Одвічне філософське питання “Що важливіше – форма чи зміст?” – не хвилювало, мабуть, лише безнадійно байдужих людей. На красиву людину приємно дивитися, проте, якщо вона не має нічого “за душею”, – спілкуватися стає нецікаво. У той же час, наукою доведено, що особистість, яка має приємний зовнішній вигляд, вдвічі успішніша, їй набагато легше досягти мети та бажаного результату.
Проте, кому як не дизайнерам та художнім конструкторам відомо, що сутність можлива лише завдяки поєднанню краси та користі – ще в часи Максиміліана І звичайний дерев'яний токарний верстат прикрашали різьбою, на якій зображувалися сцени з полювання; неперевершеним технічним митцем був Леонардо да Вінчі, дизайн якого досі втілює в собі цілу епоху Відродження. Необхідність зробити оточуюче людину середовище, включаючи машини та машинну продукцію, красивим та зручним – ось головне завдання дизайнерської діяльності та творчості.
Оскільки наш університет безпосередньо пов'язаний із розробкою техніки, неодмінна складова користі від виробленої продукції – технічний дизайн – річ обов'язкова й важлива. Тож, і дизайнерський підрозділ неодмінно повинен бути. Відшукавши його в корпусі №7 – при факультеті соціології, я зустрілася з головним дизайнером, директором проекту
з естетичного конструювання – Костянтином Сергійовичем Ковалем. Костянтин Сергійович – інженер-художник. Як справжній митець та професіонал, він поєднав у собі кілька професій: завдяки вищій освіті та освіті життя він опанував поліграфію, архітектуру, живопис та ... професію викладача креативних технологій на факультеті соціології.
– Наша лабораторія технічної естетики та дизайну офіційно існує з весни цього року. Задумка щодо формування даного проекту існувала вже давно, проте зібрати команду та зосередитися в єдиному місці мені та моїм помічникам вдалося нещодавно. Але про результати нашої праці можна не лише послухати, а й подивитися на них. Почали ми з досить
незначного – спочатку це було оформлення логотипу факультету, підготовка до першого вересня – дизайн розкладів та важливих оголошень, потім відремонтували приміщення, в якому знаходимося зараз, на кафедрі філософії ми працювали над проектуванням та дизайном меблів для приміщень та їх розстановкою. Спільними зусиллями ми зробили з цього кабінету не лише красиву кімнату – вона зручна, комфортна та виконана згідно з цікавими технічними канонами. А взагалі, я вважаю, що технічний дизайн необхідний для нашого ВНЗ – не лише у вигляді існуючої лабораторії, а й як дисципліна, що має викладатися студентам, завдяки якій вони оволодіють спочатку азами, а потім і ґрунтовними знаннями з дизайну. Адже спроектувати машину – це лише півділа – необхідно зробити її зручною у використанні, надати їй гарного зовнішнього вигляду, адже смаки споживачів стають дедалі вибагливішими саме з цього погляду. Тому, мабуть, маленькі та зручні технічні новації японців завжди випереджають вітчизняні прилади та машини, які іноді не поступаються своїми технічними якостями та властивостями, а незрідка – і перевершують їх. Має бути ототожнення краси та доцільності – саме в цьому і полягає конкурентоспроможність товару та і його виграшна остаточна форма. Наша лабораторія існує саме для співпраці з тими, хто працює над “внутрішніми” складовими машин, і до кола її завдань входить надання матеріалу вимірів краси та зручності. Ми – творці речей, у наших руках звичайні залізяки, з яких зроблена машина, мають ожити – це поєднання зовнішнього і внутрішнього, ми вдихаємо в техніку саму її сутність: гармонію. Варто зазначити, що дизайн у взаємодії людина-машина – є не лише засобом удосконалення цієї системи, коли використовуються фізіологічні та інтелектуальні резерви людини, а й задіяння її емоційних властивостей, почуттєвого світосприйняття, а значить, і естетичного почуття.
Спільною працею в нашій лабораторії ми робимо начерки, розробки дизайнерських проектів, а далі втілюємо ці розробки в життя. Проте, головним завданням нашого підрозділу є і залишається навчання всіх бажаючих, які можуть приєднатися до нашої роботи, основ дизайну. Не лише в теорії, але й на практиці.
Одним із таких спеціалістів, які працюють в лабораторії Костянтина Сергійовича, є Валерій Іванович Корабельський – доктор технічних наук, професор, викладач НТУУ “КПІ”.
– Валерію Івановичу, скажіть, будь ласка, чи впливає дизайн взагалі і, зокрема, сільськогосподарської машини, в чому ви є фахівець, – на ефективність її роботи?
– Безумовно. Знаєте, і досі сперечаються, що власне таке – дизайн? Я більше 30 років займався промисловим дизайном, тому знаю, що це важлива частина функціонального конструювання. Багато років я конструював принципово нові сільськогосподарські машини. Тут підхід в основному математичний, превалює традиціоналізм мислення. Ну що було спочатку в селянина? – Рало. А я займався тим, що математизував вимоги до конструктивних особливостей нових машин і надавав реальних обрисів новим конструкторським думкам. У будь-якого технічного зразка має бути відповідна оригінальна, але функціональна форма. Нині цим в Україні займаються одиниці, наша лабораторія в КПІ – одна з них, бо, на жаль, немає і такої промисловості. А сьогодні в Росії – дефіцит плугів, бо колись їх виробляли саме в Україні.
Борис Володимирович Новіков, декан факультету соціології, професор – про важливість впровадження дисципліни з промислового дизайну в систему освіти студентів КПІ:
– Наш університет певною мірою – унікальний заклад вищої освіти, вступити до нього досить важко, ще важче – в ньому навчатися. Проте, я переконаний у тому, що без гуманітарної складової студенти технічних спеціальностей не отримають того необхідного, належного рівня знань та розвитку, який і буде шляхом у велике життя. Чи варто казати про те, наскільки важливим є промисловий дизайн для “техніків” та необхідним для студентів гуманітарних спеціальностей? Більш того, я впевнений, що серед студентів нашого університету є багато тих, хто небайдужий до естетичної складової. Тож ми повинні сприяти тому, щоб не лише вони, а й усі інші мислили не тільки суто науковими категоріями, а й моральними та естетичними. Згідно з утилітарним розгалуженням простежується стереотип щодо існування “Європи” та “нас”. А, між тим, хіба “ми” не маємо “європейського” потенціалу? Хіба не “наша” зброя та техніка одержала перемогу над “європейською” німецькою зброєю під час Великої Вітчизняної війни? Тож зараз ми не маємо права втрачати набуте, ми повинні лише вдосконалювати власні можливості. А, як відомо, майбутнє – за підростаючим поколінням, за поколінням, яке вчиться в стінах КПІ. І, якщо “краса врятує світ”, то ми маємо зробити все можливе, аби цього порятунку прагнув кожен наш студент. Завдяки керівництву нашого університету, нині у нас є лабораторія дизайну, де ми можемо навчати всіх бажаючих його основам, а надалі маємо на меті створення дизайнерської кафедри в складі факультету соціології.
Отже, якщо повірити на слово Федору Михайловичу Достоєвському, який стверджував, що краса повинна врятувати світ, то всі надії ми маємо покладати саме на студентів, що вчаться в НТУУ “КПІ” – як на майбутніх творців, дизайнерів, естетів та справжніх професіоналів.