Культурне життя в КПІ вирує. У Виставковій залі ім. В.Кушніра 11 квітня відкрилась експозиція живопису Олексія Татарова. На відкриття завітав сам художник з дружиною, заступник декана ФС Ірина Федорова, бард О.Тарасов, а також студенти КПІ.
Орієнтуючись на камерність залу, були відібрані невеликі за розміром картини. Як розповів сам автор, більшість з них він ніколи ніде не виставляв, бо працює в основному з великим форматом. А ці картини, створені інтуїцією митця, – відпочинок для душі, експеримент. Олексій Татаров розповів присутнім дещо про свою освіту й творчість. Він навчався в Київській художній школі. У 10-му класі доля звела його з молодим тоді вчителем Володимиром Павловичем Луцаком, який став його наставником і порадником. Після закінчення вузу Олексій мав бути скульптором, але життя внесло свої корективи. 
На виставці в Москві у 1962 році, присвяченій 30-річчю Московської спілки художників, роботи молодого художника були суворо засуджені, бо в них він виявив себе “інакше”, ніж вимагало керівництво. Олексія Татарова навіть вигнали з інституту, хоч він був одним з кращих студентів. Пізніше він поновився у вузі, але вирішив перейти на іншу спеціальність – мистецтвознавство. Працював монументалістом, створював прекрасні мозаїки (одну з таких – “Олені” можна побачити в підземному переході метрополітену на станції “Майдан Незалежності”). А пізніше зрозумів, що його справжнє покликання – живопис.
Роботи Олексія Татарова дуже колористичні й різнобарвні, кожна з них, як пелюстка весняної квітки. Цікаво, що на його полотнах позначилось “мозаїчне” минуле – картини ніби зіткані з невеличких яскравих клаптиків, які в гармонійному поєднанні створюють певний настрій і сюжетність. Про одну з них (“Домовик”) наш гість розповів докладніше. Автор зобразив своє прощання з цим фантастичним чоловічком, який, на думку митця, мешкає в кожному старому будинку. Невесело їм обом, адже невеличкий будиночок, в якому виріс художник по вул. Польовій, 107 (тепер Янгеля), знесли і побудували багатоповерхівку – домовик тепер “безпритульний”.
Усі роботи, представлені на виставці: “Тигр”, “Закоханий березневий кіт”, “Дівчина з квіткою” та багато інших теж дуже цікаві й життєрадісні. Як зауважила одна студентка, “вони пахнуть життям і весною”. А вчитель Олексія Татарова, вже згаданий відомий скульптор Володимир Луцак, висловив захоплення зображенням очей людей і тварин – вони сповнені сильною енергетикою, яку художник вкладав у свої твори.
На закінчення зустрічі Олексію Тарасову вручили подяку за сприяння своєю творчістю культурному та естетичному вихованню студентів КПІ. Після чого кобзар Василь Буяновський заграв на старосвітській бандурі думу Григорія Сковороди “Всякому городу нрав і права”. Ось такий енергетичний сплеск кольору й музики отримали всі присутні на відкритті цієї чудової експозиції.