Питання, що були порушені на форумі та в його Декларації, розглядалися і на семінарі "Екологічна безпека під час війни та збройних конфліктів", що відбувся 6 листопада 2024 року в штаб-квартирі ООН і був приурочений до Міжнародного дня запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. Адже особливу увагу на ньому було приділено саме екологічним наслідкам війни в Україні.
💥
Семінар об'єднав державних і громадських діячів з-понад 20 країн світу. Його учасники обговорили масштаби екологічного збитку, завданого Україні; питання підвищення обізнаності міжнародної спільноти про регіональні та глобальні наслідки російсько-української війни; шляхи привернення уваги до необхідності правової оцінки екологічних збитків та організації заходів для їхнього відшкодування і притягнення винних до відповідальності; стимулювання глобальної співпраці для захисту довкілля під час збройних конфліктів та, сказати б, з перших вуст отримали інформацію про зусилля України з відновлення довкілля за підтримки міжнародних партнерів.
Модератор заходу – член парламенту та колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто – навів численні приклади руйнівних наслідків війни для природи в Сирії, Афганістані, Ліберії, Судані та інших регіонах світу і наголосив на важливості об'єднання зусиль для реалізації пункту 8 Української формули миру (у ньому, нагадаємо, йдеться про ключові напрями забезпечення екологічної безпеки та протидії екологічним наслідкам війни – прим. ред. "КП"). Він наголосив, що світова спільнота повинна допомогти Україні оцінити завдану шкоду, розробити заходи реагування, юридично оцінити і зафіксувати випадки екологічних злочинів для подальшого відшкодування збитків і притягнення винних до відповідальності, а також відновити довкілля через рекультивацію, розмінування, відновлення лісів, створення природоохоронних зон і очищення вод. При цьому підкреслив, що екологічна безпека вимагає скоординованих зусиль держав, міжнародних організацій і суспільства для сталого відновлення та захисту природи, що забезпечить мир і добробут наступним поколінням.
Про глобальні екологічні наслідки війни в Україні говорили на семінарі постійний представник України при ООН Сергій Кислиця та постійна представниця Фінляндії при ООН Еліна Калкку. У виступі Сергія Кислиці було наведено вражаючу статистику: лише у 2024 році в Україні пожежами знищено понад 24 тис. гектарів лісу, що спричинило викиди в атмосферу 180 млн тон CО2 – еквіваленту річної експлуатації понад 90 млн автомобілів, що загрожує не лише їй, а й іншим країнам через транскордонний характер цих загроз. Отож він закликав міжнародну спільноту активно підтримувати Україну у відновленні довкілля, надаючи допомогу та проводячи правову оцінку збитків.
На переконання Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, яка також виступила на семінарі, нині екологічна безпека Європи нерозривно пов'язана з її військовою безпекою. І це підтверджують досвід України та реєстрація завданої їй екологічної шкоди: внаслідок військових дій її природному середовищу завдано збитків на суму, що перевищує 71 млрд доларів США. Адже по інфраструктурі, зокрема по енергетичних об'єктах та житлових будівлях було випущено понад 10 тис. ракет, і тільки у жовтні 2024 року росіяни запустили 2 тис. дронів на ці об'єкти. Вона також навела численні докази знищення природи на окупованих територіях – від незаконного використання ґрунту до вивезення тварин із заповідника "Асканія-Нова". Світлана Гринчук наголосила, що Україна, яка діє згідно з восьмим пунктом Української формули миру, робить усе можливе для подолання екологічних наслідків війни, включаючи очищення земель, відновлення лісів і створення природоохоронних зон.
На підтримку слів української колеги виступив Міністр клімату та довкілля Фінляндії Кай Мюккянен, який підкреслив, що Україна відстоює своє право на існування як суверенна нація та, водночас, бореться проти колоніалізму від імені всього демократичного світу. Він також поінформував про спільну зі Світланою Гринчук роботу на міжнародній конференції з екологічної безпеки, що відбулася в Гельсінкі 19 жовтня 2024 року, де було визначено чотири ключові аспекти цієї проблеми: оцінка шкоди та руйнування природного середовища України, забезпечення відповідальності за нанесені збитки, відновлення довкілля, пошкодженого війною, та підвищення стійкості до зміни клімату й екологічних катастроф у майбутньому.
Про роль ООН у моніторингу екологічних наслідків війни говорив Директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) доктор Джаміль Ахмад. Він розповів про дослідження впливу військових конфліктів на навколишнє середовище у різних країнах світу, зокрема і в Україні, та про наслідки підриву дамби Каховської ГЕС. А ще – про представлену на конференції з відновлення України в Берліні (11-12 червня 2024 року) платформу дій щодо "зеленого відновлення" України, підготовлену спільно Міністерством навколишнього середовища Німеччини, ОЕСР та Економічною комісією ООН-Європа. А засновниця й голова міжнародної організації World Information Transfer доктор Христина К.Дурбак наголосила, що екологічні злочини, вчинені росією в Україні, не є поодинокими інцидентами – вони стали можливими через байдужість міжнародного права та інституцій. І що відповідно до статті 7 Міжнародного кримінального суду, що стосується руйнування навколишнього середовища, наслідки цих дій є злочинами проти людяності, тож лише зміна ставлення міжнародної спільноти та об'єднання зусиль задля допомоги Україні можуть зупинити цей руйнівний процес.
