Ще в школі я з цікавістю та захопленням ставилася до лабораторних робіт з хімії, із задоволенням старанно їх виконувала. Вже тоді знала, що присвячу своє життя хімії, а точніше кераміці. Саме ця галузь промисловості супроводжувала людство протягом усього його існування. Від звичайних глиняних горщиків ми прийшли до розкішного посуду і застосування кераміки в промисловості. У наших руках наше майбутнє, яке неможливе без сучасних будівельних матеріалів. Сьогодні перед нами стоять важливі завдання – більш повне використання матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, шлаків та інших відходів промисловості, щоб захистити нашу і без того багатостраждальну землю. Ми навіть не помічаємо, що все наше життя пов’язане з хімією.

Відтоді як ще школяркою вперше переступила поріг НТУУ “КПІ”, і навчання в ньому стало моєю мрією, яку тепер вважаю здійсненою. Мені дуже подобається пізнавати нове, отримую задоволення від нових знань. Призначення мені іменної стипендії ім. Б.С.Лисіна стало повною несподіванкою. Хоча й приємною. Вважаю, що мої скромні досягнення є заслугою викладачів університету, які вклали в кожного з нас частинку своєї душі, створили атмосферу порозуміння та взаємодопомоги. За роки навчання кафедра кераміки та скла стала моєю домівкою, яку дуже не хочеться залишати. П’ять з половиною років навчання в НТУУ “КПІ” промайнули для мене як одна мить, але досвід, здобутий тут, залишиться зі мною на все життя.

Під час виконання дипломної роботи на виробництві я зіткнулася з багатьма проблемами, але зрозуміла головне: для подальшого розвитку та процвітання нашої країни потрібні знання та зусилля молодого покоління.

Леся Купрійчук, студентка ХТФ