Зі звіту академіка НАН України М.Ю.Ільченка на пленарному засіданні Ради проректорів із наукової роботи МОН України 20 грудня 2019 р.
20 грудня в Міністерстві освіти і науки України відбулося останнє у 2019 році пленарне засідання Ради проректорів із наукової роботи і директорів наукових установ МОН України. "Хоча Рада проректорів є дорадчим органом, однак для нас це один зі стратегічних партнерів, зокрема щодо розвитку науки в університетах, – наголосив під час його відкриття перший заступник міністра освіти і науки Юрій Полюхович. – Це той майданчик, за допомогою якого ми маємо важливий зворотний зв’язок стосовно реформ, нових рішень, які впроваджує Міністерство. Так само за допомогою Ради ми отримуємо актуальну інформацію про проблеми, які сьогодні є в університетській науці чи науці загалом, та змістовні пропозиції для їхнього вирішення".
Те, що це дійсно так, підтвердив звіт голови Ради впродовж останніх 15 років, нині голови Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського академіка НАН України Михайла Ільченка. У звіті під назвою "Наука в університетах має зробити країну сильнішою та успішнішою" він не лише згадав про головні результати діяльності президії Ради у 2014–2019 рр., але й зупинився на деяких питаннях організації розвитку наукових досліджень в Україні і, зокрема, в університетах. Наводимо витяги з деяких розділів цього звіту.
З розділу
"КЛЮЧОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ І СУЧАСНІ ПРІОРИТЕТИ"
"Без перебільшення можна констатувати, що основним за останні п'ять років результатом діяльності президії Ради була участь у складі очолюваної М.В.Стріхою робочої групи, яка напрацювала проєкт змісту нового закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". Закон було підписано Президентом України 26 листопада 2015 року, і в наступний період члени нашої Ради зі спеціалістами відповідних підрозділів МОН були задіяні в імплементації нового Закону. Знаковими віхами цієї імплементації були, насамперед, напрацювання нормативних документів, на базі яких в країні було утворено Національну раду з питань науки та технологій, сформовано ідентифікаційний комітет, обрано науковий комітет, створено новий інструмент реалізації державної політики у сфері науки – Національний фонд досліджень.
"Сьогодні уряд України сформував своє бачення цілей розвитку України. Ціль 1.5 стосується сфери науки і освіти та має таку назву: "Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір". Наголошую, що нині це ще не реальність, а лише ціль. Показниками ефективності визначено:
1. Кількість публікацій та кількість цитувань у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних.
2. Зростання частки грантового фінансування.
3. Зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проєктів, грантових та стипендіальних програм для молодих учених.
Також маємо враховувати, що сьогодні фінансові ресурси держави, які потрібні для досягнення цих цілей і створення необхідних умов для сучасних досліджень та інновацій, дуже обмежені. Тому робоча група незалежних експертів за участю проректорів із наукової роботи – членів президії нашої Ради, створена згідно з наказами МОН України, упродовж останніх трьох місяців вивчила ефективність використання бюджетних коштів на науку. Ми вважаємо, що сьогодні, з огляду на проголошену Урядом ціль, ключовими напрямами державної політики в системі досліджень та інновацій мають бути такі три напрями /пріоритети:
1. Наздоганяючий розвиток людського капіталу в науці, включаючи освітні аспекти підготовки фахівців з урахуванням світового досвіду, підтримка вчених і створення їм необхідних умов для досліджень, включаючи доступ до закордонної дослідницької інфраструктури та ресурсів, цільове залучення і утримання молоді в науці.
2. Активізація інноваційної діяльності та поширення інновацій у бізнесі. Тут мова йде про поєднання прикладної науки з потребами інноваційно орієнтованого бізнесу, створення урядом умов для поєднання інтересів і взаємовигідної співпраці науковців і бізнесу.
3. Активізація помітності України на міжнародній арені. Результати досліджень і практичних розробок українських учених мають відповідати світовому рівню і бути затребуваними також в інших країнах".
