровадження цифрового навчання та розвитку міжнародної співпраці, що забезпечують доступ здобувачів вищої освіти до практичних занять незалежно від місць їхнього перебування.

Також КПІ бере участь у IREG Obser­vatory on Academic Ranking and Excellence – глобальній організації, що визначає стандарти академічних рейтингів і сприяє поширенню принципів прозорості та академічної досконалості.

Загальний обсяг надходжень, які наш університет отримав завдяки участі в між­народних проєктах, партнерствах і взаємодії з іноземними стейкхолдерами, перевищив 57 млн грн. Це важливий показник, який демонструє: КПІ попри війну залишається затребуваним у світі партнером.

– Міжнародні наукові проєкти принесли 55% від загальної суми (31,86 млн грн). Це найбільша частка. І це демонструє, що наша наукова школа конкурентна, що партнери довіряють нам реалізацію технологічних і дослідницьких рішень.

– Ці кошти дозволяють фінансувати лабораторії та обладнання, підтримувати участь наших науковців у міжнародних консорціумах тощо.

– Освітні міжнародні проєкти – 7,77 млн грн (13%). Ці проєкти відкривають студентам і викладачам можливості для оновлення освітніх програм відповідно до європейських стандартів, участі у міжнародних тренінгах і навчальних інтенсивних програмах.

– Обладнання – 11,48 млн грн (20%). Це кошти, які не заходять на рахунок КПІ, але є одним із ключових результатів міжнародної співпраці: університет отримує сучасну техніку та обладнання, доступ до яких ми б власним коштом забезпечити не могли. Фактично це пряме інвестування партнерів у розвиток нашої наукової інфраструктури.

– Надходження від іноземних студентів – 2,61 млн грн. Ми у складних умовах поступово відновлюємо цей напрям. Це важливо не лише з фінансової точки зору – це про імідж університету як відкритої, міжнародної академічної спільноти.

– Благодійна допомога партнерів становила майже 803 тис. грн. Надходження можливо невеликі, але вони забезпечують гнучкість і дозволяють реагувати на поточні потреби університету.

Отже міжнародна діяльність перестає бути лише іміджевою. Вона стає реальним фінансовим інструментом розвитку університету. Внесок у міжнародні наукові та освітні проєкти повертається до нас у ви­гляді обладнання, ресурсів, партнерств, можливостей для студентів і викладачів. А це, у свою чергу, формує основу для наступних етапів: створення сильних міжнародних консорціумів, розширення участі в міжнародних програмах, підвищення ролі КПІ в європейському освітньому просторі.

У порівнянні з минулим роком, станом на 01.11.2024 в КПІ ім. Ігоря Сікорського навчалося 233 іноземних здобувачі, зокрема:

– Бакалаври (денна форма) – 98 осіб;

– Магістри (денна форма) – 86 осіб;

– Аспіранти (PhD) – 35 осіб;

– Заочна форма: бакалавр – 1, PhD – 5;

– Підготовче відділення – 8 слухачів.

На 01.12.2025 контингент скоротився до 141 особи, з них:

– Бакалаври (денна форма) – 64 (зменшення на 34,7%);

– Магістри (денна форма) – 37 (зменшення на 58%);

– PhD (денна форма) – 33 (зменшення на 5,7%);

– Заочна форма: бакалавр – 1 (без змін), PhD – 4 (зменшення на 20%);

– Підготовче відділення – 2 слухачі.

Загальне скорочення на 39,5% пояснюється низкою факторів:

1. Безпековий ризик – триваюча військова агресія рф залишається головним стримуючим чинником для вступників та їхніх родин.

2. Невизнання онлайн-освіти низкою країн (Китай, Туреччина, Нігерія, Єгипет тощо), що обмежує можливості дистанційного навчання.

3. Адміністративні обмеження – відхилення заяв на вступ органами влади України для окремих країн.

