17 січня виповнилося 100 років від дня народження визначного українського науковця у галузі технології машинобудування, заслуженого працівника освіти України, доктора технічних наук, професора, автора близько 300 наукових праць та винаходів Володимира Васильовича Хільчевського.
📰
Все трудове життя Володимира Васильовича було пов'язане з нашим університетом. Після повернення з фронту і тривалого лікування він у 1946 році вступив на механічний факультет КПІ (спеціальність "Автомобілі і трактори") і за п'ять років по тому успішно його закінчив. До речі, в газеті "За радянського інженера" №25 (95) від 29 червня 1951 р. розміщено фотографію, де на фоні головного корпусу стоять випускники КПІ, які на відмінно захистили дипломні проєкти. Після одержання диплома з відзнакою він вступив до аспірантури на кафедру опору матеріалів, і у науку його повів майбутній академік зі світовим ім'ям Георгій Степанович Писаренко.
Творча наукова діяльність В.В. Хільчевського в КПІ розпочалась після дострокового захисту в 1954 році кандидатської дисертації. У 1970-му він захистив і докторську. Обидві були підготовлені під керівництвом Г.С.Писаренка. Напрям наукової діяльності Володимира Хільчевського – дослідження дисипації енергії при складних коливаннях систем та створення нових прогресивних технологій.
З 1959 по 1961 рік В.В. Хільчевський завідував кафедрою опору матеріалів КПІ і вісімнадцять років очолював кафедру матеріалознавства і технології конструкційних матеріалів (1973-1991). Крім того, понад тридцять років він завідував підготовчим відділенням, багато зусиль доклав до організації філій КПІ в Чернігові та Житомирі. Володимира Васильовича було обрано академіком Академії інженерних наук, він написав близько 300 наукових праць, у тому числі 5 монографій, 3 підручники, науково-популярну книгу, й упорядкував російсько-український словник з машинознавства та загального машинобудування. Його ратна і мирна праця були пошановані почесними званнями та численними державними нагородами.
По справах і честь. Виставка "Наукова спадщина В.В. Хільчевського" в НТБ
У день відзначення столітнього ювілею доктора технічних наук, завідувача кафедри опору матеріалів, а згодом – кафедри матеріалознавства і технології конструкційних матеріалів Володимира Хільчевського 17 січня у залі 3.5 Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрито книжкову виставку "Наукова спадщина Володимира Хільчевського".
📰
Як нагадала у вітальному слові до присутніх директорка НТБ ім. Г.Денисенка Євгенія Кулик, за давньою традицією у книгозбірні відзначають імена відомих вчених КПІ, які зробили значний внесок у вітчизняну науку. Ім'я відомого вченого, заслуженого діяча науки і техніки України, заслуженого працівника народної освіти України, академіка Академії інженерних наук України, члена Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, професора, доктора технічних наук, заслуженого професора КПІ ім. Ігоря Сікорського Володимира Васильовича Хільчевського – серед них.
В експозиції, що демонструватиметься протягом наступних місяців, представлено наукові праці вченого, навчальні посібники, патенти, книга спогадів В. Хільчевського "Від солдата до академіка" з автографом автора. У творчому доробку вченого – близько 300 наукових авторських і співавторських праць та винаходів.
Спогади В. Хільчевського "Від солдата до академіка", які він видав у 80 років, переносять читача в молодість Володимира Хільчевського, яка припала на Другу світову війну. Вісімнадцятирічний юнак з Бахмача як рядовий солдат-зв'язківець 112-ї стрілецької Рильсько-Коростенської дивізії брав участь у боях на Букринському плацдармі, у звільненні від нацистських загарбників Коростеня, Києва, Рівного, Жовкви та інших українських міст і містечок. Далі – участь у визволенні польських земель, форсування Вісли (Сандомирський плацдарм) і Одеру під Бреслау (нині Вроцлав), де дістав важке поранення. Він запам'ятав майже кожну мить своєї півторарічної участі у боях і понад річного перебування у військових шпиталях і розповів про них у першій частині спогадів "Я і війна". Другу половину книги – "Я і КПІ" – Володимир Васильович присвятив Альма-матер. Світи мрій та наукових пошуків спочатку студента, а згодом – аспіранта, викладача, доцента, професора, академіка – на кожній сторінці. І кожна сторінка – це вікно у незвіданий світ, де читач може стати свідком найцікавіших історій та знайти відповіді на питання, які завжди цікавлять уяву допитливих любителів вітчизняної науки. Є цікаві сторінки, що корисні для києвознавців.
"Свої спогади писав, не використовуючи архівні документи, писав про те, що зберегла пам'ять, і так, як вона зберегла. Назву спогадами, а роздумує нехай читач, – зазначав у передньому слові книги її автор … – Якщо мати на увазі, що працюю в КПІ більше 50 років, і щороку проходило "через мої руки" у середньому приблизно 400 осіб, то десь по світу розсіяно їх більше 20 тисяч"…Чимала аудиторія, чи не так?
В.Хільчевський згадував: "Моя діяльність в інституті була різноманітною. А точніше – комплексною: організаційна, викладацька, наукова, методична, виховна – приблизно у рівних співвідношеннях". Мова про завідування кафедрами опору матеріалів, згодом – кафедрою технології конструкційних матеріалів, а за сумісництвом – підготовчим відділенням тогочасного КПІ, яке протягом довгого часу було базовим в Україні, адже щорічний набір до нього сягав 550 слухачів.
На відкриття виставки завітали голова Вченої ради університету академік НАН України Михайло Ільченко, директор Навчально-наукового інституту матеріалознавства та зварювання (НН ІМЗ) імені Є.О. Патона Ігор Владимирський, завідувач кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій НН ІМЗ Олексій Кагляк.
Михайло Ільченко згадав про те, що В.Хільчевський активно працював над розвитком навчального, наукового, виховного, проєктно-конструкторського, господарського і організаційного напрямів роботи КПІ. Також він розповів про плідну роботу підготовчого відділення, яке очолював Володимир Васильович, а також про налагодження взаємодії між промисловими підприємствами та адміністрацією КПІ у сфері зміцнення його матеріально-технічної бази. За словами М. Ільченка, на Алеї зірок університету незабаром буде відкрито зірку "Володимир Хільчевський".
Ігор Владимирський розповів, що професор Хільчевський брав участь у розбудові навчально-наукової бази КПІ, його дослідних лабораторій, зокрема й на факультеті, який пізніше став базою для організації НН ІМЗ. Про це його колеги не забувають.
Завідувачем кафедри, яку свого часу очолював В.Хільчевський і яка тепер носить назву "Кафедра лазерної техніки та фізико-технічних технологій", є Олексій Кагляк. За його словами, знайомство з науковим доробком Володимира Васильовича свідчить, що його внесок у справу розвитку нашого університету є дуже значним. Тож у планах колективу кафедри – організація круглого столу, присвяченого творчості відомого вченого.
А донька В.В.Хільчевського – Тетяна Володимирівна Лугова-Хільчевська, яка свого часу працювала у НТБ, подарувала бібліотеці перше самвидавівське видання "Спогадів" батька.
Насамкінець зазначимо, що В. Хільчевський був надзвичайно ерудованою людиною й одним із постійних дописувачів газети "Київський політехнік".