Підсумки міжнародної діяльності університету в 2017 році та завдання на 2018 рік. Зі звіту проректора з міжнародних зв'язків С.І. Сидоренка про роботу в 2017 р.

У 2017 р. міжнародна діяльність нашого університету здійснювалась відповідно до Стратегії розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на період 2012–2020 роки та Плану дій по її виконанню і в цілому забезпечила певні позитивні результати.

Розбудова міжнародної сфери сьогодні об'єктивно обумовлена економічними реаліями. Розвиток університету за рахунок надходжень із зовнішніх джерел стає затребуваним і можливим у більшій мірі, ніж це було в минулому.

Як важливі результати 2017 року слід назвати наступні.

Вдосконалення нормативно-методичного забезпечення розвитку міжнародної сфери

Почала працювати центральна група адміністрування міжнародних пропозицій, яка рекомендує до реалізації лише ті міжнародні пропозиції, які є інвестиційно привабливими для університету. Діє координаційна група з поглиблення процесів інтернаціоналізації університету.

Закріплено відповідальність департаментів і підрозділів за позитивну динаміку показників КПІ ім. Ігоря Сікорського у світових рейтингах.

Проходять апробацію нормативно-методичні документи, які визначають механізми міжнародної діяльності:

• загальний Регламент управління міжнародним співробітництвом;
• маркетингова стратегія виходу на нові зарубіжні ринки освітніх послуг;
• широка комерційна пропозиція університету та Інформаційні пакети підрозділів як її складові;
• Регламент управління міжнародними проектами в освітній сфері.

Створено базу профайлів 220-ти провідних учених університету з метою інформаційної підтримки їх участі в грантових програмах Європейського Союзу.

Щоквартально видаються бюлетені в галузі зовнішньоекономічної діяльності (http://forea.kpi.ua).

Що практично зроблено у 2017 році

Обсяг міжнародних контактів перевищив рівень 2013 року.

Перспективні "сприятливі коридори" були закладені в переговорах із послами 21 країни Європи, Азії, Африки, Латинської Америки. Проведено 113 конференцій, форумів, семінарів, літніх шкіл.

Щоб наблизити організацію міжнародної діяльності до моделей, за якими діють провідні університети світу, розпочато проекти зі структурно-організаційної перебудови системи менеджменту міжнародної сфери. За програмою Британської ради розвитку лідерського потенціалу університетів України виконувалися проекти "Вдосконалення системи оцінювання та забезпечення якості інженерної освіти", "Англійська мова для університетів". Посилюються механізми цільового менеджменту через проекти європейських програм Erasmus+ (KA2 "Підвищення потенціалу вищої школи").

Важливих домовленостей досягнуто в міжнародних перемовинах за новими змістовними спрямуваннями (в освіті, науці, інноватиці). В рамках Форуму ректорів технічних університетів Польщі та України визначено план дій на основі аналізу тенденцій в системі європейської вищої технічної освіти. Під час Українсько-Корейського економічного форуму схвалено концепцію створення в КПІ ім. Ігоря Сікорського центру науки, освіти і інновацій як відкритої для університетів України і Республіки Корея платформи в середовищі інноваційної екосистеми КПІ. Започатковано співпрацю з лідером інновацій Ізраїлю – університетом "Техніон". Усього було проведено переговори із 178 делегаціями всіх континентів.

Розвивається співпраця з китайськими партнерами. Розпочато співробітництво у військовій сфері; наш університет приєднався до Глобальної енергетичної програми Китаю (GEIDCO). Водночас у співпраці з китайськими партнерами слід перейти від виконання поточних замовлень до великих інвестиційно привабливих для нашого університету проектів, у тому числі міждержавного рівня, в рамках яких може розвиватися навчальна база КПІ, інфраструктура, проявити себе потужний науковий потенціал наших учених.

У "Рік Японії в Україні" ключову роль відіграв Українсько-Японський центр, за участю якого відбулося 76 заходів у 18 містах України, до яких долучилося більше 100 000 осіб. Символом спільних надій наших народів стала Алея сакур, висаджена на території університету.

Виконувалась і низка інших пілотних проектів – важливих і для КПІ ім. Ігоря Сікорського, і для країни в цілому.

Спільна діяльність з профільними департаментами та підрозділами

З департаментами навчальної та навчально-виховної роботи вирішувалось завдання наблизити кафедри до міжнародної експертизи спеціальностей.

Закладається нова модель співпраці із транснаціональними компаніями: "Boeing", "Прогрестех", "Тукана Інжиніринг", "Alsalam Aerospace Industries", "Антонов". У КПІ ім. Ігоря Сікорського створюється "Академія Хуавей".

