У картинній галереї Центру культури і мистецтв НТУУ «КПІ» 18 травня відкрилася виставка відомого єврейського художника, який живе і працює в Україні, Германа Гольда «Два народи – одна надія».

«Ізраїль і Україна живуть у дуже подібних умовах. Ніхто окрім народів наших країн не зможе допомогти побудувати те майбутнє, про яке ми мріємо. Ми мусимо власноруч побудувати наші економіки, ми мусимо власними силами захистити нашу державність, ми маємо побудувати красиві країни, – наголосив на церемонії відкриття виставки ректор КПІ, академік НАН України Михайло Згуровський. – І в роботах Германа Гольда ідея подібності доль і спільності надій двох наших народів відображена дуже яскраво».

Прізвище художника в перекладі з ідиш означає «золото». Це сприймається як певний символ, бо картини Германа Гольда вже увійшли в золотий фонд сучасного українського мистецтва. При цьому вони залишаються надзвичайно національними за світобаченням та інтонацією. І навіть за деякими виразними засобами – завдяки якомусь особливому, трохи приглушеному фону портретів і сюжетних полотен, з якого, немов з плину часу виступають їх герої.

Серед персонажів робіт Германа Гольда – старі й діти, до яких він ставиться з захопленням, повагою, ніжністю, а часом – й з легкою іронією; відомі науковці й письменники; близькі йому люди та старозавітні пророки; синагогальні служки та герої війни. А ще на виставці дуже багато портретів матері майстра –– вони написані в різні роки і в різних техніках, але завжди з величезною любов’ю і синівською повагою.

Ще один важливий аспект його творчості – пейзажі: провінційні містечка, дороги, яскраві весняні ранки та забарвленої золотом останнього тепла дні осені…

«У нас з Україною особливі зв’язки. Вони базуються на тому, що в Україні до Другої світової війни була одна з найбільших у світі єврейських громад. Більша частина цієї громади загинула під час Голокосту. Однак до цього Україна була центром єврейської культури з багатим і розмаїтим життям, – зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські. – Тож картини Германа Гольда уособлюють спільний культурний спадок Ізраїлю та України. Наші спільні корені в нашому минулому; в краєвидах, закарбованих на цих полотнах; в побуті маленьких містечок, де євреї, українці, поляки та представники багатьох інших національностей жили разом. Це минуле не можна відродити, але дуже важливо про нього пам’ятати. І ці роботи дозволяють нам відчути атмосферу тих часів».

Погляд на світ Германа Гольда – це погляд мудрої та доброї людини, якій довіряєш і до якої дослухаєшся. Тому ті, хто хоча б раз бачив його твори, навряд чи зможуть їх позабути. Вони надзвичайно мелодійні – настільки, що, здається, ось-ось почуєш співучу мову, якою розмовляли жителі маленьких містечок, що входили колись до «смуги осілості», або сумну чи веселу мелодію. До речі, серед його персонажів багато людей, які танцюють, співають, грають на музичних інструментах. Чи не найвідоміший з них – старий скрипаль у гімнастьорці з медалями та в єврейській шапочці-кипі на картині, що зветься «9 травня». Це також портрет реальної людини – його тестя…

«Мій близький друг - українець якось мені сказав: «Ми такі різні, але ж ми не чужі!». І от це, як мені здається, дуже важливо. Ми, дійсно, не чужі одне одному. Півтори тисячі років спільного життя не минули даремно!» – сказав, виступаючи перед присутніми, Герман Гольд. І в тому, що це дійсно так, вкотре переконуєшся, дивлячись на його полотна.

А проте, картини, етюди і замальовки заслуженого художника України Германа Гольда краще побачити на власні очі. Зробити це нині дуже просто: виставку в Центрі культури і мистецтв НТУУ «КПІ» відкрито по буднях з 10 до 17 години. Працюватиме вона до 10 червня.

На фото: Герман Гольд виступає на церемонії відкриття виставки.

Дата події