Сучасний університет — це не лише освітній і науковий простір, а й складна інфраструктурна система, функціонування якої потребує значних обсягів енергетичних, водних та інших природних ресурсів. Тому важливою складовою розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського є впровадження принципів сталого розвитку, енергоефективності та екологічної відповідальності в управління університетським кампусом.
Розвиток університетської інфраструктури передбачає не просто будівництво нових об'єктів або модернізацію наявних будівель. Йдеться про формування комфортного, безпечного та ресурсоефективного середовища для навчання, наукової діяльності й проживання студентів. Такий підхід охоплює весь життєвий цикл інфраструктурних об'єктів: від проєктування та будівництва до експлуатації, обслуговування й поводження з відходами.
У КПІ ця робота реалізується за кількома взаємопов'язаними напрямами: підвищення енергоефективності будівель, раціональне використання води, відповідальне планування території кампусу, збереження зелених зон і впровадження сучасної системи управління відходами.
Енергоефективність та екологічні вимоги — основа розвитку інфраструктури
Екологічна відповідальність університету починається ще на етапі проєктування будівель та інженерних систем. Саме тоді визначаються основні характеристики майбутнього об'єкта, які впливатимуть на обсяги споживання енергії та води, експлуатаційні витрати й екологічне навантаження протягом багатьох років.
Під час реалізації будівельних та інфраструктурних проєктів КПІ враховує вимоги законодавства України, зокрема Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» № 2118-VIII, а також державних будівельних норм ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель» і ДБН В.1.2-11:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Енергозбереження та енергоефективність».
Це передбачає застосування сучасних рішень щодо теплоізоляції огороджувальних конструкцій, підвищення ефективності систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а також зменшення втрат енергії під час експлуатації будівель. Важливим орієнтиром є досягнення високих класів енергетичної ефективності, зокрема класу «С» та вище там, де це передбачено вимогами до відповідного об'єкта, із перспективою поступового наближення до стандартів будівель із майже нульовим споживанням енергії (NZEB).
Не менш важливим аспектом є врахування екологічних наслідків будівництва. Під час розроблення проєктної документації застосовуються вимоги ДБН А.2.2-1:2021 щодо складу та змісту матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС). Передбачені законодавством процедури, експертизи та реєстрація відповідної документації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) забезпечують належний контроль за реалізацією інфраструктурних проєктів.
Такий підхід має значення не лише для університету. Енергоефективні будівлі дають змогу скорочувати витрати на утримання інфраструктури, зменшувати споживання енергоресурсів і викиди парникових газів, а також знижувати навантаження на енергетичну систему України. В умовах відновлення держави та необхідності посилення її енергетичної незалежності ці рішення набувають особливої актуальності.
Раціональне використання води та сучасні водні технології
Водні ресурси є невід'ємною складовою функціонування університетського кампусу. Щоденне водоспоживання навчальних корпусів, лабораторій, санітарно-побутових приміщень і студентських гуртожитків формує значне сумарне навантаження на міську систему водопостачання.
Саме тому під час капітальних ремонтів і реконструкції внутрішніх систем водопостачання та каналізації КПІ орієнтується на вимоги ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» та передбачає застосування сучасного водоощадного обладнання. Зокрема, йдеться про економічні аератори, сенсорні змішувачі та системи зливу з регулюванням обсягу води.
Використання таких технологій дає змогу скорочувати непродуктивне споживання води без погіршення комфорту користувачів. Аератори зменшують витрату води завдяки насиченню струменя повітрям, сенсорні змішувачі забезпечують подачу води лише за потреби, а системи економного зливу дозволяють використовувати необхідний обсяг води залежно від ситуації.
Особливо відчутний ефект від таких рішень може бути у студентських гуртожитках, де одночасно проживає значна кількість людей. Навіть невелике скорочення середнього споживання води на одну особу в масштабах усього університету перетворюється на суттєву економію ресурсів і коштів.
Водночас важливим напрямом діяльності університету є розвиток наукових досліджень у сфері водних технологій. Відповідну роботу здійснює Центр сучасних водних технологій КПІ, діяльність якого спрямована на дослідження та впровадження сучасних технологічних рішень у водній галузі.
Важливою особливістю функціонування університетської інфраструктури є те, що водокористування пов'язане переважно з побутовими та господарськими потребами, а стічні води відводяться до міської системи централізованого водовідведення. Безпосереднього скидання стічних вод університету до природних водойм не здійснюється. Таким чином, діяльність КПІ не передбачає прямого впливу на природні водойми через організоване скидання стічних вод.
Розвиток інфраструктури зі збереженням зелених зон
Розширення та модернізація університетського кампусу мають відбуватися з урахуванням необхідності збереження природного середовища та раціонального використання території.