Cкорочення контингенту створює певну загрозу фінансовій стабільності та міжнародному іміджу університету. Водночас відносно невелике зниження кількості аспірантів свідчить про стійкий інтерес до наукових програм.

Попри загальне скорочення контингенту, вступна кампанія 2025 року демонструє позитивну динаміку:

Всього зараховано – 53 іноземних здобувачі (+23% до 2024 року);

Бакалаври – 19 (зростання на 35,7%);

Магістри – 23 (зростання на 43,8%);

PhD – 9 (зростання на 80%);

Підготовче відділення – 2 (зменшення на 75%).

Сформовано англомовні групи бакалаврів на ФПМ та НН ММІ, магістрів на НН ІМЗ, НН ІЕЕ, ФММ, ФПМ, НН ІАТ, ФБМІ. У НН ІЕЕ та на ФІОТ іноземних студентів залучено до україномовних груп.

Це вказує на високий попит на IT-спе­ціальності, комп'ютерні науки, інженерні спеціальності, а також на бізнес-спеціальності та спеціальності у галузях медичних технологій і біоінженерії.

Здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти (PhD) зараховано в НН ІЕЕ, НН ММІ, на ФММ, ФЕЛ, ФБТ, ФСП за широким спектром наукових напрямів – від енергетики та інженерії до філософії та менеджменту.

Усе це є свідченням підвищення ефективності заходів з набору команди ЦМО і відповідних таргетованих комунікацій.

Серед 141 іноземця-здобувача вищої осві­ти в КПІ ім. Ігоря Сікорського в Україні перебувають громадяни таких країн: Австралія – 1 (ФММ), Азербайджан – 2 (ФММ), Еквадор – 4 (НН ІЕЕ, ФММ), Єгипет – 3 (ФПМ), Індія – 2 (НН ММІ, ФПМ), Ізраїль – 1 (ФІОТ), Казахстан – 3 (НН ІПСА, ФММ, ФЛ), Китай – 16 (НН ММІ, НН ІЕЕ, ФПМ, ФБМІ, НН ІМЗ, ФММ, ФСП), Лівія – 1 (ФПМ), Пакистан – 2 (НН ІМЗ, ФПМ), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії – 1 (ФІОТ), США – 1 (НН ІПСА), Туреччина – 5 (ФПМ, ФІОТ, НН ММІ).

Станом на 01.12.2025 в КПІ ім. Ігоря Сі­корського навчалися 44 громадянина країн-членів ОЕСР – Австралії, Ізраїлю, Іспанії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США, Туреччини. Але на початок 2025 року в університеті навчалось 52 іноземних студенти з таких країн, тобто маємо зниження кількості таких здобувачів на 15%.

Загалом, станом на початок 2026 р., порівняно з 2025 р., кількість здобувачів вищої освіти з числа іноземних громадян зменшилася на 92 особи, або на 39,5%.

Нині серед здобувачів вищої освіти, що є іноземними громадянами, навчаються:

– НН ІАТ за ОПП бакалавра "Інженерія авіаційних та ракетно-космічних систем" – 12 здобувачів (Туреччина); за ОПП магістра "Літаки і вертольоти" – 1 особа (Китай).

– НН ІАТЕ за ОПП магістра "Цифрові технології в енергетиці" – 1 людина (Китай).

–  НН ІЕЕ за ОПП бакалавра "Інжиніринг інтелектуальних електротехнічних та меха­тронних комплексів" – 2 здобувачі (Туреччина, Еквадор), за ОПП магістра "Інжиніринг інтелектуальних електротехнічних та меха­тронних комплексів" – 5 здобувачів (Китай).

– НН ІМЗ ім. Є.О. Патона за ОПП бакалавра "Інжиніринг та комп'ютерне моделювання в матеріалознавстві" – 1 здобувач, за ОПП магістра "Інжиніринг та комп'ютерне моделювання в матеріалознавстві" – 2 здобувачі (Китай, Пакистан).