Проект заснування філії нашого університету в Єгипті, як пілотний для України, може стати трампліном для запуску нової для нашої країни системи міжнародного трансферу освітніх послуг.

Розширюється практика програм подвійних дипломів. Сьогодні їх уже 15 із університетами 10 країн.

Позитивною є динаміка міжнародної студентської мобільності. У 2017 р. 200 наших студентів побували за кордоном за різними формами міжнародних контактів.

Зростає участь молоді нашого університету в міжнародних програмах виховання лідерських якостей, нової ментальності, навичок демократичних перетворень та державного управління – якостей, важливих для майбутньої управлінської еліти України.

З департаментом науки та інноватики та підрозділами виконується 90 міжнародних наукових проектів. З них чотири – за програмою ЄС "Horizon 2020" (ІТС, ФММ, ФПМ, ФБТ, ФМФ, ІФФ), п'ять – за програмою НАТО "Наука заради миру і безпеки" (ІПСА, РТФ, ІФФ, ІТС, ФПМ), вісім – білатеральних (ХТФ, ІПСА, ФІОТ, ФМФ, 4 з цих проектів – ФЕЛ).

Загальна кількість міжнародних наукових та освітніх проектів у 2017 році досягла 179.

Діють два Національних контактних пункти програми ЄС "Horizon 2020" за напрямами "Інформаційні технології" і "Клімат та використання ресурсів". Із поданої від КПІ ім. Ігоря Сікорського 41 проектної заявки до "Horizon 2020" виграли 10 %, що перевищує середній показник по Україні.

Продовжено серію вже традиційних наукових конференцій з представництвом Польської Академії наук у Києві: "Відновлювана енергетика", "Чиста вода. Фундаментальні, прикладні та промислові аспекти", "Держава та глобальні соціальні зміни".

Посилено організацію зовнішньоекономічної діяльності департаменту економіки і фінансів, юридичного управлінням та управління справами.

За оцінками, від 8 до 10% всіх надходжень до університету отримано за рахунок зовнішньоекономічної діяльності за всіма формами.

У 2017 р. у сфері міжнародної діяльності добре проявили себе:

• у міжнародних публікаціях – ІПСА, ІТС, ФБМІ, ФЕЛ, ПБФ, ХТФ, ФТІ;
• досягли високої ефективності міжнародної діяльності (залучення коштів) – ФАКС, РТФ, ІПСА, ФБТ, ІФФ, ІТС, ММІ;
• у загальній активності міжнародного співробітництва – ЗФ, ІФФ, ІТС, ІЕЕ, ІПСА, ФМП, ХТФ;
• в активності на міжнародних ринках освітніх послуг – ЗФ, ІФФ, ІТС, ІЕЕ, ІПСА, ФМП, ХТФ;
• у розвитку академічної мобільності – ФАКС, РТФ, ЗФ, ІФФ, ФММ, ХТФ, ФСП.

Міжнародна діяльність нашого університету отримує позитивні оцінки. КПІ ім. Ігоря Сікорського є учасником провідних світових рейтингів університетів. Покращуються наші позиції в світовому рейтингу університетів QS. У вітчизняному рейтингу "Топ-200" за міжнародною складовою ми усталено посідаємо перші місця протягом 11 років.

Актуальні проблеми та нові завдання

1. Потрібна більш глибока інтернаціоналізація університету, що передбачає: посилення міжнародної компоненти в усіх складових діяльності, збільшення кількості іноземних студентів та візит-професорів, організацію досліджень і освітніх технологій підготовки фахівців, конкурентоспроможних на глобальних ринках освіти, науки і інновацій, реформування за моделлю сучасного технічного дослідницького університету лідерського типу, набуття репутації високорейтингового університету за міжнародно визнаними критеріями і забезпечення – в результаті – зростання економічних показників.

Департамент міжнародного співробітництва розробив проект Програми інтернаціоналізації, який після обговорення і редагування буде доповнений двома блоками: дорожньою картою (road map) та кількісними індикаторами розвитку.

2. Слід більш акцентовано ставити зовнішньоекономічні завдання, що має підштовхувати підрозділи до більшої активності в боротьбі за кошти із зовнішніх джерел.

Міжнародна діяльність може стати суттєвим джерелом коштів для розвитку університету. Провідні університети світу мають від чверті до половини надходжень із зовнішніх джерел.