З розділу
"ВАГОМІ ЗМІНИ НА КРАЩЕ ЗАВДЯКИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОВОГО ЗАКОНУ"
"У процесі імплементації нового Закону про науку практичні дії членів президії нашої Ради були спрямовані на напрацювання в системі управління наукою МОН результатів за цими трьома напрямами/пріоритетами:
Так, за пріоритетом розвитку людського капіталу за останні роки новації досягнуто принаймні за сімома напрямами:
– по-перше, запроваджено прозорий та демократичний конкурс проєктів для формування держбюджетної наукової тематики ЗВО, хоча переконаний, що і його вже треба вдосконалити в частині доцільності бальної підтримки експериментальних прикладних робіт, які завершуються створенням приладів і пристроїв. На жаль, цю пропозицію ще не реалізовано. Таку саму долю спіткала інша наша пропозиція щодо підтримки на конкурсі науково-технічних проєктів тих учених, здобутки яких відзначені державними преміями та преміями Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних розробок. Вважаю, що врахування цих двох пропозицій у сфері науки буде гармонізуватися з парадигмою, висловленою міністеркою Ганною Новосад стосовно її намірів "підтримувати найкращих, створювати здорову конкуренцію серед вишів, готувати випускників, які реально будуть створювати інтелектуальний інноваційний продукт, затребуваний на ринку праці";
– по-друге, враховуючи необхідність зміцнювати безпеку та оборону країни, при конкурсному відборі держбюджетних тем реалізовано цільову підтримку проєктів для цієї сфери. Як вагомий приклад ефективності ухвалених рішень назвемо прийняття в 2019 році на озброєння наказами Міністерства оборони України і Державної прикордонної служби України безпілотних авіаційних комплексів, створення яких розпочиналося в КПІ ім. Ігоря Сікорського ще у 2015 році в рамках держбюджетної теми. У 2019 році за підсумками Першого всеукраїнського конкурсу оборонних проєктів було подано 132 проєкти, з яких 82 розробки надано вченими університетів. З них 25 проєктів було представлено у фіналі конкурсу. В цілому ж потужний потенціал науки в університетах було продемонстровано в дні проведення виставки і конференції "Зброя і безпека-2019". Інформація про цей захід професійно представлена на шпальтах галузевої газети "Освіта України" за 21 жовтня 2019 р. За підсумками заходу "Зброя і безпека-2019" ухвалено рішення щодо державної підтримки розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки. Запам'ятаймо: нас можуть захистити тільки новітні розробки, а не войовнича некомпетентність;
– по-третє, в системі МОН запроваджено новий конкурс наукової тематики для молодих учених і реалізовано позитивну динаміку його зростання у 8 разів упродовж останніх чотирьох років. У 2020 році МОН профінансує майже 200 проєктів молодих учених на 100 млн грн;
– по-четверте, розпочато процедуру присудження наукового ступеня "доктор філософії" разовими спеціалізованими радами в рамках так званого тимчасового експерименту;
– по-п'яте, здійснюється переатестація наукових фахових видань України;
– по-шосте, реалізовано безкоштовний для майже 400 університетів і наукових установ доступ до наукометричних баз Scopus і Web of Science;
– по-сьоме, створено 21 Центр колективного користування науковим обладнанням на базі окремих ЗВО та ін.
Маємо також напрацювання з активізації інноваційної діяльності та розширення взаємодії науки та бізнесу. Найбільш успішний університетський досвід щодо моделі нового типу взаємодії освіти, науки і бізнесу для розвитку інноваційного виробництва та створення конкурентоспроможної економіки України, напрацьований в КПІ ім. Ігоря Сікорського, було розглянуто і схвалено Комітетом з питань науки і освіти ВР України 14 березня 2018 року.
Після створення в 2006 році першого Наукового парку "Київська політехніка" кількість таких інноваційних середовищ в Україні зросла до понад 20 у різних університетах. Подальший їх розвиток відбувається у вигляді формування інноваційних екосистем, у яких завдяки затребуваності інноваційних розробок бізнес фінансово підтримує стартапи і доводить їх до виробництва.
Успішний досвід інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge" у 2019 році поширено в 13 університетах у різних регіонах України. Прикладом успішної співпраці науки та бізнесу може бути створення та оплата запуску на навколоземну орбіту з мису Канаверал (США) другого українського університетського наносупутника в рамках міжнародного наукового проєкту QB-50. Також маємо позитивну динаміку щорічної підтримки бізнесом стартапів в інноваційній екосистемі "Sikorsky Challenge": з чотирьох проєктів у 2012 році до 59 у 2019-му.
Видання з ініціативи Ради проректорів двох томів інформаційного збірника про майже 500 інноваційних розробок університетів України сприяє налагодженню контактів науковців ЗВО з бізнесом для укладання відповідних контрактів. Інноваційні розробки університетів представлені в кожному з дев’яти кластерів вітчизняної економіки, виявлених під науковим керівництвом академіка НАН України М.З. Згуровського університетським проєктом "Форсайт". З ними Україна може бути цікавою та інтегруватися в міжнародну кооперацію. В завершальній частині збірника представлено досвід інноваційної діяльності університетів та комерціалізації наукових розробок.
Активізації помітності науки України на міжнародній арені сприяють:
– по-перше, участь університетів у виконанні проєктів за програмою ЄС "Горизонт 2020". Своєрідним рекордом тут стало отримання проєкту вартістю 1,7 млн євро НУ "Львівська політехніка" як головною організацією. Аналогічне досягнення здійснили вчені Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". Протягом наступного року буде підписано Угоду з ЄС про приєднання до рамкової програми "Горизонт-Європа", яка дасть змогу нашим науковцям, разом з європейськими, брати участь у різноманітних проєктах;
– по-друге, майже половину проєктів наукової ради НАТО "Наука заради миру і безпеки" виконують учені університетів. Сьогодні українські вчені є співкерівниками в 25 наукових проєктах НАТО – вони пропонують рішення в гуманітарному розмінуванні, телемедицині, протидії тероризму;
– по-третє, МОН готуватиме Національну дорожню карту дослідницьких інфраструктур, що надасть можливості їх використання українськими вченими та підприємцями. Для цього ЄС надав допомогу Україні в розмірі 7 млн євро в програмі "Горизонт 2020".
