Наукову конференцію з англійської мови "Історична трагедія часів Великої Вітчизняної війни та долі видатних учених України, їх внесок у розвиток всесвітньої науки" нещодавно провела кафедра англійської мови технічного спрямування № 1 (КАМТС №1). У своїх доповідях студенти говорили про славетних українських учених, науковців, діячів культури, які зробили вагомий внесок як у боротьбу проти німецько-фашистських окупантів, так і в розвиток та процвітання нашої держави. Їхні винаходи та наукові дослідження стали складовою отриманої у Великій Вітчизняній війні перемоги. Їхня праця та подвиг відомі сьогодні не лише в нашій країні, а й далеко за її межами.
Матеріал конференції був поданий нібито у форматі документальної стрічки, що вражає емоційною забарвленістю і перегляд якої запам'ятається надовго...
Часи Великої Вітчизняної війни... Урядові установи, культурні та наукові заклади України було евакуйовано, вони функціонували на території інших республік. Над вирішенням найважливіших проблем воєнного часу працювало понад 70 ВНЗ, евакуйованих з України до Казахстану, Туркменії, Узбекистану, Киргизії. Науково-дослідні роботи проводила Академія наук УРСР. Фахівці фізико-технічного інституту АН УРСР розробляли прилади для військової авіації, радіолокації, пеленгації. Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є.Патоном, розробив метод автоматичного дугового зварювання під флюсом для виготовлення корпусів танків Т-34. Українські вчені розробили нові ефективні методи лікування поранених. Інститут клінічної фізіології на чолі з академіком О. Богомольцем створив препарати для лікування ран та переломів кісток. Співробітники Харківського інституту переливання крові організували пункти заготівлі та консервування крові, підготували спеціалістів для роботи в них та відправили пораненим бійцям кілька тонн консервованої крові. Інститут біохімії АН УРСР на чолі з академіком О. Палладіним створив препарат, що прискорював згортання крові. Відомий хірург-офтальмолог, академік АН УРСР В. Філатов удосконалив методи лікування хвороб ока та розробив ефективну пересадку рогівки пораненим.
Студенти зробили глибокий екскурс у минуле, але з'єднали його із сьогоденням: відобразили важкі часи тієї епохи та разом з тим передали дух перемоги борців в їхній нелегкій праці, якою сьогодні ми можемо пишатися!
Робочою мовою конференції була англійська. Студенти продемонстрували свої знання, вміння, навички – результати наполегливої праці... Та все ж інформація сприймалася нашим "українським" серцем, тому що перемога в роки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн стала одним із вирішальних етапів на шляху створення суверенної Української держави. Пам'ять про війну – духовно-історичне надбання нашого народу. Збереження пам'яті про війну має величезне виховне значення.
3 листопада 2012 року кафедрою англійської мови гуманітарного спрямування №3 (КАМГС № 3) було проведено університетську студентську конференцію "World War II and Ukrainian Science: Achievements, Acquirements and Bereavements" (“Друга світова війна і українська наука: досягнення, надбання і втрати”). На ній зібралися викладачі та студенти І-ІІ курсів різних факультетів, щоб вшанувати пам'ять та ще раз пригадати досягнення українських учених, які в часи Другої світової війни не припиняли досліджень.
Високий професійний рівень конференції був заданий виступами студентів ФІОТ та ІПСА: Людмилою Морозовою, яка зробила загальний огляд стану української науки періоду Великої Вітчизняної війни; Артемом Матеушем, Анастасією Лісовською, які розповіли про наукову діяльність випускників Київського політехнічного інституту в часи Другої світової війни, та Наталією Кішкіною, яка презентувала докладну інформацію та статистичні дані про відплив спеціалістів з України під час війни, у повоєнні часи та роки Незалежності.
Після пленарного засідання розпочалась робота в секціях, участь у якій взяли студенти ІПСА, ВПІ, ФІОТ, ФПМ, ФСП, ФММ та ММІФ. Учасники продемонстрували високий рівень підготовки, зацікавленість темою та вміння презентувати свої доповіді іноземною мовою. Після закінчення роботи секцій були визначені автори найкращих презентацій та доповідей: Д. Любич (ФПМ) (викладач іноземної мови – Олена Миколаївна Муханова); Д. Дячок (ММІФ) (викладач іноземної мови – Ірина Арсентіївна Гришан); Н. Пушкарук (ФММ) (викладач іноземної мови – Олена Віталіївна Ігнатенко); Д. Шипік, О. Олашин (ІПСА) (викладач іноземної мови – Катерина Ігорівна Войтенко); А. Довжик (ФП) (викладач іноземної мови – Марія Олександрівна Лебедєва).