Усе нове потребує часу і зусиль на осмислення, адаптацію й удосконалення. Ось уже два роки абітурієнтів до вишів приймають за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Це докорінно змінило напрацьовані підходи щодо формування якісного складу студентів першого курсу.
З метою оцінювання якості абітурієнтів, які були зараховані до НТУУ “КПІ” за конкурсом балів сертифікатів, нами було проведено дослідження щодо успішності навчання студентів першого курсу, які вступили на навчання в 2008 р. Була проаналізована успішність навчання 1520 студентів (приблизно третина прийому) першого курсу восьми інститутів і факультетів різних напрямів підготовки: комп’ютерних, радіоелектронних та механічних. Розглядалися такі категорії: “бюджетники” – 94 %, контрактники – 6 %, медалісти – 12,5%, призери олімпіад – 1,9 %, призери МАН – 0,9 %, “пільговики” – 1,7 %.
Розподіл балів сертифікатів з математики наведено на рис. 1. Аналіз вихідних даних дозволяє припустити, що нова система вступу до ВНЗ забезпечує формування якісного складу студентів (майже половина студентів має в сертифікаті понад 181 бал, 15,8 % – менше 160 балів). Наскільки ж ці високі вихідні дані підтверджують гіпотезу, що першокурсники мають добру математичну основу для засвоєння курсу вищої математики?
У НТУУ “КПІ” створено систему управління якістю навчання, частина якої містить вхідний контроль з кожної навчальної дисципліни, рейтингову систему оцінювання успішності навчання студентів, календарну проміжну (на 8-му та 14-му тижнях семестру) атестацію студентів та відповідні організаційні й дидактичні заходи. Тому при проведенні дослідження, по-перше, проаналізовано бали вхідного контролю. Вхідний контроль рівня підготовки студентів проведено на перших практичних заняттях з вищої математики за програмою математики середньої школи. На рис. 2 наведено розподіл оцінок вхідного контролю тих самих студентів за шестибальною шкалою (оцінка “2” відповідає менш ніж 50 балам із 100). Порівняно із розподілом балів сертифікатів (рис. 1) результати вхідного контролю (рис. 2) не такі добрі, абсолютна успішність складає приблизно 50 %, а якість – 25 %. Коефіцієнт кореляції результатів незалежного оцінювання та вхідного контролю дорівнює 0,61. Більш наочно причини декореляції можна виявити за допомогою матриці умовних ймовірностей. Так, незадовільно (0...2 бали) на вхідному контролі отримали 12,7% студентів з тих, хто мав від 200 до 191 бала в сертифікаті. А серед тих, хто мав 190-181 бал, “незадовільно” отримала третина студентів. Тож достатньо підготовленими можна вважати студентів, які мають у сертифікаті не менше 170 балів. Задовільний результат на вхідному контролі отримали тільки 18,7 % студентів з 170-161 балами в сертифікаті.
Ці результати підтверджують інформацію про підсумки ЗНО з математики, наведену у статті В. Петріва “Дуб на вході – липа на виході” (Дзеркало тижня” від 28.03.09 р.): “...тільки 5,37 % школярів правильно розв’язали більш ніж половину завдань”. Саме ці школярі отримували від 170 до 200 балів. З цього випливає рекомендація для провідних університетів України – встановити мінімальний бал з математики на рівні 160.
Ці висновки підтверджуються і результатами першої екзаменаційної сесії. Розподіл балів з вищої математики студентів експериментальних навчальних груп наведено на рис. 3. Результати математичної підготовки не можна вважати достатніми, абсолютна успішність дорівнює 65,3 %, а якість успішності лише 29,7 %. Коефіцієнт кореляції цих результатів із балами ЗНО складає тільки 0,405. Це свідчить про те, що результати ЗНО з математики практично не гарантують спроможності студентів засвоювати вищу математику у ВНЗ.