– НН ІПСА за ОПП бакалавра "Системи і методи штучного інтелекту" – 2 здобувачі (США, Казахстан).

– НН ММІ за ОПП бакалавра "Технології виробництва літальних апаратів" – 5 людей (Туреччина, Нігерія, Індія).

– ФБМІ за ОПП магістра "Медична інженерія" – 4 особи (Китай, Йорданія, Лівія), за ОПП магістра "Фізична терапія" – 1 (Китай).

– ФІОТ за ОПП бакалавра "Інженерія програмного забезпечення інформаційних систем" – 3 здобувачі (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Іспанія), за ОПП бакалавра "Інформаційне забезпечення робототехнічних систем" – 1 особа (Ізраїль), за ОПП "Комп'ютерні системи та мережі" – також 1 особа (Туреччина).

– ФММ за ОПП "Міжнародна економіка" – 2 особи (Азербайджан, Еквадор), за ОПП "Промисловий маркетинг" – 1 здобувач (Казахстан), за ОПП магістра "Менеджмент міжнародного бізнесу" – 3 (Азербайджан, Австралія, Китай), за ОПП магістра "Менеджмент і бізнес-адміністрування" – 6 осіб (Еквадор, Єгипет, Китай, В'єтнам, Азербайджан).

– ФЛ за ОПП магістра "Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська" – 1 здобувач (Казахстан).

– ФСП за ОПП бакалавра "Врегулювання конфліктів та медіація" – 1 особа (Китай).

– ФПМ за ОПП бакалавра "Інженерія програмного забезпечення мультимедійних та інформаційно-пошукових систем" – 35 молодих людей (Казахстан, Єгипет, Туреччина, Китай, США, Пакистан, Азербай­джан), за ОПП магістра "Інженерія програмного забезпечення мультимедійних та інформаційно-пошукових систем" – 12 осіб (Китай, Туреччина, Індія, Лаос).

Зосередження більшої кількості здобувачів на ІТ-, інженерних спеціальностях та за напрямом менеджменту й маркетингу свідчить про конкурентні переваги університету в цих галузях.

У 2025 році КПІ ім. Ігоря Сікорського підтвердив статус одного з провідних університетів України та зміцнив свої позиції у глобальному академічному просторі. У рейтингу QS World University Rankings 2026 університет утримався у групі 801-850, уже третій рік поспіль входячи до трійки лідерів серед українських університетів. Загалом до рейтингу увійшли десять ЗВО України, і КПІ традиційно посів третю позицію, поступившись лише КНУ ім. Тараса Шевченка та ХНУ ім. В. Каразіна.

Попри стабільність у загальному діапазоні, КПІ продемонстрував позитивну динаміку за індикаторами, що відображають зв'язок університету з ринком праці. Показник Employment Outcomes зріс із 539 до 355 місця, а Employer Reputation – із 297 до 261 місця. Це свідчить про підвищення конкуренто­спроможності випускників КПІ та зміцнення довіри роботодавців до якості підготовки фахівців.

У рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2026 КПІ зберіг позицію 1501+, при цьому продемонструвавши зростання за низкою ключових метрик. Поліпшилися показники PhD-навантаження та співвідношення аспірантів до викладачів, зросли дослідницькі ресурси й репутація у сфері досліджень. Підвищено показники впливу цитувань, доходів від індустрії та показники міжнародності – включно з часткою іноземного персоналу, мобільністю студентів і рівнем міжнародного співавторства. Це результат системної роботи наукових шкіл та активних партнерств університету.

Важливим компонентом зміцнення між­народної репутації стали організаційні та нормативні заходи. Торік було ухвалено рішення Адміністративної ради щодо комплексного аналізу участі КПІ у світових рейтингах, видано низку розпоряджень і наказів для забез­печення якісного збору даних за вимогами QS та THE. Посилено взаємодію з факультетами та інститутами з питань публікаційної активності, налагоджено регулярні комунікації з академічними експертами та роботодавцями, зокрема через інформаційні дай­джести та публікації на платформі QS GEN.

