У «КП» №3 за 2011 р. йшлося про пам’ятники О.С.Пушкіну в нашому місті. На запитання, де ж знаходиться останній з них, прийшли правильні відповіді: на вул. Кудрявській, 9, у дворику музею О.С.Пушкіна. Найглибшу розвідку провів наш постійний читач, колишній заввідділу методроботи НТБ В’ячеслав Миколайович Дзигун.
Музей О.С.Пушкіна
Понад два десятиліття тому в Києві з’явився ще один культурний осередок – музей О.С.Пушкіна. Його основою стала колекція Якова Бердичевського, передана в дар місту. Розташували музей в історичній будівлі XIX ст. на Кудрявській, 9.
Серед найбільш цінних експонатів – книги з авторськими підписами друзів та сучасників Пушкіна. Гордістю музею є прижиттєві видання творів поета, зокрема окремі розділи роману “Євгеній Онєгін”. Слід зазначити, що роман видавався частинами (їх називали “зошити”, розміром десь 10 х 15 см) протягом семи років, поки в березні 1833 р. не побачив світ повний текст твору (це видання також займає своє почесне місце в експозиції). Є в музеї перші видання “Руслана та Людмили”, “Південних поем”, “Бахчисарайського фонтану”, “Кавказького бранця”.
Привертає увагу відвідувачів статуетка поета в повний зріст, виконана скульптором О.Теребенєвим у 1837 році. Цікавим експонатом є видання журналу “Современник”, над яким працював Пушкін. На титульній сторінці стоїть цензорський дозвіл Крилова. Цінним експонатом колекції є книга Наполеона, подарована великому полководцеві його хірургом Сабатьє. Коли французькі фахівці, перебуваючи в Києві, відвідали музей і побачили цей раритет, то довго вели переговори про його придбання. Але книга залишилася в музеї.
Достовірно відомо про два приїзди О.С.Пушкіна до Києва. Уперше, 1820 року, він провів у місті 1-2 дні, направляючись з Петербурга в Єкатеринослав з дорученням до генерала І.Інзова. Вдруге побував тут на початку 1821-го. Перебуваючи на службі в Кишиневі, отримав дозвіл відвідати Кам’янку – маєток Давидових – друзів поета, які були родичами генерала Раєвського. Наприкінці січня всією компанією вони й прибули до Києва, де поет провів зо два тижні. Іноді в літературі можна зустріти згадки, що нібито в кінці 1822 р. поет знову побував тут, але документальних свідчень тому немає.
Мало хто знає, що поема “Руслан і Людмила” присвячена Києву. “У Лукоморья дуб зеленый... – це про Київ-сад написано, Людмила була дочкою князя Володимира Красного Сонечка, а Руслан воював з печенегами під стінами нашої столиці”, – розповідають в музеї О.С.Пушкіна.
Продовження історії
Але історія мала продовження. Відомий історик та дослідник київської старовини М.Б.Кальницький (до речі, випускник КПІ) на сайті «Цікавого Києва», який передрукував статтю, вмістив доповнення про ще двох Пушкінів (місця, пов’язані з увіковіченням російського поета).
Один у гарній компанії прикрашає будівлю Національної бібліотеки України для дітей (фото 1), вул. Баумана, 60 (до жовтня 2003 року – Державна бібліотека України для дітей). Нині це головна дитяча книгозбірня України. Вона є національним книгосховищем дитячої літератури, науковим, довідково-бібліографічним, інформаційним і консультаційним центром для 1200 спеціалізованих дитячих, близько 22 тис. шкільних і майже 18 тис. сільських бібліотек, що обслуговують дітей. Заснована у 1967 р., у 1978-му переїхала у нове приміщення, збудоване за спеціальним проектом, де передбачено ігрові, концертні приміщення тощо, а оздоблення інтер’єрів перевершує ляльковий театр і магазин «Казка» разом узяті .
Другий прикрашає вестибюль Центральної публічної районної бібліотеки ім. О.С.Пушкіна (пр. Оболонський, 16). Бібліотеку ім. О.С.Пушкіна відкрито в 1947 р. на базі міської читальні, створеної в 1901 р. в одному із найдавніших поселень Києва – Подолі. У 1977 р., при утворенні нового адміністративного району, бібліотеку було реорганізовано в Центральну районну бібліотеку ім. О.С.Пушкіна Мінського району столиці.