***
Нічого не буває просто так.
Нічого не буває випадково:
Ні зустріч, ні подія, ані слово…
До того йшло, або ж це Долі знак.
***
Якщо ти щиро чемний з усіма –
З останнім пияком і з Президентом;
Якщо холуйства у тобі нема
І ти не козиришся інтелектом;
Якщо у суєті спроможний ти
В собі знайти і випалити вади,
Сміливо йти до власної мети
І зупинитись, щоб слабких підняти;
Якщо цінуєш вроду і красу,
Кохання зачаровані хвилини,
В усьому хочеш зрозуміти суть –
Ти маєш право на звання Людини!
***
Людськії долі зрозуміти хочу:
Плавці чи трісочки у морі ми?
Плавці пливуть в житті,
куди захочуть,
Жбурляє й крутить трісочки в пітьмі.
Плавцю потрібні м'язи й сила волі.
Чому ж одним дано, а іншим ні?
Чи вищі сили визначають долю?
Чи чинники вирішують земні?
Віддаючи належне Долі й волі,
Проблему треба вирішить одну:
Я – трісочка у буряному морі?
Чи я – плавець? Де хочу, там пливу!
***
Мій юний друже, радити нелегко.
Але одну пораду все ж я дам:
Життя тебе тягнутиме у пекло,
А рай в душі збудуєш тільки сам.
Цей рай – духовний світ твій. І у ньому
Є таїна і мрій, і ворожби.
Хоч де б ти був – в чужих краях чи вдома –
Духовний світ з тобою назавжди.
Найперший тест душевного здоров’я:
Чи мліє серце, бачачи красу?
Душа твоя повінчана з любов’ю?
Суд совісті чи є найвищий суд?
Якщо ти зміг створити простір духу
З поезії, любові й каяття,
Переживеш і скруту, і наругу.
Життя душі, по суті, й є життя!
***
Спливають роки в небуття.
Хоч радостей і небагато,
Свята є світлі у життя,
У березні – жіноче свято.
У цей весняний теплий день
Душа у кожного радіє.
Співати хочеться пісень!
Соромимося, що не вмієм.
Ні, жінку створено не із ребра!
Вона задумана як стимул і натхнення.
В часи прозріння молимось на неї
У пошуках гармонії й добра.
Чому так любимо жіноче свято?
Чом майже кожний щирий і щасливий?
Слова любові можемо сказати
І не одній, а всім, хто серцю милий!