2025 рік став знаковим для КПІ ім. Ігоря Сікорського в контексті зміцнення міжнародної репутації у сфері сталого розвитку та міждисциплінарної науки. Зростання кількості українських університетів у глобальних рейтингах та посилення уваги світової спільноти до Цілей сталого розвитку створили для нас серйозні можливості.

Цьогоріч у Times Higher Education Impact Rankings взяли участь 2526 університетів із 130 країн світу – найбільша кількість за всю історію дослідження. Україна також продемонструвала найвищу активність – у рейтингу представлено вже 55 університетів. На цьому тлі КПІ ім. Ігоря Сікорського здійснив суттєвий прорив, піднявшись із діапазону 1500+ до групи 1001-1500. Це – результат інтеграції принципів сталості в усі види нашої діяльності та у взаємодію з міжнародними партнерами.

Найвагоміші досягнення наш університет продемонстрував за Ціллю 7 – "Доступна та чиста енергія", увійшовши до групи 301-400 кращих університетів світу. Значні результати також зафіксовано за ЦСР 6, 14, 15 та 17 – у всіх цих напрямах КПІ потрапив до групи 401-600. Особливо слід відзначити стрімке зростання за ЦСР 17 – "Партнерство заради сталого розвитку". Тут університет піднявся з діапазону 1001-1500 до 401-600, що свідчить про посилення міжнародної співпраці, багаторівневих партнерств і залучення університету до глобальних ініціатив.

Паралельно КПІ ім. Ігоря Сікорського продемонстрував значні успіхи в рейтингу QS Sustainability 2026. У світовому вимірі ми піднялися до 970-го місця, тоді як торік були в групі 1141-1160. У Європі університет посів 362-ге місце, покращивши результат на 60 позицій. В Україні КПІ піднявся на 3-тє місце серед 18 університетів, зміцнивши свої позиції у сфері сталого розвитку, екологічної відповідальності, соціального впливу та етичного врядування.

Не менш важливими є результати університету в спеціалізованих рейтингах. У Times Higher Education Interdisciplinary Science Rankings 2026 КПІ увійшов до групи 601-800 серед 1200+ університетів світу і посів 3-тє місце серед українських університетів. Це підкреслює високий рівень наших міждисциплінарних досліджень і потенціал розвитку наукових шкіл.

У рейтингу QS World University Rankings: Europe 2025 КПІ обійняв 306-те місце серед 684 університетів Європи та 22-ге місце серед університетів Східної Європи.

Також варто зупинитися на одному з найбільш показових напрямів – предметних рейтингах, які відображають значення університету в конкретних галузях науки та технологій.

У рейтингу QS World University Rankings by Subject 2025: Engineering & Technology КПІ посів 380-те місце у світі – перше з-поміж українських університетів. До цього престижного рейтингу увійшли лише два ЗВО України, і саме КПІ очолив національний список. Це потужний сигнал міжнародній академічній спільноті щодо якості інженерної освіти та наукових досліджень університету.

За окремими інженерними напрямами університет також продемонстрував надзвичайно високі результати:

– Electrical & Electronic Engineering – діапазон 401-450 у світі, 1-ше місце в Україні (КПІ – єдиний український університет у рейтингу).

– Computer Science & Information Systems – 451-500 у світі, університет ділить 1-2-ге місце серед 5-ти українських університетів.

– Mechanical, Aeronautical & Manu­facturing Engineering – 351-400 у світі, 1-ше місце серед 3-х українських університетів.

– Engineering-Chemical – 401-450 у світі, КПІ знову є єдиним університетом України, представленим за цим напрямом.

Суттєві результати демонструємо й у категорії Natural Sciences:

– Materials Science – 401-550 у світі, 1-2-ге місце в Україні.

