Наприкінці вересня наша газета повідомляла про створення на базі НТУУ “КПІ” Технополісу “Київська політехніка”. А 21 листопада відбулася презентація Технополісу під час засідання круглого столу, що його проводили в нашому університеті учасники робочої групи по проекту Європейського Союзу “Подолання розриву між університетами і бізнесом” (Joint European Project 2004 “Bridging the gap between University and businesses”). У засіданні брали участь представники технічних університетів Естонії, Іспанії, Нідерландів, Швеції та України, зокрема проф. Роналд Веннерстен і д-р Ольга Кордас (Швеція), д-р Карел Мудлер (Нідерланди), д-р Джордж Сегалас Корал та Марія Євгенія Есбрі (Іспанія), Мадлі Кріспін та Андрес Кееваллік (Естонія), а також представники Міносвіти і науки України, НАН України, Солом'янської РДА, бізнесових кіл, науковці та зацікавлені фахівці.
“Інноваційна модель розвитку економіки України потребує створення нових механізмів взаємодії науки, виробництва і бізнесу. НТУУ “КПІ” першим серед ВНЗ та інших організацій України започаткував вищу форму інноваційної структури – технополіс, – повідомив присутнім заступник проректора з наукової роботи В.А.Барбаш . Технополіс за територіальною ознакою об'єднує наукові підрозділи університету, вітчизняні та зарубіжні компанії, які працюють у сфері високих технологій, а також організації, що здійснюють забезпечення інноваційної діяльності. Технополіс “Київська політехніка” у своєму складі має бізнес-інкубатор, технопарк, інвестиційні та венчурні фонди та інших суб'єктів бізнесу. Він керуватиметься у своїй роботі чинним законодавством, не претендуючи на пільги, і діятиме з метою інтенсифікації процесів виробництва, виготовлення конкурентоспроможної інноваційної продукції та просування її на внутрішні і зовнішні ринки”.
Доктор Ольга Кордас (Швеція) поінформувала про діяльність інноваційної структури Королівського технологічного університету у сфері біотехнологій, матеріалознавства та інформаційних технологій. Діяльність учасників та партнерів проектів здійснюється там у межах холдингової компанії, в управлінні якою беруть участь університети, органи місцевої влади та компанії. Вона назвала складові, що забезпечують розвиток університету на сучасному рівні: посилення адміністративного управління, створення належної інфраструктури, забезпечення різних джерел фінансування та наукової бази, впровадження культури підприємництва, а також наголосила, що потрібно готувати і залучати до співпраці фахівців, здатних просувати розробки, знаходити партнерів, створювати бізнес-плани, здійснювати ефективну маркетингову політику, та пообіцяла сприяння у навчанні таких спеціалістів із НТУУ “КПІ”. Пані Ольга оприлюднила деякі цифри щодо діяльності Королівського університету: понад тисяча розробок на рік патентується у США (четверта частина з них – результати досліджень аспірантів), близько 250 молодих науковців захищаються щорічно.
Доктор Карел Мудлер (Нідерланди) із гордістю продемонстрував слайди автомобіля на сонячних батареях, що виграв гонки в Австралії серед машин такого класу. Його розроблено і створено на базі інноваційного бізнес-середовища Дельфтського технологічного університету (Нідерланди), який він представляє. На думку доктора Мудлера, важливо усвідомити, що трансфер технологій – не разовий захід, а довгострокова співпраця. Хоча 98% початкових досліджень, вважає доктор, не приводять до успішних інновацій, вдалих 2% перекривають усі витрати. Також важливо підготувати фахівців, які знають, як управляти технологіями і при цьому розуміються на бізнесі. Тому, очевидно, варто започаткувати магістерські програми не лише рівня МВА, а й з менеджменту технологій, як це зроблено в Дельфтському університеті (www.tbm.tudelft.nl). Він також повідомив, що в бізнес-містечку Дельфтського університету розроблено унікальний матеріал, що використовується в аеробудуванні, та є цікаві розробки у сфері нанотехнологій, які, зокрема, дозволяють укріплювати берегову лінію від розмивання.
Доктор Джордж Корал (Іспанія) презентував учасникам засідання центр трансферу технологій Технічного університету Барселони та наголосив, що для його успішної роботи науковці мають іти у великі компанії, щоб донести до виробничників свої ідеї. Завдяки, зокрема, і активному менеджменту доходи університету від інноваційної діяльності за десять років збільшилися вдвічі. Докладніше – на www.upc.es/ctt та www.upc.edu/cct.
Проректор Талліннського технологічного університету Андрес Кееваллік розповів про створення інфраструктури для навчання студентів і викладачів, щоб ті могли комерціалізувати свої розробки. Цьому сприяє і державна програма, яка передбачає венчурне фінансування. Загальна територія Талліннського університету – 80 га, з них 15 га займає інноваційна інфраструктура – технопарк, яка налічує приблизно 150 компаній і працює, переважно, у сфері інформаційних і біотехнологій. Для його створення було запрошено інвестора з Фінляндії, який мав успішний досвід створення технопарків. В Естонії немає спеціального законодавства щодо інновацій, просто передбачено бюджетне фінансування. Технопарк Талліннського ТУ співпрацює з аналогічними структурами в Фінляндії, відбувається обмін студентами і викладачами, які беруть участь у спільних європейських проектах.
В.С.Стогній , директор департаменту інноваційного розвитку Міносвіти і науки України, привітав НТУУ “КПІ” ще з одним новаторським проектом – створенням т ехнополісу “Київська політехніка”. Він поскаржився, що в країні відсутні законодавча база та відповідне фінансування для розвитку високотехнологічних галузей економіки, а приватний капітал більше цікавиться нерухомістю, аніж інноваційними технологіями, яких не розуміє. Він філософськи зауважив, що дорогу здолає той, хто по ній іде, а НТУУ “КПІ” робить перші, але дуже правильні й потрібні для України кроки. Міністерство, зі свого боку, сприятиме вирішенню необхідних питань.
Підсумував результати зустрічі ректор НТУУ “КПІ” академік НАН України М.З.Згуровський . Він вважає: щоб розпочати створення моделі інноваційної діяльності в країні в нових ринкових умовах, дуже важливо координувати зусилля партнерів, які вже мають досвід і результати у цій сфері. Завдання, які стоять перед т ехнополісом “Київська політехніка”, – це підготовка професійної команди, створення відповідної інфраструктури та вдалий початок діяльності. “Дуже хочеться, – поділився М.З.Згуровський, – щоб перші проекти, як передбачається, у сфері енергетики та ІТ-технологій, виявилися вдалими і дали змогу найближчим часом продемонструвати позитивні результати. Нажаль, діяльність технопарків і територій пріоритетного розвитку, заснована на економічних пільгах, за попередні роки не принесла відчутного наповнення бюджету та виходу на зовнішні ринки”.
Технополіс “Київська політехніка”, впевнений ректор університету, розвиватиметься за європейською моделлю (яка має позитивний досвід). За три роки він повинен пройти всі стадії становлення та докласти максимальних зусиль для досягнення позитивного результату. Михайло Захарович подякував іноземним гостям за співпрацю, висловив сподівання на її успішне продовження та запевнив, що НТУУ “КПІ” зробить усе необхідне задля здійснення спільного проекту.