Уже не перший рік в Україні проводиться літературно-мистецьке свято «Дні красного письменства». 25 листопада цього року завітало воно і до нашого інженерно-фізичного факультету.
Зустрітися з відомими поетами, письменниками і просто чудовими людьми пощастило студентам другого та третього курсів.
Прекрасною ведучою свята була лауреат міжнародних конкурсів, Першої театральної премії «Бенефіс», прекрасна актриса Людмила Миколаївна Явір. Вона один за одним представляла наших гостей. Студентська душа від вражень, прочитаних ними віршів, відлітала від буденних турбот, переживань через контрольну на наступній парі, у спокійний мрійливий світ.
Першим свято відкрив лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, багатьох міжнародних і Всеукраїнських літературних премій Леонід Талалай.
Другою була представлена юна поетеса із Ніжина, аспірант Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Тетяна Винник. Її вірші, особливо про кохання, сприймалися легко. Це, мабуть, тому, що ця тема надзвичайно хвилююча для молоді нашого віку.
Юрій Завгородній – лауреат міжнародних та Всеукраїнських літературних премій, який народився в «русской деревушке», як сам нам зізнався. Він вразив розмаїтою тематикою своєї творчості. Один з його романів присвячений аварії на ЧАЕС, одним з ліквідаторів якої він був. А вірш померлому другу, «Запах полину», гіркотою втрати дорогої людини відчувся кожному із присутніх на святі.
Наступна наша гостя – письменниця, поетеса, лауреат літературного конкурсу «Коронація слова», секретар ради Національної спілки письменників України Анна Багряна із Київщини, з Фастівського району. В своєму юному віці вона випустила чотири поетичних збірки і один роман; займається перекладами з польської і болгарської.
Лауреат премій П.Тичини, Андрія Малишка, Фонду культури та ін.; голова Всеукраїнської приймальної комісії національної спілки письменників України, завідувач редакції поезії і критики в журналі «Київ» – це Петро Засенко з Бориспільського району. Свою маленьку батьківщину відвідує він і досі, не забуває будиночок, в якому пройшли його найкращі, безтурботні роки життя. Його вірш, присвячений померлій матері «На свято до матері», спонукав кожного з присутніх згадати свою рідненьку неньку, викликав бажання обійняти і сказати, як сильно любить її. Рядочки з вірша, наче оплакування сином найріднішого, хто в нього був, западали глибоко в душу, викликаючи на очах багатьох сльози.
Сумну атмосферу, що запанувала в аудиторії, розвіяла Валентина Козак – поетеса, сатирик, пісняр, лауреат літературних премій ім. С.Руданського, ім. М.Трублаїні, Всеукраїнського фестивалю сатири та гумору «Київ–92». Її гуморески, написані з буденного життя, вражали водночас своєю простотою і точністю. Дехто з присутніх в аудиторії відчули себе справжніми героями її шедеврів. Найбільше всіх вразила експромтом складена гумореска про нашого вельмишановного завідувача кафедри фізико-хімічних основ технології металів Дмитра Федоровича Чернегу, який після виступу всіх наших гостей також поділився деякими своїми досягненнями, але уже в галузі науки і журналістики.
Студенти від такої приємної зустрічі були у захваті і потім ще довго ділилися враженнями між собою.