– Physics & Astronomy – 601-675 у світі, 3-тє місце серед українських ЗВО.

У категорії Social Sciences & Management університет упевнено представлений у галузі економіки:

– Economics & Econometrics – 551-700 у світі, позиція 2-5 серед українських універ­ситетів.

Таке представлення у предметних рейтингах QS підтверджує сильні сторони КПІ – передові інженерні школи, потужні науково-технічні напрями, розвиток ІТ-компетентностей і зростання соціально-наукових до­сліджень. Це також демонструє системну роботу факультетів та наукових колективів, які забезпечують впізнаваність університету в глобальному контексті.

Висновок. 2025 рік підтвердив зміцнення глобальних позицій КПІ та здатність університету системно адаптуватися до світових вимог, демонструючи покращення ключових показників і зростання довіри міжнародної спільноти. Це стало можливо завдяки спільній роботі всієї університетської команди та її орієнтації на інновації, сталість і міжнародне партнерство.

– Робота з академічними експертами та експертами від роботодавців: охоплено близько 2500 експертів, яким надіслані дайджести Kyiv Polytechnic Newsletter про досягнення КПІ. Всього надіслано 16 дайджестів (в середньому 1 раз на 3 тижні)

– Опубліковано 30 статей про досягнення КПІ в 2025 році у всесвітньому інформаційному ресурсі світового рейтингу Quacquarelli Symonds – журналі QS GEN (Global Education News). Цільова аудиторія журналів QS (включно із платформою QS-GEN) ~ 80 000 освітніх лідерів і професіоналів вищої освіти зі 104 локацій світу.

У 2025 році в Українсько-Японському центрі було проведено 25 заходів, 10 виставок. Кількість відвідувачів культурних курсів – 250 осіб, мовних курсів – 300 осіб.

Кваліфікаційний іспит з японської мови JLPT з 2023 року проводиться в стінах КПІ ім. Ігоря Сікорського на початку грудня і організовується Японською Фундацією, КПІ ім. Ігоря Сікорського та Українсько-Японським центром КПІ ім. Ігоря Сікорського. У 2025 році кількість учасників збіль­шилася на 25,5% в порівнянні з 2024 роком – з 192 до 241 учасника.

За звітний період Українсько-Японський центр провів 2 великих заходи за підтримки Посольства Японії в Україні – щорічний фестиваль "Японська осінь", який в 2025 році відвідало близько 10 000 гостей, та демонстрацію   японських традиційних мистецтв "Коморебі", де викладачі та слухачі курсів Україн­сько-Японського центру показали свою майстерність володіння японськими мис­тецтвами.

Серед інших заходів можна виділити візит професора Дослідницького центру передових наук і технологій Токійського університету Норіто Кунісуе, який займається дослі­дженнями, пов'язаними з перспективами російсько-української війни, станом відбудови тощо. Та візит автора проєкту "Free Onigiri project" – підприємця Сакамото Хікоемона, який провів майстер-клас з виготовлення оніґірі для більше ніж сотні людей.

Різноманітні заходи також проводяться для дітей: свято ляльок "Хінамацурі", свято завершення навчального року тощо. 

Українсько-Японський центр бере активну участь й у волонтерській діяльності. Було організовано благодійний турнір з ґо "Ханамі", під час якого вдалося зібрати 26 100 грн на FPV-дрони для ББПС "Булава" 72 бригади. Працівник Центру Хітоші Накамура від­відав бібліотеку міста Запоріжжя і провів майстер-класи з японських мистецтв. Також за сприяння Українсько-Японського центру японські волонтери відвідали Київську обласну дитячу лікарню та військовий шпиталь "Центр ментального здоров'я". Піаніст-віртуоз Темпей Накамура виступив з концертом, під час якого було зібрано 55 238,12 грн для Благодійного фонду підтримки Збройних Сил України "Київський політехнік".

