З метою підвищення якості навчально-методичних праць у грудні 2005 року наказом ректора в нашому університеті створено Експертну раду з навчальних видань (ЕРНВ), до складу якої входять фахівці всіх інститутів та факультетів.
Про підсумки роботи ЕРНВ у 2007/2008 навчальному році на засіданні Методичної ради університету доповів голова експертної ради – начальник навчально-методичного управління І.О.Мікульонок.
Він відмітив, що за 2007/2008 навчальний рік ЕРНВ провела експертизу 268 рукописів, з них 51 – підручники та навчальні посібники, в основному на гриф МОНУ (для порівняння: у 2006/2007 навчальному році було розглянуто 189 робіт, з них 24 – підручники та навчальні посібники).
Внесок факультетів/інститутів у розробку навчальних видань суттєво різниться. Найбільше робіт підготовлено факультетом електроніки – 25, факультетом лінгвістики – також 25 та факультетом електроенерготехніки та автоматики – 23 роботи. Жодної роботи не було підготовлено факультетом права, і лише одну роботу підготував факультет прикладної математики.
Кількість робіт, що подаються на експертизу, постійно збільшується, але якість пропорційно зменшується. Як показав аналіз результатів роботи експертів, особливу стурбованість викликають такі моменти:
- мала кількість фундаментальних об'ємних робіт (підручників і навчальних посібників) з різних галузей знань;
- основний вид робіт – це методичні вказівки та рекомендації до виконання лабораторних робіт, комп'ютерного практикуму, курсових та дипломних проектів і робіт, самостійної роботи, проведення практик тощо. При цьому зміст вказівок та рекомендацій дуже часто не відповідає робочій навчальній програмі кредитного модуля (дисципліни), назві роботи, її обсяг у програмі та рукописі відрізняються;
- кількість авторів чи укладачів невеликих робіт значно завищена, звичайно це 3–4 автори, але були випадки 7 укладачів на 20 сторінок методичних рекомендацій;
- багато робіт, які є просто україномовним перекладом старих російськомовних видань і не враховують потреби і вимоги сьогодення;
- методичні вказівки для студентів-заочників не враховують специфіку цієї форми навчання і є механічним копіюванням навчально-мето-
дичної літератури для студентів денної форми; - матеріали з дисципліни штучно розбиваються на частини, розділи, спеціальності тощо;
- рецензії, що надаються на рукописи, часто дуже стислі та абстрактні, не відображають усіх потрібних питань, містять велику кількість помилок. Якість рецензій особливо важлива, якщо робота подається на гриф МОНУ;
- трапляються випадки, коли автори самостійно подають рукописи до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, отримують гриф МОНУ, потім робота потрапляє до видавництва ВПК «Політехніка», де її не приймають до друку з причини низької якості. Такі роботи надходять до ЕРНВ і проходять повну процедуру, що часто спричинює неадекватну реакцію авторів-порушників.
Все це призводить до того, що більше 60 % рукописів після експертизи повертаються для доопрацювання.
Методична рада звертає увагу керівників кафедр, факультетів, інститутів на необхідність поліпшення якості навчально-методичної літератури, наголошує на більш ретельному розгляді рукописів, які рекомендуються до друку.
Інформацію щодо вимог до навчальних видань та електронних засобів навчального призначення, а також про порядок отримання грифів НТУУ «КПІ» та МОН України автори можуть отримати в навчально-методичному відділі університету (кімн. 240, корп. 1, тел. 454-93-91).