Цей документ містить перелік типових ознак корупціогенних факторів, які можуть бути присутні в проектах внутрішніх актів КПІ ім. Ігоря Сікорського. Він допомагає виявляти та попереджати можливі ризики корупційних або упереджених рішень ще на етапі підготовки документів.

Чек-лист корупціогенних факторів — це інструмент для:

  • своєчасного виявлення ризиків у документах;
  • попередження помилок, що можуть створити умови для зловживань;
  • забезпечення прозорості в управлінських рішеннях.

1. Що аналізується?

Акти з основної діяльності, адміністративно-господарські та кадрові акти, що визначають: структуру, повноваження, порядок дій, фінансування, кадрові призначення та інші управлінські процеси.

2. Типові корупціогенні фактори (список не є вичерпним):

Невиправдана дискреція: Рішення ухвалюються без чітких правил або особисто однією особою.

Наприклад: рішення про призначення стипендій ухвалюється без критеріїв – за розсудом декана.

Розмитість обов’язків: Не визначено відповідального виконавця або його повноваження нечіткі.

Наприклад: положення не визначає, хто конкретно має відповідати за укладення договору.

Штучні перешкоди для доступу: Ускладнений доступ до інформації, послуг або працівників без обґрунтування.

Наприклад: у документі не передбачено можливості подати заяву електронною поштою – лише особисто.

Необґрунтовані пільги: Надання переваг окремим особам без законної підстави або конкурсу.

Наприклад: одна особа отримує дозвіл на користування майном університету без конкурсу та укладання договору.

Суб’єктивні формулювання: Використання термінів на кшталт 'може', 'у разі потреби', 'тощо', що дозволяють довільне тлумачення.

Наприклад: «за необхідності» чи «іншими вимогами» – такі слова можуть тлумачитися довільно.

Конфлікт інтересів: Рішення ухвалюються особою, зацікавленою у результаті (собі, родичам, партнерам).

Наприклад: керівник ухвалює рішення щодо призначення родича на посаду без конкурсного відбору.

Непрозорість перевірок: Відсутність чітких процедур контролю, що відкриває простір для зловживань.

Наприклад: немає чіткої процедури перевірки використання ресурсів або направлення у службові відрядження.

Уразливі закупівлі: Невизначеність у ролях і відповідальності під час проведення публічних закупівель.

Наприклад: відповідальність за перевірку постачальників товарів розмита між кількома підрозділами.

3. Як уникнути ризиків?

  • Перевіряйте відповідність документа чинному законодавству ще до погодження.
  • Уникайте оціночних термінів або розмитих формулювань.
  • Аналізуйте можливість виникнення конфлікту інтересів.
  • Дослухайтесь до рекомендацій уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
  • Використовуйте прозорі, чіткі формати формулювання норм.

4. Висновки

Регулярне використання цього чек-листа допомагає запобігати управлінським помилкам, зменшити корупційні ризики та підвищити рівень доброчесності в процесі прийняття внутрішніх рішень. Він сприяє формуванню прозорої, відповідальної і правової культури в університетському середовищі.

Уповноважена особа
з питань запобігання
та виявлення корупції  Яна ЦИМБАЛЕНКО

Чек-лист — це перелік дій, умов або ознак, який використовується для перевірки, чи щось виконано, відповідає вимогам або чи всі ключові елементи враховані. Простіше кажучи, це "список для перевірки", який допомагає не пропустити важливе.

НАЗК Офіс генпрокурора НАБУ



офіс доброчесності НАЗК