Оприлюднено черговий, уже п'ятнадцятий рейтинг українських закладів вищої освіти – "Топ-200 Україна 2021". Його презентували Центр міжнародних проєктів "Євроосвіта" (http://www. euroosvita.net/) спільно з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence (http://ireg-observatory.org/en/).
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" посів у ньому друге місце. Попереду Київської політехніки – лише Київський національний університет імені Тараса Шевченка. На третій сходинці рейтингу розташувався Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Як зауважують упорядники рейтингу, при його складанні експерти виходили з сучасних тенденцій розвитку вищої освіти в Україні та світі. А вона нині зазнає глибинних змін, у тому числі в результаті впливу пандемії COVID-2019. Тож до уваги бралися напрацювання Міжнародної конференції IREG 2020 (Beijing Conference: "University rankings in the time of uncertainty", що відбулася 20-21 жовтня 2020 року) та Берлінські принципи, затверджені учасниками другої наради IREG (Берлін, Німеччина, 18-20 травня 2006 року).
Підґрунтям, на якому вибудовувалося цьогорічне ранжування українських вишів, було визначено такі базові принципи:
1. Забезпечення відкритості, прозорості, об'єктивності і незалежності ранжування університетів. Для цього використовувалися лише відкриті дані прямих вимірів, викладені на вебресурсах незалежних національних та міжнародних організацій та установ. Методика розрахунків університетських рейтингів є доступною для громадськості з метою перевірки отриманих результатів.
2. Врахування всебічності і багатогранності діяльності університетів. З цією метою їхня робота сукупно оцінювалася на більш широкій базі показників порівняно з відомими рейтинговими системами.
3. Пріоритетність євроінтеграційних процесів. Виходячи з важливості євроінтеграційних процесів вищої освіти України, вагові коефіцієнти міжнародних показників діяльності університетів (результати в світових рейтингах, участь університетів у програмах Erasmus+ Європейського Союзу та інше) були вищими за вагові коефіцієнти національних показників.
Цьогорічне рейтингування університетів здійснювалося за сукупністю десяти показників їхньої діяльності: академічної (за даними QS World University Ranking), науково-видавничої (за даними Scopus), з урахуванням оцінки науково-дослідницьких досягнень університетів за допомогою порівняння їхніх Інтернет-сайтів (за даними Webometrics), міжнародної активності (за участю в програмах ЄС Erasmus+), цитованості наукових праць учених університету у високорейтингових наукових виданнях (за даними Nature Index), якості представлення та популярності ЗВО в Інтернет-просторі на основі незалежних вебометричних показників (за даними UniRank), якості підготовки (за результатами Всеукраїнських студентських олімпіад 2018/2019 і конкурсів наукових робіт 2019/2020 за сумою балів), навчально-наукової роботи (бралися до уваги Премії Президента України та Верховної Ради України для молодих вчених), винахідницької діяльності (кількість отриманих вченими університетів у 2020 році патентів) та привабливості університетів для абітурієнтів (враховувалося середнє зважене значення для рейтингів ЗВО за кількістю поданих заяв абітурієнтів та середнім конкурсним балом у 2020 році).
Докладніше з методикою визначення місця вишу в рейтингу та прикладом розрахунку загального рейтингу університету за групою номінацій можна ознайомитися за посиланням.