25-27 вересня в Києві відбувся Міжнародний науково-технологічний форум "Наука. Інновації. Технології – 2012". Основною його метою було забезпечення сприяння розвитку інноваційної і науково-технічної сфери України шляхом представлення діючих Державних цільових програм, кращих інноваційних проектів, що підтримуються державою в рамках цих програм, відбору кращих інноваційних розробок та проектів і презентації їх державним і приватним структурам для втілення у життя. На відкритті Форуму виступив проректор НТУУ "КПІ" з наукової роботи академік НАН України, професор Михайло Ільченко. Надаємо текст його виступу.
Інноваційний розвиток високотехнологічного сектора національної економіки визначають значний кадровий потенціал країни і сучасна наука як джерело нових знань і технологій. Саме тому в розвинених державах світу університетська освіта і наука розглядаються як визначальні ланки інноваційного розвитку суспільства. В Україні подібне бачення ролі університетів ініціюється лише в останні роки. Цікавими та конструктивними виступами в пресі з цього питання є публікації ректора Київської політехніки академіка Михайла Згуровського на шпальтах "Дзеркала тижня", зокрема "Дослідницькі університети: шанс для Європи" (№ 39, 14 жовтня 2006 р.), "Дослідницькі університети як центри інноваційного розвитку країни" (№ 2, 21 січня 2011 р.).
За відсутності в Україні необхідної нормативної бази забезпечення участі університетів в інноваційній діяльності, у 2006 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про науковий парк "Київська політехніка". З самого початку цей закон розглядався як пілотний проект, завдяки якому в університетах мали б створюватися інноваційні середовища як "острівці прориву" для підйому економіки України та її входження до міжнародної системи освіти, науки та інновацій. Досвід нашого наукового парку було враховано в наступні роки при підготовці та прийнятті Верховною Радою України загальносистемного Закону "Про наукові парки".
Науковці КПІ вдячні Кабінету Міністрів України, який видав у 2007 р. два розпорядження щодо забезпечення розвитку нашого наукового парку на виконання зазначеного Закону України. Зокрема, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 546-р від 18 липня 2007 р. було затверджено план заходів з виконання Закону України "Про науковий парк "Київська політехніка", а Розпорядженням № 760-р від 19 вересня 2007 р. було схвалено інноваційну програму нашого наукового парку.
На підставі зазначених закону і розпоряджень Уряду наш університет упродовж останніх років працює за моделлю взаємодії освіти, науки, технології і бізнесу на засадах поєднання їхніх інтересів. Ядром його інноваційної інфраструктури став перший в Україні науковий парк, а сам університет у 2007 р. отримав статус дослідницького.
Наш технічний університет і його науковий парк – це, передусім, молодіжне наукове середовище. Тому в ньому вдається виконувати проекти проривного характеру, орієнтовані, насамперед, на майбутнє. Складовими нашого наукового парку, зокрема, є молодіжна компанія "Ukraine Made", яка здійснює інформаційне забезпечення діяльності інноваційного середовища та маркетинг науково-технічних розробок університету і партнерів парку та сприяє їх виводу на світові ринки. Продуктивно працюють інкубатор інноваційних ідей та молодіжний ІТ бізнес-інкубатор "Політеко", створені студентами університету.
Щороку кадровий потенціал інноваційної економіки України поповнюється 20 докторами та понад 100 кандидатами наук, підготовленими в КПІ. З використанням результатів науково-дослідних робіт щороку готується майже 1500 магістерських дисертацій. Крім того, близько 3 тисяч випускників КПІ – фахівців з вищою технічною освітою долучаються до роботи в реальному секторі економіки держави, формуючи фундамент майбутнього інтелектуального потенціалу України. Науковці понад 40 наукових шкіл виконують більше 300 науково-дослідних робіт загальним обсягом майже 60 млн грн, і майже половина з них – це госпдоговірні розробки на замовлення підприємств різних форм власності, при цьому частка робіт для приватного сектора економіки складає дві третини.
З науковим парком сьогодні співпрацює понад 50 інноваційних компаній-партнерів, виконується низка інноваційних проектів, які мають дати друге дихання промисловості. П'ять проектів включено до Державної програми розвитку внутрішнього виробництва, вони вирішують важливі для країни проблеми, зокрема очищення води, в тому числі і шахтної, вітчизняного виробництва аварійно-рятувальної та пожежної техніки, захисту довкілля, енергоефективного використання газу та ін. Серед цих розробок назвемо декілька приладів і, насамперед, комплексну баромембранну технологію очищення води з високим рівнем мінералізації. Цей інноваційний проект ми виконуємо спільно з партнером нашого наукового парку компанією "Технології природи". На сьогодні запропонована технологія очистки води практично апробована шляхом будівництва заводу в місті Алчевську. Завод є єдиним постачальником для Алчевського металургійного комбінату і побутового сектора м. Алчевська питної води, якість якої відповідає найвищим вітчизняним та європейським стандартам. Тож на часі вирішення завдань будівництва аналогічних заводів в інших регіонах країни. За підтримки уряду науковий парк має можливості для виконання пілотного проекту з будівництва заводу з очищення питної води в будь-якому проблемному регіоні країни.
Державною програмою розвитку внутрішнього виробництва і Законом України "Про загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки" визначено завдання забезпечення вітчизняного виробництва висотної, пожежної і аварійно-рятувальної техніки. Ця проблема вирішується нами спільно з партнерами наукового парку – концерном "Укрпожсервіс" і державним підприємством "Судмаш".
