Щоосені на Площі знань спалахує смолоскип – рукотворний носій вогню, який для першокурсників символізує зародження нового, нових знань і набутків. З напуттям: "Студент – це не чаша, яку слід наповнити, а факел, який треба запалити" вони вливаються в багатотисячну родину політехніків. Щоправда, цього року церемонію з відомих причин дещо змінили, але ми обов'язково повернемося до традицій.
💥
Затим розпочинаються студентські будні – насичені та цікаві, сповнені щоденної важкої праці. На початку здається, що ця фундаментальна освіта дуже далека від сьогодення, та рано чи пізно вона стає інструментом формування професійної здатності, уміння мислити. З часом приходить розуміння: те, що сьогодні є теорією, завтра стає практикою, інструментарієм, з яким випускники працюватимуть у професійній сфері. Та лише вмотивовані й сумлінні здобувачі освіти, що прагнуть нового і великого, діють сміливо й рішуче, досягають результату. А за ним приходить і визнання. Зокрема, кращих із кращих студентів відзначають державними іменними стипендіями.
Цього року стипендії Президента України удостоєно: Владислава Витвицького (ІХФ), Софію Дрозд (НН ФТІ), Володимира Кузіна (НН ФТІ), Юлію Молчан (ХТФ), Світлану Музику (ІХФ), Софію Прокопчук (ФММ), Євгена Салія (НН ФТІ).
Академічну стипендію Кабінету Міністрів України на І семестр 2024/2025 н.р. призначено студентці ФСП Вікторії Стадник.
Стипендію Верховної Ради України отримуватимуть: Дмитро Буяло (ФІОТ), Іванна Довбиш (ПБФ), Денис Маланічев (ФІОТ), Тимофій Подолянко (НН ФТІ), Юрій Приходько (НН ФТІ).
Стипендією імені Героїв Небесної Сотні премійовано Гліба Скопика (ФПМ).
Академічною стипендією імені Ігоря Курчатова винагороджено магістрантів НН ІАТЕ Василя Данілова та Максима Петровського.
Хотілося б зауважити, що в КПІ студенти – не просто частина навчального процесу. Вони є співтворцями того, що відбувається. Навчальні плани побудовані таким чином, що спонукають молодь думати, продукувати некласичні речі, шукати нові формати, створювати і впроваджувати інноваційні вироби, зокрема і для потреб ЗСУ. Адже ніхто не прийде і нічого за нас не зробить. Кожен має брати на себе відповідальність у свій спосіб: будувати країну, захищати, зберігати.