Таким чином, досягнуті здобутки за всіма трьома пріоритетами – це дійсно вагомі зміни на краще, які дають змогу констатувати, що реалізація нового Закону про науку заслуговує на позитивну оцінку".
З розділу
"ДЕРЖАВНЕ ВІДЗНАЧЕННЯ ЗДОБУТКІВ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ"
"…Те, що наука в університетах системно працює на розвиток держави, є реальним фактом, який щороку отримує підтвердження через відзначення окремих наукових здобутків і їх авторів присудженням Державних премій України в галузі науки і техніки. В 2019 році такими преміями нагороджено 8 робіт, співвиконавцями яких є 28 вчених, що представляють 13 університетів України.
Із п'яти щорічних премій КМ України за розроблення і впровадження інноваційних технологій у 2019 році відзначено дві роботи, які виконано в університетах. 7 нових лауреатів представляють: КПІ ім. Ігоря Сікорського, Сумський державний університет (виконавців роботи "Розробка та впровадження інноваційної технології виробництва екологічно чистих агроефективних мінеральних добрив на базі нових видів фосфатної сировини") та НТУ "ХПІ", КПІ ім. Ігоря Сікорського і Донбаську державну машинобудівну академію (виконавців роботи "Створення та впровадження інноваційних технологій виготовлення крупногабаритних редукторів важкого машинобудування"). Дуже важливо, що за прикладом учених старших поколінь молоді вчені університетів також виконують важливі роботи; кращі з них щорічно відзначаються Преміями Президента України для молодих учених. Так, Указом глави держави від 13 грудня 2019 року преміями нагороджено 45 молодих учених, які представляють 17 університетів. Серед них 10 лауреатів – із КПІ ім. Ігоря Сікорського. Загалом близько 50 % нагороджених – це молоді вчені закладів вищої освіти України".
З розділу
"РОЗПОЧАТІ ПРОЄКТИ РЕФОРМУВАННЯ НАУКИ МАЮТЬ БУТИ ПРОДОВЖЕНІ"
"Але попри вагомі успіхи, є ще чимало проблем з організації розвитку наукових досліджень в Україні і, зокрема, в університетах. І однією з ключових залишається фінансування. Непростими були ці питання в попередні роки. Реальністю є той факт, що в доларовому еквіваленті обсяги бюджетного фінансування стали майже втричі меншими порівняно з 2012 роком. Наш минулорічний оптимізм щодо появи у 2019 році трьох нових можливостей у системі багатоканального фінансування наукової тематики університетів не підтвердився. Виділені держбюджетом 100 млн грн для базового фінансування науки в університетах своєчасно не були використані і їх довелося перерозподілити для створення центрів колективного користування. Але, на жаль, наприкінці року ці кошти не були використані на придбання наукового обладнання. 262 млн грн для грантової підтримки вчених через Національний фонд досліджень (НФД) перерозподілені для розвитку антарктичної станції "Академік Вернадський". Не дійшли до університетів кошти Фонду Президента України (1 млрд грн) для фінансування освітніх і наукових проєктів молоді.
Відбулося відоме перезавантаження влади. Прийнято рішення щодо відтермінування державної атестації ЗВО в частині провадження ними наукової діяльності з метою отримання довгоочікуваного базового фінансування, а також отримання університетами права змагатися за гранти НФД.
Не менш важливим є те, що наукова громадськість почула конструктивні наміри нового керівництва щодо подальших управлінських дій. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук, відкриваючи засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, поінформував, що сьогодні кошти на науку виділяються недостатньо, але подальше їх збільшення має бути пов'язане з підтримкою робіт, які даватимуть затребуваний прикладний результат. Для нас, науковців, принципово важливими є слова міністерки Ганни Новосад: "Я абсолютно переконана, що ми маємо продовжувати все те хороше, що було розпочато, і примножувати краще". Амбітне завдання реформування науки покладено на першого заступника міністра Юрія Полюховича. Ми позитивно сприймаємо проголошені ним пріоритети діяльності: створення національної наукометричної системи, створення Національного репозитарію, відбудування системи "Антиплагіат", зближення наукових розробок та бізнесу.
Таким чином, маємо підстави очікувати, що розпочаті раніше проєкти реформування науки, зокрема дії з запровадження базового фінансування, мають бути продовжені. Отже потрібно терміново поновити процес державної атестації наукової діяльності університетів".