Багато питань, які порушували учасники зустрічей представників студентського активу з керівниками їхніх факуль- тетів та інститутів, стосувалися бюджету та розподілу бюджетних коштів між університетськими підрозділами. Понад те, останнім часом саме навколо принципів формування бюджету і використання бюджетних коштів точиться багато розмов і, на жаль, вибудовується низка спекуляцій. Що ж відбувається з університетським бюджетом, як він формується, яку має структуру, обсяг, звідки надходять до нього кошти і як вони розподіляються – на ці та інші запитання прес-служба попросила відповісти людей, які знають про це все, – голову бюджетної комісії університету, першого проректора Юрія Якименка та начальника департаменту економіки та фінансів, головного бухгалтера університету Людмилу Субботіну.
Прес-служба: Давайте розпочнемо із загальних характеристик бюджету КПІ. Багатьох цікавить його обсяг. Називають навіть якісь фантастичні цифри. Тож яким він є насправді, і яку структуру має?
Юрій Якименко: Коли ми обговорюємо бюджет нашого університету, передусім, маємо розуміти, що КПІ ім. Ігоря Сікорського – це державна бюджетна установа. Тому бюджет його має дві складові: загальний фонд державного бюджету, який становить основну частину бюджету університету, а саме 78,1% від нього, і спеціальний фонд – 21,9%.
Тобто, загальний фонд – це кошти, які університет отримує від держави, спеціальний – це кошти, які університет заробляє самотужки і отримує від власної діяльності. Але, з огляду на те, що університет є установою державною, то і спецфонд все одно є складником нашого державного бюджету.
Виходячи з масштабів КПІ, наш бюджет є, дійсно, досить солідним. Скажімо, на 2018 рік його загальний обсяг складає 1 мільярд 147 мільйонів гривень. Утім, слід мати на увазі, що з цих коштів 1 мільярд 117 мільйонів гривень має бути витрачено на підготовку кадрів та стипендії, а 30 мільйонів – на виконання науково-дослідних бюджетних робіт.
Таким чином, із загального фонду бюджету фінансуються лише оплата праці (750 мільйонів), нарахування на заробітну плату (165 мільйонів), оплата комунальних послуг – усього 45 мільйонів (чого, зауважу, вкрай мало для нашого університету з його величезною інфраструктурою), харчування студентів-сиріт – 3 мільйони 840 тисяч гривень, закупівля речей, матеріалів, інвентарю, виплати студентам-сиротам – 58 тисяч гривень. При цьому, наголошу, до загального фонду коштів на розвиток університету нам держава не виділяє.
Отож левову частку загального фонду становлять кошти на зарплату та стипендії. Це так звані захищені статті бюджету. Добре, що вони захищені, адже завдяки цьому захисту ми маємо певну гарантію держави, що ці гроші наші студенти і співробітники отримують. Але цим і обмежується загальний фонд.
Що стосується спецфонду, то на 2018 рік він в абсолютних цифрах становить 322 мільйони гривень. Це надходження від контрактних студентів і від виконання науково-дослідних робіт: підготовка кадрів – 282 мільйони, виконання НДР – 40 млн гривень. Тобто це ті гроші, які ми можемо використовувати на потреби, пов'язані з підтримкою матеріально-технічної бази університету, його розвитком і вирішенням наших власних завдань тощо.
Прес-служба: Але ж використання бюджетних коштів також має бути спланованим, адже на різні потреби потрібні різні гроші. Тож як формується бюджетний розпис?
Юрій Якименко: Щороку, в липні або серпні, університет подає бюджетний запит, тобто свої пропозиції щодо загального фонду бюджету, до Міністерства освіти і науки України, яке є головним розпорядником коштів Державного бюджету в освітній галузі. До цих пропозицій ми обов'язково вносимо кошти на ремонти, придбання обладнання та матеріалів тощо. Але, окрім коштів на фінансування захищених статей, ми впродовж декількох останніх років нічого не отримували.
Людмила Субботіна: Спеціальний фонд бюджету ми, починаючи з листопада, формуємо по підрозділах. Процедура тут така. Кожен факультет, інститут та інший підрозділ розраховує свій баланс і власний кошторис, планує їхнє використання згідно зі своїми потребами і розробляє проект власного бюджету. Розрахунки робляться, виходячи з контингенту контрактних студентів та інших послуг, що їх надає відповідний факультет або інститут. Під ці надходження кожен підрозділ згідно із затвердженою структурою планує і їхнє використання. Цей проект бюджету декан факультету чи директор інституту захищає на засіданні вченої ради свого підрозділу. Водночас він звітує і про виконання бюджету поточного року. А під проект бюджету на рік наступний формується і план закупівель.
