Дезактивація води: як народжувалася "Технологія КПІ"

Напередодні 30-х роковин Чорнобильської катастрофи редакція "Київського політехніка" зустрілася з першими в інституті ліквідаторами аварії на ЧАЕС кандидатами хімічних наук, доцентами А.Д. Крисенком та В.П. Басовим.

Українізація вищої технічної школи 20–30-х рр. ХХ ст. на прикладі КПІ

Тривалий час у вищій технічній школі України в навчальному процесі здебільшого вживали російську мову. Саме російською друкували більшість підручників та посібників, основну наукову та довідкову літературу, якою послуговуємося й досі.

Дещо про створення НДЧ КПІ

Торік минуло 80 років з часу об'єднання у складі Київського індустріального інституту (КІІ) машинобудівного, енергетичного і хіміко-технологічного інститутів, які в 1931 р. були створені на базі КПІ.

Видавництво КПІ: традиції і сучасність

Наприкінці травня Україна святкувала День поліграфіста, і майже зразу – День журналіста. І мало хто знає, що у травні КПІшники можуть святкувати ще одну дату – заснування видавництва КПІ.

Пам'ятаймо!

Ми щодня проходимо біля пам'ятника загиблим політехнікам, що стоїть поблизу станції метро. На пам'ятнику написи: "Мужнім. Самовідданим. Непереможним. Студентам, викладачам, працівникам Київського ордена Леніна політехнічного інституту, які віддали життя за Радянську Вітчизну в боях Великої Вітчизняної війни 1941–1945

Велика фізична аудиторія та її будівничий Василь Осьмак

Наприкінці листопада минулого року в НТУУ "КПІ" відбулася непересічна подія: у Великій фізичній аудиторії пройшло урочисте відкриття-презентація нового обладнання для проведення відеоконференцій та телемостів і організації дистанційного навчання.

Спітакський землетрус

7 грудня 1988 в 11:00 41 хвилину за місцевим часом у Вірменії стався катастрофічний землетрус. Серія підземних поштовхів за 30 секунд практично знищила місто Спітак і зруйнувала міста Ленінакан (нині Гюмрі), Кіровакан (нині Ванадзор) і Степанаван.

Українське мовне середовище в КПІ: на початку шляху. 9 листопада – день української писемності та мови

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша, і це загальновідома істина. Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.

Підписка на Історія університету