День нанотехнологій в НТУУ «КПІ»

Середа 19 жовтня стала в НТУУ "КПІ" справжнім Днем нанотехнологій. Він розпочався лекцією лауреата Нобелівської премії в галузі фізики, віце-президента Російської академії наук Жореса Алфьорова "Наноматеріали та нанотехнології: стан і перспективи", яку видатний вчений прочитав для студентів, аспірантів і науковців Київської політехніки в історичній Великій фізичній аудиторії головного корпусу університету.

Бажаючих послухати уславленого фізика було так багато, що місць усім не вистачило, тож частина слухачів стояла в проходах і на балконі. Утім це не завадило присутнім з величезною цікавістю сприймати все, що говорив академік Алфьоров, тим більше, що частину свого виступу він присвятив перспективам розвитку цієї найсучаснішої галузі в Україні та Росії.

Логічним продовженням лекції стало офіційне відкриття спільного Науково-навчального центру "Наноелектроніка і нанотехнології" НТУУ "КПІ"  та Науково-виробничого концерну "Наука". У церемонії взяли участь міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник, академік РАН  Жорес Алфьоров, академік НАНУ Микола Находкін, академік НАНУ ректор НТУУ "КПІ" Михайло Згуровський, генеральний директор науково-виробничого концерну "Наука" професор Сергій Ларкін, перший проректор НТУУ "КПІ" академік НАНУ Юрій Якименко (керівник  Центру з боку КПІ), інші провідні українські науковці та очільники російської компанії NT-MDT.

– Лише рік тому було прийнято рішення про створення цієї структури, – відзначив під час церемонії міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, – і ось вона вже діє. А це означає, що нам не потрібно буде направляти наших магістрів і аспірантів в інші країни на навчання у сфері наноіндустрії. Відтепер тут, на батьківщині, вони матимуть змогу працювати з найсучаснішою технікою, відкривати нові властивості матеріалів, пропонувати власні технології. 

Центр створено на виконання завдань Державної цільової науково-технічної і соціальної програми "Наука в університетах" на 2008-2012 роки і Державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 рр. Основними напрямами його діяльності є проведення досліджень і розробок у галузях нанофізики та наноелектроніки, створення конкурентоспроможних на світовому ринку технологій і нанокомпонентів, впровадження інноваційної діяльності та здійснення поглибленої підготовки фахівців з нанофізики та наноелектроніки.

Основою матеріально-технічної бази Науково-навчального центру НТУУ "КПІ" став  єдиний в Україні модульний нанотехнологічний комплекс НаноФаб, розроблений НВК "Наука" та концерном NT-MDT у рамках російсько-української науково-дослідної програми "Нанофізика та наноелектроніка", керівниками якої є академік РАН Ж.І.Алфьоров та академік НАНУ М.Г.Находкін.

Подія викликала надзвичайну цікавість і з боку українських журналістів.

alferov_j.thumbnail.jpg

академік  Алфьоров– Дуже важливо, – підкреслив, спілкуючись із ними після відкриття Центру академік Алфьоров, – що ми працюємо разом. Наука об'єднує. Наука служить людству. Адже нічого кориснішого за науку цивілізація за свою історію не створила. Сьогодні ми маємо спільно працювати над відродженням науки в наших країнах і впроваджувати високі технології. Залучати до роботи в них молодь. Щоб не були ці технології дивом у наших країнах. Я мрію, що доживу до того часу, що колись приїду в Україну й в ній працюватиме  не один, а кільканадцять центрів, подібних до того, що ми щойно відкрили. А журналістів на чергову таку подію прийде не стільки, скільки сьогодні, а двоє-троє, бо стане вона цілком буденною…

А поки що ця подія є для НТУУ "КПІ" геть нерядовою. Бо комплексів, подібних  НаноФабу, в Україні ще не було. Адже призначений він для розробки високовакуумних і надвисоковакуумних сумісних аналітичних і технологічних модулів, які дозволяють компонувати єдину технологічну лінію. Ця лінія зможе вирішувати завдання з розробки і дрібносерійного виробництва виробів наноелектроніки з мінімальними топологічними конструктивно-технологічними обмеженнями до 5 нанометрів! А ще – реалізувати групу методик і технологій для створення тривимірних схем наноелектроніки та шаблонів для наноімпринтингу. Понад те, у перспективі, після доукомплектування необхідним обладнанням (модулем фокусування іонних пучків та модулем молекулярно-променевої епітаксії) Центр матиме змогу забезпечувати експериментальне виробництво продукції наноелектроніки та відпрацювання нових технологій.

Насамкінець зауважимо, що відкриття Центру "Наноелектроніка і нанотехнології" забезпечує створення в КПІ унікального середовища в реалізації замкнутого циклу "Підготовка кадрів – Наукові дослідження – Виробництво" і дозволить вивести вітчизняні наукові дослідження і підготовку фахівців з нанотехнологій на новий рівень.

Дмитро Стефанович, Володимир Янковий