Актуальними для країни є інноваційні розробки у сфері економії паливних ресурсів, насамперед природного газу. І тут у нагоді стали інноваційні розробки КПІ. До 30 % економії могло б дати впровадження нашої технології "Водолій" при її використанні в процесі модернізації компресорних станцій Газотранспортної системи України. 10 % економії газу і зменшення шкідливих викидів (оксиду вуглецю і оксиду азоту, відповідно в 30 разів і втричі) дозволяє отримати наша новітня трубчата технологія спалювання газу. Але на шляху її впровадження в Україні штучно створено перепони, про які розповідалося на шпальтах тижневика "Дзеркало тижня" № 32 від 15 вересня цього року під заголовком "Газові" чиновники не хочуть економити державні кошти".
Отже, поки, на жаль, економіка України не завжди сприйнятлива до впровадження інновацій, ми активізуємо наші контакти з іншими державами.
Замовниками наукової продукції Київської політехніки є закордонні компанії, в тому числі із США, Китаю, Росії та ін. Так, наприклад, співпраця з компаніями США ведеться в нафтодобувній галузі: для Техаського інституту науки нами розроблено пропозиції щодо вдосконалення конструкції запобіжника викиду нафти, що видобувається на шельфі, а також проведено дослідження з виявлення причин руйнування фільтрів у гідравлічних системах нафтовидобувних кранів.
На замовлення компанії "Net-Cracker" (США) молодіжний бізнес-інкубатор Київської політехніки виконує низку проектів у сфері інформаційних технологій з програмного забезпечення окремих розробок, у тому числі з компонентами наукових досліджень.
Ще один приклад міжнародного визнання інноваційних розробок. Нашими фахівцями розроблена і впроваджена на підприємствах Китаю та Японії система керування електронно-променевими гарматами вакуумної плавильної печі для переробки титанового металобрухту та шихти. Подібні системи впроваджують фірми світового рівня, такі, наприклад, як Siemens. Проте розроблена нами установка дозволила вперше у світовій практиці отримати титановий злиток довжиною понад 8 метрів. На сьогодні укладено договір про використання нашої технології для модернізації плавильної печі Запорізького титано-магнієвого комбінату.
Наведені приклади інноваційних розробок науковців КПІ у сфері науково-інноваційної діяльності досягнуті більшою мірою, як то говорять, "не завдяки, а всупереч". Адже досвід виконання Київською політехнікою новітніх розробок виявив також проблеми, які виникають як на етапі наукового пошуку та досліджень, так і на етапі впровадження створених інновацій у життя. Тож доцільним, на наш погляд, мало б стати врахування таких пропозицій.
- У напрацьованому робочою групою проекті Закону "Про вищу освіту" пропонується здійснити конкретні заходи щодо державної підтримки дослідницьких університетів в Україні. На наш погляд, якщо виконати вимоги чинної Постанови Кабінету Міністрів № 786 від 27 серпня 2011 р. щодо критеріїв, за якими в Україні надається статус дослідницького університету і привести їх кількість у відповідність з прийнятими вимогами, то вже на сучасному етапі нашого економічного розвитку стане реальною державна підтримка декількох дослідницьких університетів, які відповідають зазначеним вимогам. Насамперед мова йде про доведення обсягів фінансування науково-інноваційної діяльності дослідницьких університетів до 25 % від їхнього загального фінансування, створення можливостей для придбання університетами новітнього науково-навчального обладнання.
- Київська політехніка першою в країні отримала статус дослідницького університету. Але, на жаль, це ще не вплинуло суттєво на державну підтримку розвитку нашої науково-навчальної бази на шляху до рівня закордонних дослідницьких університетів. Маючи власний суперкомп'ютерний центр з виходом до національної ("Уран") та міжнародної ("Geant-2") мереж з продуктивністю 5 Терафлопс, ми в 300 разів відстаємо від аналогічного показника продуктивності, що його має Московський державний університет і, до речі, також завдяки цьому займає високе місце у Світовому рейтингу QS кращих університетів. Зазначимо, що в Росії створення потужного суперкомп'ютера було досягнуто завдяки особистому цільовому вирішенню фінансового питання стосовно МДУ прем'єр-міністром Російської Федерації.
- Ураховуючи міжнародне визнання високого рівня вітчизняних розробок вважаємо, що для України важливою є активізація участі науковців у Рамкових програмах дослідницького простору Європейського Союзу. Цьому сприяла б допомога держави в позитивному вирішенні питання щодо сплати відповідного фінансового внеску Україною.
- В умовах інформаційного суспільства значущість стану науково-технічної інформації важко переоцінити. Тому для забезпечення успішної співпраці українських учених із науковцями інших країн необхідно легітимізувати доступ до електронних інформаційних ресурсів, зокрема до наукометричних баз Scopus, Web of Sciences та інших шляхом централізованої передплати доступу до них.
- Як один із кроків державного управління інноваційною економікою пропонуємо задіяти механізм державних замовлень на створення інноваційної продукції науковими парками спільно з їх партнерами-компаніями на засадах державно-приватного партнерства.
- У державі мають бути здійснені заходи, за яких наука буде дійсно затребувана вітчизняною економікою. Тому пропонуємо законодавчо заборонити високим посадовим особам закуповувати за кордоном готову інноваційну продукцію, якщо вітчизняні виробники можуть її створювати завдяки власному інтелекту нації.