Нещодавно в НТУУ «КПІ» відбулися чергові річні Загальні збори Асоціації користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «УРАН», на яких були підведені підсумки її діяльності за минулий рік та намічені плани на найближчі роки.
Сьогодні до членства в Асоціації долучився вже 81 науковий, освітній та культурний заклад з усіх регіонів України. І хоч Асоціація УРАН була перереєстрована (як неприбуткова юридична особа) в 2006 році, власне мережа «УРАН» у цьому році відлічує 16-ту річницю свого існування. Мережа була створена в 1997 році згідно зі спільною постановою Президії Національної академії наук України і Колегії Міністерства освіти України. Протягом останніх років вона активно розбудовується завдяки фінансуванню з боку Міністерства освіти і науки України, Держінформнауки, Наукового департаменту НАТО та за рахунок власних коштів членів Асоціації.
Наразі до швидкісної волоконно-оптичної інфраструктури під’єднано близько половини всіх українських університетів, у яких навчається близько двох третин (більше мільйона) всіх студентів країни, а суперкомп’ютерні центри НТУУ «КПІ» та КНУ ім. Т.Шевченка пов’язані каналами передачі даних 10 Гбіт/с між собою і низкою суперкомп’ютерів НАН України в єдину систему грід-кластерів. Зважаючи на те, що мережа «УРАН» є національною мережею – представником України у проекті GEANT, це дає технічну можливість науковцям з України брати участь у спільних з ЄС проектах з високими вимогами до пропускної здатності каналів.
У 2012 році Асоціацією УРАН запроваджено новий сервіс – інформаційну систему Journals.URAN. Ця система дозволяє видавцю з мінімальними фінансовими витратами розгорнути повнофункціональний журнальний сервер, який обслуговує повний “цикл життя” наукових журналів, від подання авторами рукописів до отримання статистичної та наукометричної інформації про опубліковані статті. Функціональні можливості системи дозволяють одночасно адмініструвати велику кількість назв видань, які видаються різними установами.
З 2013 року Асоціація УРАН розгортає сервіс реєстрації цифрових ідентифікаторів DOI, які надаються науковим публікаціям і використовуються, зокрема, в інформаційній системі CrossRef, яка включає в себе базу даних, що описує і ідентифікує оригінальні публікації та містить адресу розташування публікації в Інтернеті. DOI уможливлює автоматичне відслідковування в CrossRef зв’язків між публікаціями, зокрема тими, що цитують, та тими, яких цитують.
У рамках розвитку цього проекту передбачається створити єдину точку доступу до наукових періодичних видань України, реєстри авторів та наукових установ, де вони працюють, бази даних статистичної, бібліометричної та наукометричної інформації, «єдине вікно науковця» (інтерфейси для подання авторами статей до друку у наукові видання та подальшої участі у процесах рецензування та допублікаційної підготовки статей, отримання вченими показників читаності та цитованості власних статей у виданнях тощо). Розгортання повномасштабної загальнодержавної системи наукометричного моніторингу на основі використання універсальних, галузевих та регіональних баз наукометричних даних сприятиме інтеграції наукових періодичних видань України у престижні світові бази даних і системи.