Серед студентів, які мали у сертифікаті понад 190 балів, тільки 34,2 % підтвердили високий рівень підготовки (оцінки А, В), а 45,2 % отримали низькі результати (D, E, Fх), у тому числі оцінку Fх мали 14,5 % студентів. Цікаво, що третина студентів із максимальним балом 200 (!) отримали оцінку D й нижче, а серед студентів із балами 190-181 та 180-171 оцінки Е або Fх отримали відповідно 58,8 % та 64,3 %. Приблизно 50 % студентів із балом сертифікату менш ніж 170 на екзамені отримали “незадовільно”. І це закономірно, тому що шкала ЗНО передбачає надання 170 балів у разі розв’язування тільки половини тестових завдань. Прогностичний елемент, який дозволяє побачити, як та або інша людина може вчитися у ВНЗ, у тести не включений. Результати проведеного аналізу це підтверджують.
Такі ж висновки випливають при аналогічному дослідженні з фізики за результатами навчання студентів у другому семестрі. Із досліджуваної групи студентів 1362 студенти продовжили навчання (10,4 % відраховано). Серед цих студентів 84,8 % мали більш ніж 160 балів у сертифікаті з фізики. Однак на екзамені результати не такі добрі – лише 22,1% студентів отримали оцінки А та В, а 41,5 % показали низьку підготовку (оцінки E, Fх). Коефіцієнт кореляції результатів екзамену з балами сертифікатів складає тільки 0,0825. Важливо зазначити, що між результатами екзамену та вхідним контролем коефіцієнт кореляції складає 0,44.
У запропонованому проекті змін до Закону України “Про освіту” у статті 44 пропонується здійснювати прийом осіб “на конкурсній основі відповідно до здібностей і рівня їх знань, визначеного на підставі зовнішнього незалежного оцінювання”. Тобто, вважається, що незалежне оцінювання знань поширюється і на оцінювання здібностей, що є підміною понять, тим більше, що в усіх інших положеннях Законів України, до яких пропонується внести зміни, використовується словосполучення “зовнішнє незалежне оцінювання знань осіб…”, або “зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти…”. Це свідчить про недостатньо всебічну узгодженість положень, що закладені у проекті Закону, а також спробу замінити тестуванням, хоч і незалежним, систему оцінювання здібностей і творчих можливостей осіб, які вступають до ВНЗ за певним напрямом.
Тому, на наш погляд, необхідними є зміни до Правил прийому у вищі навчальні заклади, зокрема врахування середного балу атестата про загальну середню освіту, що буде стимулювати школярів отримувати дійсно загальну освіту, а не зосереджуватися на “натаскуванні” з окремих предметів. По-друге, необхідно внести в тести ЗНО прогностичну складову з відповідним ваговим коефіцієнтом. По-третє, при оцінюванні тестових завдань ЗНО треба використовувати прозору і зрозумілу лінійну 100-бальну шкалу. І, нарешті, необхідно провідним університетам, метою яких є формування інтелектуальної еліти держави, надати право проводити додаткові творчі випробування, що дозволять їм відібрати “своїх” абітурієнтів, дійсно спроможних і готових до засвоєння глибоких фундаментальних знань.
Підсумовуючи, зазначу:
- Результати навчання студентів з вищої математики та особливо з фізики слабо пов’язані із балами відповідних сертифікатів ЗНО, тому зміст відповідних тестових завдань необхідно доопрацювати та додати певну прогностичну складову.
- Система шкалювання результатів ЗНО не є прозорою, маскує справжній рівень підготовки абітурієнтів й потребує вдосконалення.
- З метою забезпечення підготовки елітних інженерних кадрів провідним ВНЗ доцільно встановити мінімальний рівень балів сертифікатів абітурієнтів з математики та фізики не менш ніж 165-170 та надати право проводити додаткові творчі випробування.
- У вищих навчальних закладах необхідно створити ефективну систему управління індивідуальною навчальною діяльністю студентів, що має реалізувати прогностичні можливості календарних атестацій студентів та рейтингових систем оцінювання.