Серед інших заходів – організація японської літньої школи спільно з Профкомом КПІ ім. Ігоря Сікорського, організація візитів японських делегацій, а також проведення різноманітних виставок.

Підсумки 2025 року та прогноз міжнародної діяльності на 2026

2025 рік став для КПІ ім. Ігоря Сікорського показовим з точки зору  нашої здатності зберігати повноцінну участь у міжнародному академічному житті й утримувати позицію відкритого наукового та освітнього центру навіть у контексті обмежень, спричинених воєнною ситуацією в країні. Упродовж року університет продовжив розширювати співпрацю з іноземними партнерами, під­тримував активну участь у європейських науково-освітніх програмах, зокрема Erasmus+ та Horizon Europe, працював над зміцненням спільних дослідницьких проєк­тів, нарощував грантову активність і одночасно утримував інтерес іноземних студентів до освітніх можливостей. Сформовано систему міжнародних зв'язків, розвиток англомовних програм, стабільність комунікацій з університетами Азії та ЄС. Поступ у сферах пуб­лікаційної активності та рейтингування підтверджують, що КПІ продовжує відігравати помітну роль у міжнародному просторі вищої освіти та науки.

Міжнародна діяльність університету протягом року характеризувалася не лише збереженням партнерських угод, але й формуванням комплексного підходу до їхньої реалізації. Співпраця розгорталася як у форматі мобільності, так і через дистанційні форми викладання та досліджень, що стало особливо важливим на тлі складнощів із перетином кордонів і необхідністю забезпечення безперервності навчального та наукового процесів. Саме поєднання класичних і  цифрових інструментів дозволило університету досягти збалансованості міжнародної взаємодії, а також підготувати основу для подальшого розвитку навіть за умов обмеженого фізичного перемі­щення студентів і викладачів.

Прогноз розвитку на 2026 рік базується на припущенні, що війна, попри свою тривалість, не обмежуватиме можливостей КПІ здійснювати міжнародну діяльність, а спрямовуватиме її у бік більш адаптивних і технологічно гнучких моделей. Університет і надалі підтримуватиме широку географію партнерств, водночас працюючи над поглибленням змісту співпраці від коротко­строкових наукових стажувань до інтенсивних шкіл, викладацьких обмінів і спільних міждисциплінарних досліджень. Віртуальні формати мобільності, які продемонстрували тенденцію до зниження на тлі зростаючої фізичної мобільності у 2025 році, з великою ймовірністю зберігатимуть значення у 2026-му, проте не як заміна класичним академічним обмінам, а як інструмент їх масштабування.

У контексті залучення іноземних студентів очікується стабілізація показника на рівні близько двох сотень осіб із перевагою дистанційного навчання, однак із можливістю інтегрування очних модулів. Це може покращити якість взаємодії та підвищити зацікавленість у продовженні навчання в Україні після завершення війни.

Грантова діяльність у 2026 році, ймовірно, демонструватиме зростання як у кількості поданих заявок, так і в частці проєктів, що отримають фінансування. Поступове збі­льшення результативних заявок у рамках Horizon Europe, Erasmus+ та інших міжнародних програм має стати одним із ключових джерел забезпечення університету зовніш­німи ресурсами, включно з можливістю фінансування дослідницького обладнання, підтримки молодих учених і створення віртуальних лабораторій. Окремо варто зазначити, що розвиток дистанційних наукових кооперацій може стати передумовою для створення двох-трьох міжнародних лабораторій, орієнтованих на дослідження у сферах цифрових технологій, енергетики, кібербезпеки та відбудови інфраструктури.

