Представники космічної галузі України 24 березня обговорили з керівництвом КПІ ім. Ігоря Сікорського та Ліги оборонних підприємств питання поглиблення співпраці та її конкретних напрямів.
Участь у зустрічі з боку Державного космічного агентства України взяли виконувач обов’язків його голови Юрій Радченко, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний, начальник Інформаційно-аналітичного центру Сергій Янчевський, головний конструктор і начальник проектно-конструкторського бюро космічних апаратів, систем вимірювань і телекомунікацій Володимир Маслей та інші. Спілкувалися з ними ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський, проректор університету з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, засновник Фонду ім. академіка В.Михалевича Микола Петренко, директор з міжнародних зв’язків ГС «Ліга оборонних підприємств України» Юлія Висоцька, заступник проректора з наукової роботи Віталій Котовський.
Розмова розпочалася з презентації космічної програми Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Про завдання та напрями програми, а також про певні особливості, що витікають із наукової спеціалізації задіяних у її виконанні підрозділів, розповів гостям проректор Михайло Ільченко. Поміж іншого він також окреслив деталі створення серії університетських наносупутників «PolyITAN», перший з яких – «PolyITAN-1» – ось уже 32 місяці перебуває на навколоземній орбіті, а другий – «PolyITAN-2» – у рамках міжнародної програми «QB50» має бути найближчими днями виведений в космос з космодрому на мисі Канаверал у США.
Серед питань, які порушували учасники обговорення, значне місце займали проблеми фінансування галузі та окремих космічних проектів, які реалізуються вітчизняними промисловими підприємствами і науковими колективами. З огляду на постійне зменшення бюджетних асигнувань, усе важливішу роль у цьому плані починає відігравати співпраця з зацікавленими у розвитку космічних технологій іноземними партнерами – міжнаціональними структурами та деякими зарубіжними компаніями. Така співпраця може бути дуже вигідною для її учасників. Адже, як зауважив Юрій Радченко, завдяки розвитку супутникових систем зв’язку, систем навігації, дистанційного зондування Землі тощо космічна галузь стала в світі дуже потужним бізнесом. Його загальний річний обіг сягає 27 млрд. доларів США, причому ця сума зростає щороку приблизно на 10%.
У процесі обміну думками було намічено низку напрямів, за якими поглиблення співпраці підприємств галузі з КПІ ім. Ігоря Сікорського може бути найбільш продуктивним. Серед них програми з контролю космічного простору, геофізичного моніторингу, використання глобальних навігаційних систем та кілька інших. За пропозицією Михайла Згуровського досягнуто домовленостей зібрати по кожному з цих напрямів окремі наради за участю фахівців відповідного профілю, визначити на них механізми співробітництва, підготувати необхідні документи й розпочати конкретну роботу.