3. Європейські університети мають на порядок більше наукових грантів, ніж наш університет. Так, якщо КПІ ім. Ігоря Сікорського виконує чотири проекти за програмою "Horizon 2020", то Магдебурзький технічний університет ім. Отто фон Геріке – 14, Варшавська політехніка – 23, а Талліннський технічний університет – 27. Якщо ми отримали у 2017 р. міжнародних грантів на суму 1,4 млн євро, то лише один Талліннський ТУ – 5,3 млн євро.

Через ще існуючий розрив з Європою ми втрачаємо можливості використовувати повною мірою науковий потенціал нашого університету для збільшення обсягу міжнародних наукових грантів. Отже, резерв дуже великий.

4. Необхідно посилити наукову мобільність. Це – шлях до розширення участі вчених КПІ ім. Ігоря Сікорського в міжнародних консорціумах учених, які подають проектні пропозиції до міжнародних грантових програм, і, як наслідок, до збільшення виграних міжнародних грантів з науки.

5. Має місце нерівність участі кафедр у міжнародній діяльності: до міжнародної діяльності, до повноцінної науки в міжнародному вимірі не залучено до 80 % кафедр. Кафедри "останньої десятки" рейтингу взагалі не ведуть міжнародної діяльності.

Якщо завідувач кафедри підсилить, підтримає бажання молодих в отриманні міжнародних грантів, читання лекцій англійською, наукову мобільність, розвиток міжнародних контактів у людському вимірі, це дуже швидко принесе і вагомі економічні результати. Якщо все більше кафедр будуть вигравати міжнародні наукові гранти, проекти і залучати на навчання іноземних студентів, то дуже швидко буде здійснено прорив у надходженнях за рахунок зовнішньоекономічних джерел.

6. Ми відстаємо від університетів-партнерів за кількістю іноземних студентів. Так, якщо в університеті Люксембургу 3370 іноземних студентів (55%), у Близькосхідному технічному університеті (Туреччина) 1700 іноземних студентів (26%), у Талліннському ТУ іноземних студентів 1440 (13%), то у нас – 488 (2,4%). Якщо у перших двох є викладання англійською мовою усіх спеціальностей, у Талліннському ТУ – майже всіх, то у нас – лише чотирьох.

Ми відстаємо і від багатьох українських університетів за кількістю іноземних студентів передусім через відсутність достатньої кількості кваліфікованих, підготовлених на відповідному рівні викладачів, що володіють англійською, які могли б передати спеціальні знання. І хоча це складне завдання, але в Україні є ВНЗ, які це вже зробили!

7. Отже, потрібне нове покоління викладачів, які вже виховані на принципах глобального, європейського мислення, і які вже просто не будуть жити по-старому – ні в освітньому, ні в науковому, ні в ментальному вимірах.

8. Необхідно посилити спільну (ДНР, ДНВР, ДМС) роботу з розширення участі молоді КПІ ім. Ігоря Сікорського в міжнародних програмах виховання лідерів для майбутньої України – людей нової європейської ментальності, нових амбіцій. Розглянути можливість введення в навчальний процес навчального модуля "Виховання лідерських якостей", як в університетах світу.

9. Як бар'єр у вирішенні проблеми з навчанням іноземних студентів англійською підрозділи називають відсутність економічних стимулів для викладачів, які безпосередньо викладають іноземним студентам. Слід ввести економічні мотиватори для викладачів, які безпосередньо працюють з іноземними студентами, для груп адміністрування міжнародних пропозицій, для заступників деканів і директорів інститутів з міжнародної діяльності, для викладачів, які вільно читають лекції англійською. Започаткувати рейтинг "Викладач міжнародного рівня" та "Молодий викладач міжнародного рівня" з відповідним матеріальним заохоченням, в т.ч. – через гранти університету для участі в міжнародних конференціях молодих вчених і молодих викладачів. Розглянути питання, пов'язані із перспективою створення фонду для стимулювання міжнародної діяльності.

Необхідні й інші економічні мотиватори для комплексного стимулювання тих, хто організовує і активно діє в міжнародній сфері.

10. Забезпечення позитивної динаміки показників університету у світових рейтингах можуть здійснити "координаційні групи" у складі деканів факультетів, директорів інститутів, сформовані за принципом "змістовної єдності галузей знань" – відповідно до змісту секторів, за якими аналізуються параметри університетів у світових рейтингах (науки про життя, інформаційні технології, інженерія і т.ін.).

На завершення хочу висловити вдячність усім, хто активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі нашого університету і нашої держави.

У повному обсязі звіт ДМС представлено на сайті ДМС за адресою: http://icd.kpi.ua.