Розглядаючи перспективи університету з позицій подальшого зміцнення, важливо звернути увагу на кілька напрямів, що вже проявили себе, але потребують системного посилення. Мова про:

–  підтримку молодих науковців, які є ключовим ресурсом і водночас найбільш вразливою групою у глобальній конкуренції за кадри;

– розвиток цифрової інфраструктури, що має забезпечити комплексну підтримку онлайн-освіти, віртуальної мобільності та міжнародних дослідницьких ініціатив;

– формування міжфакультетських команд, здатних брати участь у масштабних грантових заявках і проєктах, що охоплюють не окремі дисципліни, а комплексні технічні, гуманітарні та інженерні рішення;

– підвищення публікаційної активності університету, яке є інструментом не лише покращення рейтингів, але й формування міжнародної наукової репутації. Залучення співавторів із міжнародних партнерських університетів, стимулювання публікацій у відкритому доступі, підтримка інституційних наукових шкіл і розширення редакційної присутності в авторитетних виданнях здатні забезпечити КПІ не тільки стабільне повернення до QS Top 1000, але й подальше покращення позицій у світових індексах;

– перспективним напрямом є комерціалізація досліджень, розвиток стартап-екосистеми, інтенсифікація роботи із захисту інтелектуальної власності та розбудова співпраці з промисловими партнерами України й інших держав. Потенціал КПІ у технологічних напрямах, включно з оборонними, енергетичними та медико-інженерними, заслуговує на особливу увагу, оскільки може стати основою для сильних міжнародних консорціумів, здатних не лише генерувати наукову новизну, але й створювати практичні рішення для держави та ринку.

Отож 2025 рік став етапом закріплення позицій КПІ у міжнародному просторі, а рік 2026 може стати періодом поступового розширення присутності, підсилення мобільності, формування дослідницьких команд і впровадження нових форматів співпраці. Подальший розвиток університету вимагатиме системних управлінських рішень, інвестицій у науку, підтримки кадрового потенціалу та модернізації цифрових платформ. Однак перспективи, що відкриваються, демонструють, що КПІ має передумови не лише для збереження досягнутого, але й для поступального росту, особливо у напрямі міжнародних досліджень, технологічних проєктів і глобальної освітньої присутності.

Це твердження спирається на фактичну динаміку розвитку університету. Ключове питання нині полягає не в тому, чи здатен КПІ утримувати міжнародну активність, а в тому, який масштаб можливо забезпечити за умови цілеспрямованого інституційного руху вперед.

У ширшому контексті теми "КПІ у світі – світ у КПІ" результати 2025 року переконливо демонструють, що університет не обмежується роллю учасника міжнародних академічних процесів, а послідовно формує власну присутність у глобальному освітньо-науковому просторі. Зміцнення партнерських зв'язків, активне залучення до міжнародних дослідницьких програм, зростання репутаційної впізнаваності та розширення взаємодії з інституціями різних регіонів сві­ту засвідчують, що КПІ, попри складні внутрішні умови, зберігає здатність репрезентувати українську науку на рівні міжнародних інституцій і одночасно розвивати моделі співпраці, що відповідають сучасним глобальним тенденціям.

Водночас "світ у КПІ" – це не лише присутність іноземних студентів, партнерських університетів чи делегацій. Йдеться про інте­грацію міжнародного досвіду в повсякденну роботу університету: у навчальні плани, наукові методології, стандарти досліджень, підходи до управління наукою, цифрові й освітні технології. Поступове залучення світових практик, а також відкритість університету до партнерств на основі спільних цінностей та інтересів створюють передумови для формування середовища, у якому КПІ виступає не лише отримувачем зовнішнього досвіду, але й ініціатором власних ідей і рішень, здатних зацікавити міжнародну спільноту.

У цій подвійній взаємодії – коли КПІ утверджується у світовому просторі, а світ дедалі виразніше входить у КПІ через партнерства, дослідження та співпрацю – формується стратегічний напрям розвитку університету на найближчі роки. І саме він визначатиме масштаб і якість нашої міжнародної присутності, а також здатність університету робити внесок у глобальну науку та освіту в умовах, які потребують рішучості, гнучкості й далекоглядності.