7 листопада в НТУУ «КПІ» відбулася робоча зустріч представників українських університетів, які задіяні в програмах розробки перших вітчизняних студентських мікро- і наносупутників, з першим Президентом України Леонідом Макаровичем Кравчуком.
У зустрічі взяли участь ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський, ректор Національного космічного університету імені М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Володимир Кривцов, радник голови Державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов, радник голови Верховної Ради України Микола Петренко, начальник управління Державного космічного агентства України Ярослав Стефанишин, проректор НТУУ «КПІ» з наукової роботи Михайло Ільченко, представники Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та факультетів НТУУ «КПІ», які займаються космічною тематикою.
«Останнім часом в космічній діяльності з’явився новий дуже важливий напрям – це запуск на орбіту так званих молодіжних супутників, які забезпечують дослідницькі програми студентів університетів. Такі програми реалізуються, скажімо, для дистанційного зондування Землі, вивчення екологічних проблем, змін клімату, удосконалення космічного зв’язку, – наголосив на початку бесіди ректор КПІ Михайло Згуровський. – Вважається, що країни, які здійснюють запуск молодіжних супутників, думають не лише про досягнення якихось сьогоднішніх цілей, але й про своє майбутнє і про підготовку нових поколінь інженерів і науковців. Прикладів таких країн доволі багато. У нас в Україні університети у цьому напрямі також працюють. І ми вже декілька років тому були готові до запуску такого супутника».
Але зусиль самих університетів для цього замало: рішення про долучення до чергових запусків носіїв ще й молодіжного супутника приймається на рівні керівництва держави. Зрозуміло, що подібний проект має не лише науково-технічне, але й політичне значення. Тож потрібна відповідна урядова постанова і підтримка відповідних державних структур. І саме для того, щоб заручитися такою підтримкою, представники КПІ та його партнерів у виконанні космічних проектів звернулися до Леоніда Макаровича Кравчука.
Про внесок університетів у виконання «Загальнодержавної цільової науково-технічної програми на 2013 – 2017 роки» і розробку молодіжних супутників, а також про технічні, освітні, організаційні та політичні аспекти цієї діяльності розповіли учасникам зустрічі ректор Національного космічного університету імені М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Володимир Кривцов, декан фізико-технічного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Олександр Петренко та професор факультету авіаційних і космічних систем НТУУ «КПІ» Лев Рижков.
Сьогодні в Україні розроблені не лише молодіжні мікросупутники, але й наносупутники, що відрізняються від перших масою, корисним навантаженням і завданнями, які мають виконувати на орбіті. При цьому рівень деяких реалізованих у них технічних рішень перевищує рівень закордонних аналогів. Про такий наносупутник, створений в КПІ співробітниками і студентами п’яти факультетів, проінформував гостей старший науковий співробітник теплоенергетичного факультету НТУУ «КПІ» Борис Рассамакін. Цей супутник (до речі, його натурний макет був продемонстрований присутнім) призначений для вивчення фізичного стану і динаміки змін атмосфери, стратосфери та озонового шару Землі, тобто для дослідження явищ, які впливають на клімат Землі, й виконання інших завдань, зокрема пов’язаних із комунікаціями, зв’язком тощо. Технічно до космічного польоту він готовий, але вирішити в Україні організаційні питання його запуску не вдалося. Тому в КПІ було прийнято рішення здійснити такий запуск у кооперації з закордонними університетами. Головними партнерами у цій роботі стали Дельфтський технічний університет (Нідерланди) і Шеньянський аерокосмічний університет (Китайська Народна Республіка), і в березні наступного року він буде запущений на орбіту в одному контейнері з іншими наносупутниками, розробленими в європейських вишах.
Наприкінці розмови Леонід Кравчук пообіцяв долучитися до вирішення організаційних питань підготовки запуску молодіжних мікро- і наносупутників і надати максимальне сприяння щодо інформування найвищих посадових осіб держави про розробки вітчизняної університетської науки в цій галузі та про їх значення для України.