Після цього проекти бюджетів подаються до департаменту економіки та фінансів. Департамент перевіряє відповідність усіх цифр та пропозицій, закладених до бюджетів, надходженням, після чого відбувається захист цих бюджетів.
Юрій Якименко: Тут є дуже важливий момент. Після захисту бюджетів, уже в листопаді, факультети точно знають, які саме витрати вони можуть планувати на наступний рік і, з урахуванням своїх нагальних потреб, визначати пріоритетність закупівель і робіт. Тому при зведенні цього балансу слід бути дуже уважним, тому що після затвердження бюджету змінювати їх надзвичайно складно.
Бюджетна комісія університету розглядає відповідні пропозиції підрозділів і приймає рішення щодо концентрації загальноуніверситетських коштів на вирішення першочергових проблем тих або інших факультетів та інститутів. Завдяки такій концентрації впродовж останніх чотирьох років проведено ремонтні роботи та реконструкції в корпусах №4 (на це пішло 4 млн 822 тис. грн), №5 (1 млн 386 тис. грн), №17 (1 млн 754 тис. грн), №19 (1 млн 390 тис. грн) тощо. Сьогодні сім корпусів обладнуються автоматизованими теплопунктами.
На основі бюджетів підрозділів формується зведений бюджет університету. Його проект розглядається на засіданні Адміністративної ради, а після цього затверджується Вченою радою КПІ.
Звіти про виконання бюджетів університету по роках і новий бюджет розміщуються на сайті http://def.kpi.ua/
Прес-служба: Тобто, всі кошти на розвиток як університету, так і його підрозділів закладаються саме в спеціальний фонд бюджету. Якою ж є структура розподілу його надходжень?
Людмила Субботіна: Наведу точні цифри:
Перша частина йде на потреби підрозділу – 38,8%,
у тому числі:
- заробітна плата – 18,3%;
- нарахування на заробітну плату – 4,0%;
- утримання та розвиток матеріально-технічної бази –16,5%.
Друга частина – на загальноуніверситетські потреби – 61,2%,
у тому числі:
- утримання та розвиток матеріально-технічної бази університету – 15,0%;
- комунальні послуги – 10,0%;
- фонд на впровадження заходів енергозбереження – 12,4%;
- заохочувальний фонд (моніторинг) – 1,0%;
- утримання Науково-технічної бібліотеки – 3,0%;
- підвищення кваліфікації – 1,0%;
- централізовані потреби – 18,8%.
При цьому 72,5% з тих коштів, які спрямовуються на загальноуніверситетські потреби, використовуються знов-таки на утримання підрозділів університету.
Прес-служба: Звідси не може не випливати і одне дражливе запитання. Річ про суму в 42 мільйони гривень, яка, згідно з інформацією, оприлюдненою в деяких ЗМІ, впродовж останніх трьох років була буцімто витрачена на оплату робіт компаній, пов'язаних з проректором університету з адміністративно-господарської роботи Петром Ковальовим. Це правда?
Людмила Субботіна: Ні, неправда. Зараз ми уважно вивчаємо це питання. Більше того, аналізує угоди і Національна поліція, куди університет звернувся за відповідною оцінкою. Можу констатувати, що насправді, з проректором Ковальовим певним чином було пов'язано не п'ять чи шість, як хтось казав, а дві компанії – "Новобуд-3" та ТОВ "Спецбудмонтаж-3". І за три роки їм було перераховано не 42, а 4,6 мільйона гривень (якщо бути зовсім точними, то 4 мільйони 613 тисяч гривень). Комісія університету, очолювана уповноваженою особою з питань аудиту, перевірила всі об'єкти, на яких ці фірми працювали, і з'ясувала, що замовлені роботи були виконані у повному обсязі.
Що ж до незаконного збагачення Петра Ковальова, то таких фактів комісія не виявила. Нині цим питанням, повторюся, займається Національна поліція, і поки її робота не завершиться, будь-які висновки з цього питання є передчасними.