Тривогою був просякнутий виступ генерального директора офісу в Нью-Йорку Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Вівіан Оккаке: вона звернула увагу на ризики, пов'язані з атомною енергетикою в зоні конфлікту, особливо з огляду на ситуацію на Запорізькій АЕС. Також вона повідомила, що генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі запропонував Президенту України Володимиру Зеленському програму допомоги, яка зазвичай надається країнам після стихійних лих та аварій (така допомога надавалася Перу в 2022 році для очищення значних територій після розливу нафти, а також Туреччині та Сирії в 2023 році після землетрусу магнітудою 7,8 бала). Перший етап допомоги Україні передбачав 2,7 млн євро, але у вересні 2024 року її обсяг було збільшено ще на 65%, а тепер вивчаються нові можливості підтримки України у випадку ядерних катастроф, що можуть виникнути через війну.
Від імені Української Ради Миру та Ради з Екологічної Безпеки голова Української Ради Миру, академік НАН України, професор КПІ Михайло Згуровський в онлайн-режимі звернувся до світової спільноти із закликом звернути увагу на масштаби руйнування навколишнього середовища в Україні, наслідки якого виходять далеко за межі країни і створюють серйозні екологічні, продовольчі та ядерні загрози для всього світу. Він підкреслив, що з початку війни у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, понад 300 тисяч гектарів української землі було екологічно забруднено. Однією з найсерйозніших загроз стало замінування понад 170 тисяч квадратних кілометрів української території – близько 28% загальної площі країни. Замінування не лише вивело з обігу значні площі орних земель, але й загострило глобальну продовольчу кризу, особливо в країнах, що залежать від українського експорту зерна. Знищення понад 500 тисяч гектарів лісів і природоохоронних зон призвело до значної втрати біорізноманіття та підвищення викидів парникових газів, що негативно впливає на глобальну кліматичну стабільність. Підрив Каховської гідроелектростанції в 2023 році спричинив затоплення понад 100 тисяч гектарів земель, залишивши близько мільйона людей без доступу до питної води. Це створило загрозу транскордонного забруднення води та повітря, що вже торкається Польщі й Угорщини. Окупація Запорізької АЕС, обстріли та перебої з постачанням електроенергії створюють безпрецедентний ризик ядерної катастрофи, наслідки якої матимуть руйнівний вплив на здоров'я, економіку та довкілля всього континенту. Михайло Згуровський наголосив, що війна завдає непоправної шкоди здоров'ю українців, і тому Українська Рада Миру започаткувала програму "Мир та Здорова Україна", яка зосереджується на наданні психологічної допомоги пораненим військовим, ветеранам та переселенцям. Михайло Згуровський також розповів, що завдяки успішному українському стартапу – платформі "Розмова" – понад 750 професійних психологів вже надають підтримку постраждалим. Насамкінець він закликав міжнародну спільноту до рішучих та спільних дій, щоб покласти край цій війні, яка не тільки знищує нації, але й загрожує екологічній стабільності планети.
Радниця з адвокації недержавної організації PAX (Нідерланди) Бріттані Росер вказала на необхідність документування завданих збитків для розуміння конкретних екологічних ризиків, оперативного реагування та вжиття заходів щодо пом'якшення наслідків, а також для встановлення відповідальності за шкоду довкіллю (реєстр збитків та провадження в Міжнародному кримінальному суді) і підвищення обізнаності у сфері міжнародної політики щодо екологічних аспектів збройних конфліктів та екоциду тощо.
У заключному обговоренні із заявами на підтримку України в подоланні екологічних наслідків війни і наполяганням на необхідності притягнення до відповідальності тих, хто завдає шкоди довкіллю під час конфліктів, виступили представники Болгарії, Нідерландів, Литви, Франції, Латвії та ЄС.
Підбиваючи підсумки семінару, Пекка Гаавісто наголосив на одностайній підтримці міжнародною громадськістю пункту 8 Української формули миру, спрямованого на розв'язання проблеми екологічних наслідків війни. Він запропонував підтримати діяльність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України як координатора спільних зусиль для захисту довкілля під час війни і підкреслив важливість організації скоординованих заходів, спрямованих на відновлення та охорону навколишнього середовища України, а також притягнення винних за завдані руйнування до відповідальності. Лише глобальна співпраця та підвищення екологічної свідомості можуть допомогти запобігти екологічним трагедіям та забезпечити стабільне й безпечне існування для майбутніх поколінь.