Під час планування нових інфраструктурних об'єктів, зокрема студентських гуртожитків, пріоритет надається вже забудованим і технічно підготовленим територіям кампусу. Такий підхід дає змогу ефективніше використовувати наявну інфраструктуру та уникати необґрунтованого втручання у природні зони.
Водночас розвиток кампусу не обмежується лише спорудженням будівель. Важливою складовою інфраструктурних проєктів є благоустрій прилеглих територій, створення зелених зон і комфортних громадських просторів для студентів та працівників.
Під час зведення попередніх інфраструктурних об'єктів біля студентських гуртожитків облаштовувалися нові зелені сквери. Така практика дає змогу поєднувати розвиток житлової інфраструктури з покращенням якості університетського середовища. Аналогічний принцип передбачається і під час планування нових об'єктів: зокрема, розвиток території нового студентського гуртожитку супроводжується передбаченням простору для облаштування скверу.
Окремим напрямом екологічної роботи є впровадження практик природоорієнтованого догляду за зеленими територіями. Зокрема, в університеті реалізується екоініціатива зі створення ділянок із природним різнотрав'ям, які не потребують частого скошування.
На відміну від традиційного інтенсивного косіння газонів, збереження природного рослинного покриву сприяє утриманню вологи в ґрунті, зменшенню його пересихання та створенню сприятливих умов для комах-запилювачів. Такі ділянки також підтримують біорізноманіття, а зменшення частоти косіння дає змогу скоротити витрати на обслуговування зелених територій.
Отже, навіть зміна підходів до догляду за газонами може стати частиною системної екологічної політики університету та зробити кампус більш стійким до кліматичних змін.
Відповідальне поводження з відходами
Ще одним важливим напрямом екологічної політики КПІ є організація належного управління відходами, що утворюються під час освітньої, наукової, господарської та адміністративної діяльності.
Університет має затверджений План управління відходами, введений у дію наказом № НАГ/195/25 від 19.05.2025 року. Робота у цьому напрямі має системний характер: відповідна політика була започаткована в університеті у 2019 році, а у 2025 році оновлена з урахуванням сучасних законодавчих вимог і завдань у сфері охорони довкілля.
Управління відходами здійснюється відповідно до Закону України «Про управління відходами» та внутрішніх нормативних документів університету. Особлива увага приділяється небезпечним відходам, які можуть утворюватися в лабораторіях, майстернях, технічних приміщеннях та інших підрозділах.
Такі матеріали потребують спеціальних умов поводження, зберігання та подальшої передачі. Небезпечні відходи тимчасово зберігаються у відповідних підрозділах із дотриманням установлених інструкцій і вимог безпеки, після чого передаються спеціалізованим компаніям, які мають необхідні дозвільні документи та ліцензії на здійснення відповідних операцій з управління небезпечними відходами.
Це дає змогу мінімізувати ризики потрапляння небезпечних речовин у навколишнє середовище, захищати здоров'я людей і забезпечувати контроль за поводженням із такими відходами.
Важливо, що ефективна система управління відходами залежить не лише від нормативних документів та організаційних процедур, а й від відповідального ставлення кожного працівника та студента до ресурсів і навколишнього середовища.
Екологічна відповідальність — інвестиція в майбутнє університету та України
Енергоефективність будівель, ощадливе використання води, розвиток сучасних водних технологій, збереження зелених зон і відповідальне поводження з відходами — це не окремі заходи, а взаємопов'язані складові сталого розвитку університетського кампусу.
Їх упровадження дає змогу одночасно досягати кількох важливих цілей: скорочувати експлуатаційні витрати, зменшувати споживання природних ресурсів, мінімізувати негативний вплив на довкілля, підвищувати комфорт і безпеку університетського середовища.
Водночас КПІ має значний потенціал для поєднання практичної діяльності з освітніми та науковими дослідженнями. Університетський кампус може бути простором, де сучасні технології енерго- та ресурсоефективності не лише впроваджуються, а й досліджуються, удосконалюються та використовуються як практичні приклади для підготовки майбутніх фахівців.
Для України, яка проходить складний шлях відновлення та модернізації інфраструктури, такий досвід має особливу цінність. Адже відбудова має ґрунтуватися не лише на відновленні втраченого, а й на створенні більш ефективної, стійкої та екологічно відповідальної інфраструктури.
КПІ ім. Ігоря Сікорського послідовно розвиває підходи, за яких технологічна модернізація, раціональне використання ресурсів, комфорт людини та збереження природного середовища є невід'ємними складовими одного процесу. Саме так формується університетський кампус майбутнього — простір, у якому інновації працюють не лише на розвиток освіти й науки, а й на добробут суспільства та сталий розвиток держави.